МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розвиток монополістичного капіталізму в США. Американська школа маржиналізмуТемпи економічного зростання США за за 1870–1913 pp. були найвищими у світі. Загалом виробництво промислової продукції в США зросло в 9 раз (в Німеччині – в 6 р., у Франції – в 3 р., а Англії – в 2,2 p.). Фактори успішного економічного розвитку США: 1) перемога Півночі над Півднем в Громадянській війні 1861–1865 pp., яка остаточно розчистила шлях для капіталістичного розвитку країни (перш за все – в сільгоспвиробництві), 2) наявність високих природних багатств (ресурсів) й річок (транспортних магістралей), 3) високий рівень накопичення національного капіталу й великий притік капіталу з Європи, 4) зростання чисельності населення, головним чином за рахунок іміграції зі Старого Світу, 5) внутрішня міграція й зростання міського населення, урбанізація, 6) завершення промислової революції й індустріалізації в усій країні й прискорення технічного прогресу, 7) швидке впровадження у виробництво винаходів й відкриттів та їхня комерціалізація, 8) грамотна розміркована протекціоністська політика федерального уряду (5–10 % увізного мита забезпечувало біля половини бюджетних поповнень); 9) віддаленість країни від головних світових конкурентів, сусідство зі слабко економічно розвиненими країнами Латинської Америки (ємкий зовнішній ринок), 10) ємкий внутрішній ринок. Монополізація в США розпочалася з кінця 70-х pp. XIX ст. у формі трестів. Вперше (на автозаводах Форда) використали конвеєрне виробництво. У зв’язку з загрозою з боку монополій розвитку ринкових процесів вперше в світі саме в США прийнято антитрестовське законодавство (1887 р. – з регуляції дій залізничних компаній; 1890 – закон Шермана про незаконність трестів). Високий рівень життя американського суспільства можна, зокрема, проілюструвати такими даними за 1913 p.: на заводах Форда виготовляється 1 тис. автомобілів в день, середня вартість яких – 290 дол.; 10 млн. телефонних абонентів; з 1898 р. (в Бостоні) відкрито метро (згодом в ін. містах). Початок XX ст. відзначається активізацією державного регулювання економіки (політика т. зв. „чесного курсу” Т. Рузвельта (1901–1909 рр.): заходи з охорони („консервації”) власних природних ресурсів; т. зв. „нова демократія” В. Вільсона(1913–1921 pp.): закон про створення Федеральної резервної системи). Сільське господарство розвивається за т. зв. „американським шляхом” (фермерський капіталістичний шлях розвитку сільського господарства на основі використання передових інтенсивних агротехнологій й форм організації сільгосппраці, високого рівня механізації й машинізації сільгоспвиробництва. Характерний також для таких країн як Великобританія, Канада, Нідерланди, Данія та ін.). Вже з 90-х pp. XІX ст. на полях США працювало тисячі тракторів (спершу – на паровій тязі), зернозбиральних комбайнів, поширились елеватори, склади, холодильники тощо. На межі ХІХ/ХХ ст. країна перетворилась з аграрно–індустріальної в індустріально-аграрну. З останньої чверті ХІХ ст. активізується зовнішньоекономічна експансія американського імперіалізму (Гаваї, „Доктрина Монро”, перша в світі імперіалістична війна 1898 р. проти Іспанії за Кубу, концесія на будівництво Панамського каналу, зрадницька політика „подвійних стандартів” у русько-японській війні 1904–1905 pp., контроль американських монополій над олов’яною промисловістю Болівії, мідною Чілі й Перу, м’ясо-консервною Чілі й Парагваю, фінансові магнати Дж. Морган й У. Грейс володіли чілійсько-антською залізницею тощо). Зазначені кардинальні зміни в економіці США та провідних Європейських країнах Заходу в останній третині ХІХ ст. під впливом монополізації виробництва викликали появу американської школи маржиналізму.Вагомий внесок у розробку ідей цієї школи зробив економіст Джон Бейтс Кларк (1847–1939 рр.). У найвідомішій праці „Розподіл багатства” (1899 р.), а також у творах „Філософія багатства” (1889 р.), „Проблеми монополій” (1901 р.), „Суть економічної теорії” (1907 р.) він обґрунтував закони динаміки і статики економіки. До галузі статики він відносить аналіз заробітної плати, цінності, прибутку, взагалі закони рівноваги. Стаціонарний стан, за Дж. Б. Кларком, це уявна модель для з’ясування умов рівноваги у чистому вигляді. Динаміка ж ускладнює розвиток і порушує рівновагу, на неї впливають не лише внутрішні, а й зовнішні чинники. До галузі динаміки він відносить питання розвитку різних форм господарювання і, зокрема, монополій. На його думку, треба виходити з сукупності відносин підприємців, з примату сфери виробництва, а не керуватися психологічним підходом як базою економічних процесів. Суть закону Кларка полягає у тому, що у маржиналістській теорії слід мати на увазі не корисність в цілому, а розкласти корисність товару на елементи („пучок корисностей”), тобто цінність товару визначається не взагалі корисністю, а сумою граничних корисностей всіх його властивостей. Головна заслуга Дж. Б. Кларка – в розробленні концепції розподілу на основі принципів граничного аналізу цін факторів виробництва. Дж. Б. Кларк наслідує теорію трьох факторів виробництва і робить спробу, як і А. Маршалл, поповнити її визнанням четвертого фактора. Капітал, за Дж. Б. Кларком, – не цілісний фактор виробництва. Він розподіляється на два види – грошовий капітал і так звані капітальні блага (засоби виробництва і земля). Отже, існують чотири фактори виробництва: 1) капітал в грошовій формі; 2) капітальні блага – засоби виробництва і земля; 3) діяльність підприємця (як і у А. Маршалла); 4) праця робітників. Кожен з факторів виробництва характеризується специфічною продуктивністю, причому кожен привласнює свою частину доходів, що їх приносить відповідний фактор: грошовий капіталіст (банкір) – процент, власник капітальних благ – ренту, підприємець – підприємницький прибуток, а робітник – заробітну плату. Розподіл доходів здійснюється відповідно до вкладу кожного з власників факторів виробництва. При цьому Дж. Б. Кларк помітив тенденцію до переливання капіталу: якщо в якійсь галузі розмір прибутку перевищує норму процента, в цю галузь починається посилений приплив підприємців, що призводить до загострення конкуренції. Чітко сформульована ним і теорія граничної продуктивності, яка стверджує, що у процесі виробництва спостерігається спадна продуктивність праці та капіталу, пояснювана тим, що в разі збільшення одного з факторів виробництва за інших незмінних факторів відбувається падіння зростання продукції. Критики теорії Дж. Б. Кларка слушно вказують на те, що він в своєму вченні про спадну продуктивність факторів виробництва ігнорує прогрес техніки і зростання продуктивності праці, оголошує прибуток плодом самого капіталу, тим самим наслідуючи погляди Ф. Бастіа та Г.Ч. Кері щодо „класового миру” в буржуазному суспільстві, теорії „гармонії інтересів” тощо.
Питання до теми
1. Якими є передумови виникнення маржиналізму? 2. У чому полягає сутність маржинальної революції? 3. Чим відрізняється „пруський” шлях розвитку сільського господарства від „американського”? Яким країнам був притаманний саме той чи інший шлях і чому? 4. Які теоретичні положення розробив Л. Вальрас? 5. У чому полягає зміст теорії ціни А. Маршалла?
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні другої половини XIX ст. – початку XX ст. (ліберально–народницькі, „соціальний”, марксистський, маржинальний та ін. напрями) Основні питання теми 1. Селянська реформа 1861 р. та її вплив на розвиток ринкових процесів в Україні. 2. Напрями розвитку економіко-теоретичних досліджень в Україні у пореформений період. 3. Особливості економічного розвитку України наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. та його відображення в економічній думці. 4. Столипінська аграрна реформа. Читайте також:
|
||||||||
|