Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Господарське життя та економічні доктрини середньовічного Сходу

У часи середньовіччя (V–ХVІІ ст.) економічна думка перебувала під впливом соціально-економічних умов феодального устрою. Особливістю економічної думки середньовіччя було її теологічне оформлення, спроба використання моральних принципів в господарському житті, численні практичні рекомендації, відсутність теоретичних узагальнень економічних явищ і процесів.

У період раннього середньовіччя (V–Х ст.), економічна думка східних країн була найбільш зрілою. Ці країни були колискою світової культури, на їх території існували великі держави і виникали складні економічні проблеми. Розвиток феодалізму відбувався в азіатських країнах дуже своєрідно, відчувався вплив східних форм рабовласництва, іригаційного господарства, консервації общин, деспотичної держави, створення державного землекористування. Все це ускладнювало економічні проблеми східного феодалізму і породжувало різні способи їх вирішення. Так, в Китаї раннього середньовіччя була закріплена система зрівняльного землекористування, яку підтримували як селянство, так і імператори, намагаючись використати общинні традиції для зміцнення феодального режиму та з фіскальною метою. Але розвиток товарних відносин загострював суперечність між натуральним і товарним господарством. Прихильники першого всі фінансові проблеми держави зводили до заготівлі продовольства і утримання війська, утворення фонду виплати платні чиновникам. Доводилось положення про те, що держава не потребує багато грошей, тому не товарно-грошові відносини, а натуральне господарство повинно бути ідеалом розвитку.

У цей період в Китаї з’являються і різні проекти соціальних утопій, що відображали настрої селян. Так, Бао Цзинь-Янь (ІІ–ІІІ ст. н. е.) стверджував можливість створення суспільного устрою „без монарха, без підданих”. Він вважав імператора, правителя причиною усіх бід, від яких страждають народні маси. В його проекті мовиться про суспільство, що не знає класів, податків і повинностей.

В арабських країнах економічна думка цього періоду формувалась під впливом економічної концепції ісламу, що виник в VІІ ст. н. е., і закінчену форму отримав у часи халіфа Османа (644-656 рр.). Ідейні джерела ісламу кореняться у торгових мотивах арабських купців. Коран диктував поміркованість і розсудливість, які були важливими рисами купців і сприяли збільшенню їхніх капіталів. Торгівля була кращою від лихварства тому, що „бог дозволив прибуток в торгівлі, а лихву заборонив”. Але все ж лихварство в обмеженій кількості допускалось. Коран вимагав оформлення боргових розписок за участю двох свідків. Коран не сприймав ідеї рівності в класових відносинах. Він визнавав правомірність існування класів, санкціонував рабство, виправдовував впровадження істинної віри серед іноземців. Усім невірним оголошувалась „війна за віру” - газават. Проте священна книга мусульман проголошувала і багато моральних цінностей, завдяки яким упорядковувалась господарська діяльність людей і які слугували для збереження ісламських традицій в економіці.

Автором концепції суспільного прогресу (соціальна фізика) був мислитель арабського Сходу Ібн-Хальдун (1332-1406 рр.). Він пропагував богоугодність торгівлі та положення Корану про поважне ставлення до праці, засуджував скупість, жадібність і лихварство. Розглядаючи еволюцію суспільства, він виділив такі періоди розвитку, як примітивність, коли традиційним заняттям людей було землеробство і скотарство, і цивілізацію, коли люди почали займатися такими прогресивними, на його думку, видами діяльності, як ремесло і торгівля. Проте вчений не уявляв собі суспільного устрою без соціальної і майнової нерівності, без розподілу людей за майновою ознакою. Економічне зростання, як і занепад, Ібн-Хальдун вбачав у зростанні міст та їх населення, яке виробляє продукти першої необхідності (необхідні продукти) і ті, що не мають першої необхідності (предмети розкоші). При цьому, якщо населення міст буде зростати, то достатньо буде як перших, так і других продуктів. За скорочення населення зменшуватиметься кількість матеріальних благ.

 


Читайте також:

  1. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  2. V. Економічні цикли.
  3. А. 5-7 день життя.
  4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  5. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
  6. Адаптації до паразитичного способу життя
  7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  8. Акціонерна власність в економічній системі
  9. Анамнез життя
  10. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  11. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
  12. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.




Переглядів: 803

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Передумови становлення феодалізму | Структурні трансформації суспільно-економічного розвитку Західної Європи в ХІ-ХV ст. та економічна думка цього періоду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.