Закон пропозиції регулює пропозицію залежно від рівня цін. Чим вища ціна товару за інших незмінних умов, тим більше стимулюється виробництво і продаж саме цього товару чи послуги.
Ціна– грошовий вираз вартості. Проте ціна є грошовим виразом вартості, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються іншими причинами. Тому ціна – це грошова сума, яку сплачують чи одержують за конкретний товар.
А. Вартісні фактори:
1. Величина вартості.
2. Продуктивність.
3. Інтенсивність.
4. Складність праці.
Б. Фактори співвідношення попиту і пропозиції
В. Психологічні фактори.
Г. Державне регулювання.
На ринку розрізняють ціну попиту, ціну пропозиції і рівноважну ціну.
Ціна попиту – це гранично-максимальна ціна, яку покупці згідні платити за товар.
Ціна пропозиції– це гранично-мінімальна ціна, за яку продавці згідні продати свій товар.
Ринкова рівновага – це ситуація, за якої наміри покупців і продавців повністю збігаються так, що за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.
Ринкова ціна – це ціна, при якій рішення виробників (продавців) та покупців про купівлю–продаж взаємно узгоджуються. Ціна ринкова – це ціна, яка встановлюється у відповідності до попиту і пропозиції товарів і послуг.
Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції.
Економічний стан продавців і покупців залежить від ринкової кон’юнктури – це сукупність умов, ознак, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції. Вона змінюється під впливом різних факторів, масштабів виробництва, розмірів запасів товарів, динаміки цін та грошових доходів, організації торгівлі і реклами.
Важливу роль відіграє певне співвідношення попиту і пропозиції як по окремих товарах, товарних групах, так і по товарній масі у цілому.