МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Селянська реформа 1861 р. та її вплив на розвиток ринкових процесів в УкраїніВ законі про селян, що вийшли з кріпацької залежності, підписаному Олександром II 19 лютого 1861 р., виділялись три основні групи питань: 1) скасування особистої залежності селян від поміщиків (особиста свобода, право розпоряджатись своїм майном, купувати й продавати рухомість й нерухомість, займатись торгівельно-промисловою діяльністю тощо); 2) наділення землею (наділялась виключно община ,а не селяни по окремості, й тільки вона розподіляла землю між господарями, робила переділи, дозволяла піти (прийти) селянину з (в) села(о), продати (передати) свою ділянку землі) й визначення селянських повинностей. Землею наділялись тільки „ревізькі душі”. Позбавлялись прав на наділ дворові слуги й „місячники”. В залежності від родючості земель поміщику залишали третину (чорнозем’є й нечорнозем’є) або половину (степова зона) кращих за родючістю земель. В разі і якщо в даних частках було менше за мінімально визначений абсолютний розмір землі – його „різниця” компенсувалась за рахунок т. зв. „відрізків” (рос. мовою – „отрубей”) з наділів селян на користь поміщиків. Поміщицькі землі „вганялись клином” в общинні, що змушувало селян „орендувати” їх за лихварськими цінами; 3) викуп селянських наділів (формально залежав від бажання поміщика, фактично став обов’язковим). Ціна землі значно перевищувала ринкову, фактично включала вартість викупу особи селянина. Царсько-державна казна відразу проплатила поміщикам 80 % викупної суми, яка була оголошена селянським боргом державі й підлягала погашенню за 49 років під 6 % річних, решту 20 % викупу проплачували селяни. Селяни, як і раніше виконували барщину, проплачували грошовий оброк, величина якого після реформи зросла. Таким чином, реформа 1861 р. носила непослідовний, половинчастий й відверто грабіжницький характер. Зберігаючи пережитки кріпацтва, вона виходила виключно з інтересів поміщиків й переслідувала ціль збереження абсолютсько-монархічного устрою (зберігаючи прошарковий поділ суспільства), зумовивши тим самим „пруський” шлях розвитку сільського господарства в Росії (і в Україні) на протязі найближчих десятиріч. Проте будучи змушеною рахуватись з фактичним розвитком капіталістичних тенденцій в країні відміна кріпацтва мала величезне історичне значення: 1) скинувши остаточно політичні перепони до розвитку капіталізму, знаменувала собою початок нової буржуазної ери в суспільному й економічному розвитку країни, яка виростала з кріпацької епохи (за В.І. Леніним), і яка 2) надала могутній поштовх, значно прискоривши потужну ходу, промисловому перевороту; 3) поклала початок (не дивлячись на пережитки кріпацтва) розвитку капіталізму в сільському господарстві (відбувалася „природна” диференціація селянства на куркулів й батраків); 4) вивільнивши тим самим мільйони людей до активного економічного життя (в якості вільнонайманої робочої сили (з числа колишніх збіднілих кріпаків) та/або підприємців (числа колишніх розбагатівших кріпаків, зумівших, як правило відкупитись достроково); 5) відображаючи вимушені з боку царської влади реагування на розвиток „революційної ситуації” („низи” не хочуть жити, а „верхи” вже не здатні управляти по-старому) стала початком важливих змін і в соціально-політичному житті країни, викликавши й інші буржуазні реформи: введення самоуправління на місцях, суду присяжних, елементарних громадянських прав (відміна тілесних покарань, всезагальна військова повинність замість рекрутства тощо), реформації в освіті й фінансах тощо.
Читайте також:
|
||||||||
|