Особливість людських ресурсів полягає в тому, що вони одночасно є і ресурсами для розвитку економіки, і людьми, споживачами матеріальних благ і послуг.
Трудові ресурси — це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд з матеріальними. Трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка має фізичні та розумові здібності і здатне виробляти матеріальні блага або надавати послуги. Головними ознаками, що формують структуру трудових відносин є: вік, стать, освіта, суспільні групи, місце проживання, професія, національність, мова, віросповідання, зайнятість за сферами.
З приводу їх участі у суспільному виробництві виокремлюють 2 частини: активну (функціональну); пасивну (потенційну).
До трудових ресурсів належать:
– населення в працездатному віці, за виключенням не працюючих інвалідів праці та війни I і II груп, та непрацюючих осіб працездатного віку, які отримують пенсію за віком або на пільгових умовах.
– населення молодше та старше за працездатний вік, що зайняте у народному господарстві.
Працездатне населення – це сукупність осіб, переважно в працездатному віці, здатних за своїми психофізіологічними властивостями до участі в трудовій діяльності.
Розрізняють такі види працездатності:
1) загальна працездатність – вона передбачає наявність у людини фізичних, психофізіологічних та вікових даних, які визначають здатність до праці та не обумовлюють необхідність додаткової (спеціальної) підготовки;
2) професійна працездатність – це здатність до праці певного виду, що отримується людиною шляхом певної підготовки (навчання).
Працездатним віком згідно Українського законодавства вважають;
– для чоловіків з 16 по 59 річний вік включно;
– для жінок з 16 по 54 річний вік включно; окрім пільгових категорій громадян.
Якісний вимір трудових ресурсів характеризується такими показниками:
1) абсолютний приріст (визначається на початок і кінець місяця);
2) темп росту розраховується як відношення абсолютної чисельності трудових ресурсів на кінець певного періоду до їх кількості на початок. При розгляді темпів за декілька років, середньорічний темп визначається як середня геометрична за формулою:
,
(2.1)
де – кількість років;
та – чисельність відповідно на початок і кінець періоду.