Схеми суспільного відтворення Карла Маркса описують процеси простого та розширеного відтворення СП.
Припущення марксистської моделі суспільного відтворення:
· вся економіка представлена двома підрозділами:
І — виробництво засобів виробництва (ЗВ);
II — виробництво предметів споживання (ПС);
· вартість СП розпадається на дві частини: вартість спожитого постійного капіталу (с) та новостворену (додану) вартість (v + v), яка у свою чергу, розпадається на заміщення
авансового змінного капіталу (v ) та додаткову вартість (m), яка власнику
капіталу нічого не коштує, а власнику робочої сили коштує неоплаченої праці;
Пропорції, яких необхідно дотримуватись для здійснення простого відтворення СП:
1. Перший підрозділ повинен виробити обсяг засобів виробництва, необхідний для відшкодування матеріальних затрат у І та II підрозділах суспільного виробництва, тобто: І (с + v + m) = = Іс + ІІс.
2. Другий підрозділ повинен виробити такий обсяг предметів споживання, який би задовольнив попит найманих працівників І і II підрозділів. Вартість вироблених II підрозділом предметів споживання має дорівнювати чистому суспільному продукту (національному доходу), тобто:
II (с + v + m ) = І ( v + m ) + II (v + m).
З.Якщо з першої умови вилучити попит, який задовольняється в межах цього підрозділу, а з другої умови вилучити внутрішній попит на предмети споживання, то отримаємо третю умову: І (v + m ) = ІІс.
Умови розширеного відтворення СП у теорії К. Маркса:
1) I(c + v + m) > Ic + IIc;
2) II (с + v + m ) < І (v + m ) + II (v + m );
3) І (v + m ) > ІІс.
Звужене відтворення або його відсутність описується наступними пропорціями: