МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Особливості промислового зростання в Німеччині наприкінці ХІХ ст. та виникнення соціального напряму політичної економії.
Поштовхом у розвитку Німеччини стала франко-прусська війна 1870 –1871 рр. та утворення єдиної німецької держави. Наприкінці ХІХ ст. в Німеччині прискорюються індустріальний розвиток, процес монополізації виробництва, де монополії виникають в основному у формі картелів. Особливості німецької монополізації: об’єднувались великі кількості підприємств з великим числом працюючих в монополіях (часто – сотні підприємств); надмірна монополізація навіть в раніше традиційно вільноконкурентних галузях. Рання (Німеччина фактично швидко перестрибувала з цехової системи через промисловий переворот (оминувши по суті мануфактурну стадію виробництва) до монополізму) й надмірна монополізація цієї країни пояснюється необхідністю захисту її „молодої” капіталістичної економіки від іноземної конкуренції. Фактори бурхливого економічного зростання Німеччини: 1) політичне об’єднання країни (1871 p.); 2) перемога Прусії над Францією у війні 1870 – 1871 рр. (контрибуція на свою користь 5 млрд. золотих франків (спрямувались на розвиток підприємництва), окупація багатих на ресурси Ельзасу й Лотарингії; 3) зростання народонаселення; 4) сприйнятливість німців до іноземних технологій, нововведень тощо, розробка на їхній основі власних винаходів; 5) лідерство в Європі в області використання електроенергетики. Як наслідок за темпами економічного зростання у важкій індустрії Німеччина вийшла на друге місце в світі (після США). На її території з’явились перші міжнародні монополії. А в банківській сфері 9 найбільших банків контролювали 85 % усього банківського капіталу (за станом на 1914 р.). Вивіз капіталу відігравав допоміжну роль. Німеччина як країна, що „пізно” стала на капіталістичний шлях розвитку „спізнилась” і з захопленням колоній, у зв’язку з чим взяла курс на мілітаризацію економіки задля підготовки до війн за переділ світу. На фоні успішного розвитку важкої індустрії дисонансом виглядали низькі темпи розвитку харчової й легкої промисловості і особливо повільні – сільського господарства, яке „розвивалось” за т.зв. „пруським шляхом” (повільне переростання поміщицького господарства на капіталістичні рейки розвитку, з чисельними пережитками кріпацтва, екстенсивними формами господарювання, низьким рівнем розвитку агротехніки, механізації тощо), що сильно гальмувало загальноекономічні темпи розвитку Німеччини. Відомими представниками соціального напряму в політичній економії були Рудольф Штольцман (1852-1930), Рудольф Штаммлер (1856-1938), Франц Оппенгеймер (1864-1943). Основним постулатом представників цього напряму є теза про визначальну роль суспільних інститутів (права, моралі, ідеології тощо) в економічних процесах.
Читайте також:
|
||||||||
|