Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Попит, пропозиція та кон’юнктура ринку праці

Функції ринку праці

До функцій ринку праці належать:

§ суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва й регіонами;

§ інформаційну. В умовах ринку ціни на продукцію, попит і пропозиція, відсоткові ставки на кредит постійно змінюються, що позначається на стані ринку праці;

§ посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок між роботодав­цями та найманими працівниками, які виходять на ринок для задо­волення взаємних інтересів і потреб щодо вигідних умов купівлі-продажу товару “робоча сила”;

§ відтворювальну. Це основна функція ринку праці, який встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. При цьому задоволення попиту досягається за рахунок розширення пропозиції, підвищення якості та ціни робочої сили. які перебувають в постійному русі й урівноважують одне одного. Лише на ринку діє закон вартості і відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару “робоча сила” та його суспільної корисності. Основне, на чому базується ме­ханізм ціноутворення на ринку праці, – це трудова теорія вартості та співвідношення і взаємозв'язок попиту та пропозиції;

§ стимулюючу. Ця функція полягає в тому, що ринок розвертає економіку лицем до потреб людей, робить усіх учасників конкурен­тного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні цих потреб. З одного боку, завдяки механізму конкуренції ринок праці стиму­лює краще використання трудових ресурсів з метою забезпечення розвитку і прибутковості виробництва. З іншого боку, він висуває вимоги до робочої сили, стимулюючи найманих працівників поліпшувати її якісні характеристики з метою ефективної реалізації цього товару на ринку, що значною мірою залежить від конкуренто­спроможності робочої сили;

§ оздоровлюючу. Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств.

§ регулюючу. Ринок узагалі впливає на всі сфери економіки і пе­редусім на виробництво. Він дає відповіді на питання ЩО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти. Певною мірою ринок впливає і на формуван­ня пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переливанню робочої сили з одних регіонів, господарств в інші, які пріоритетне розвиваються і є високорентабельними. Тобто він регу­лює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне розміщення, а та­кож ефективне використання.

 

Головними складовими частинами ринку праці є сукупна пропозиція (Пр), що включає все економічно активне насе­лення, та сукупний попит ( П ),що визначається загальною потребою економіки у найманій робочій силі. Вони склада­ють сукупний ринок праці, або ринок праці в широкому ро­зумінні (Пр È П). Основна частина сукупного попиту та сукупної пропозиції задовольняються, що забезпечує праців­ників роботою, а робочі місця — працівниками та створює умови для функціонування економіки.

Менша частина сукупного ринку праці з причин природ­ного, механічного та економічного руху робочої сили і робо­чих місць виявляється вільною і потребує задоволення попи­ту та пропозиції шляхом зведення здобувачів роботи з ва­кантними робочими місцями. Ця частина сукупного ринку праці називається поточним ринком праці, або ринком праці у вузькому розумінні. Його обсяг визначається кількістю ва­кантних робочих місць та кількістю працівників, активно зай­нятих пошуками роботи (рис. 1).

Перетин множин сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринку праці відповідає задоволеному попиту на сукупно­му ринку праці (ЗП = П Ç Пр) (див. рис. 1). Частини цих множин, що не перетинаються, складають поточний ринок праці (ПП + ППр).

Сукупна пропозиція включає всі категорії економічно активного населення, тобто всіх, хто працює або бажає пра­цювати. Поточна пропозиція (ППр) на ринку праці скла­дається з таких основних груп: безробітні, що активно шукають роботу і готові до неї приступити; працівники, які нама­гаються змінити місце роботи; особи, котрі бажають працю­вати у вільний від роботи або навчання час.

Сукупний попит визначається кількістю і структурою робочих місць, що існують в економіці країни. Сукупний по­пит охоплює всю сферу суспільної праці і включає як уком­плектовані працівниками, так і вільні (вакантні) робочі місця. Слід розрізняти ефективний попит, який визначається кількістю економічно доцільних робочих місць, і сукупний попит, що включає також зайняті неефективні робочі місця. Різниця між сукупним і ефективним попитом являє собою надлишкову зайнятість, складовою частиною якої є прихова­не безробіття. Поточний попит (ПП) визначається потре­бою на працівників для заповнення вакантних робочих місць на умовах основної діяльності, сумісництва або для виконан­ня разових робіт.

Основна функція поточного ринку праці полягає у пере­розподілі праці через сферу обігу між галузями, сферами виробництва і підприємствами, заповненні вакансій! забез­печенні роботою людей. Ця функція має важливе значення як для відтворення валового внутрішнього продукту, так і для підтримання сприятливого соціального клімату в суспільстві. Однак це можливо лише в тому випадку, коли обсяги попиту і пропозиції збігаються, а узгодження потре­бує лише їхня структура. Це означає, що в економіці існує структурне та фрикційне безробіття, яке швидко долається перепідготовкою та просторовим переміщенням робочої сили (робочих місць). Далеко складніша ситуація виникає тоді, коли за своїм обсягом сукупна (а відповідно, і поточна) про­позиція праці значно перевищує сукупний (і поточний) попит. Практично завжди це відбувається під час економічних криз, коли, з одного боку, згортання виробництва викликає різке скорочення попиту на працю, а з іншого боку, падіння рівня життя населення спричиняє суттєве зростання пропозиції праці. Безробіття, що виникає внаслідок таких диспропорцій, називається циклічним, і його подолання можливе лише за умови пожвавлення економічного життя.

 


Рис. 5.1 – Схема ринку праці

Фактори впливу на пропозицію:

1. Соціально-економічні фактори:

– попит на сільськогосподарською продукцію і сировину;

– інвестиції;

– обсяги виробництва;

– забезпечення трудовими ресурсами;

– продуктивність, інтенсивність праці;

– спеціалізація виробництва;

– банкрутство підприємства;

2. Природно-біологічні фактори:

– сезонність сільськогосподарського виробництва;

– попит на робочу силу

3. Техніко-технологічні фактори:

– технічна оснащеність виробництва;

– прогресивність виробництва;

4. Організаційні фактори:

– реформування відносин власності;

– нові форми господарювання.

Фактори впливу на попит:

1. Соціально-економічні фактори:

– рівень життя населення; умови праці;

– мобільність працівників;

– служба зайнятості, підготовка, перепідготовка кадрів;

2. Демографічні фактори:

– природний рух населення;

– механічний рух населення;

– статево-віковий склад населення;

3. Психологічні фактори:

– бажання працювати;

– виробнича дисципліна;

4. Політичні фактори:

– уряд, закони держави;

– війни, конфлікти;

5. Екологічні фактори:

– аварії, катастрофи.

Співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці – це його кон'юнктура. Вона обумовлена багатьма чинниками, серед яких основними є загальний стан економіки; галузева структура народного господарства; рівень науково-технічно­го розвитку країни; рівень життя населення; загальна міра розвитку ринкових відносин (багатоукладність економіки, розвиненість ринків житла, послуг, цінних паперів тощо); стан соціальної та виробничої інфраструктури та ін.

Залежно від співвідношення попиту та пропозиції роз­різняють три типи кон'юнктури ринку праці:

1) трудодефіцитна – якщо попит перевищує пропози­цію. Це було характерним для нашої країни в останні роки радянської влади;

2) трудонадлишкова – якщо пропозиція перевищує по­пит, що характерно для сучасної української (і не лише укра­їнської) економіки;

3) рівноважна, коли попит відповідає пропозиції, що в принципі є теоретичним ідеалом, до якого треба прямувати, але якого неможливо досягти.

Кожен тип ринкової кон’юнктури, властивий тому чи іншому регіонові або сфері прикладання праці, утворює в сукупності загальний ринок праці в країні.

Співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції складається під впливом конкретної економічної і соціально-полі­тичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення. Залежність цих величин графічно зображена на рис.5.2.

З рисунка видно, що у міру зниження рівня реальної заробітної плати (ціни робочої сили) попит на робочу силу з боку роботодавців і, відповідно, зайнятість зростають. Зростання реальної заробітної плати супроводжується збільшенням пропозиції робочої сили. У точці перети­ну цих кривих попит і пропозиція робочої сили збігаються, тобто виникає рівновага на ринку праці. Якщо ціна робочої сили вища від рівноважної, має місце безробіття, якщо нижча — дефіцит працівників.

Рис. 5.2 - Попит і пропозиція на ринку праці

На практиці загальна і структурна рівновага попиту і пропозиції робочої сили практично є недосяжними. Кон’юнктура ринку праці безпосередньо впливає на ціну робочої сили.

Ціна робочої сили має забезпечувати придбання на ринку такої кількості споживчих товарів і послуг, щоб працівник міг:

— підтримати свою працездатність і одержати необхідну про­фесійно-кваліфікаційну підготовку;

— утримувати сім’ю і виховувати дітей, без чого ринок праці не зможе поповнюватися новою робочою силою замість тієї, котра вибуває;

— підтримувати нормальний для свого середовища рівень куль­тури і виконувати обов’язок громадянина суспільства, що також потребує витрат.


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  3. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  4. Адаптація працівників.
  5. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  6. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
  7. Акти з охорони праці в організації.
  8. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  9. Алкоголізм і безпека праці.
  10. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
  11. Аналіз і оцінка стану охорони праці
  12. Аналіз оплати праці




Переглядів: 2228

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості ринку праці | Моделі ринку праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.022 сек.