• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зайнятість: суть і форми. Теорії зайнятості.

Продуктивна сила людини характеризується робочою силою, а підприємця – хистом. Людина праці і підприємець виступають продуктивною силою, коли їх здібності реально використовуються в процесі виробництва. Поняття зайнятості означає, що потенційний носій особистої продуктивної сили включений до складу продуктивних сил суспільства у певній сфері економіки. Людина працює не заради праці як такої: праця, підприємницька діяльність повинні піднести добробут людини, її соціальний статус у суспільстві, на підприємстві, у сім’ї.

Зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить дохід у грошовій та іншій формі. Зайнятість – це економічне відношення, що виражає залучення робочої сили до сукупної праці суспільства. Для більшості населення зайнятість – головне джерело доходів. Зайнятість характеризується системою відношень для надання робочих місць та визначенням форм участі у суспільному виробництві з метою одержання засобів для існування. Від її характеру та сфери залежать інтереси людини, її соціальний статус і рівень життя.

Є повна і неповна зайнятість.

Повна зайнятістьхарактеризується використанням всіх придатних для цього ресурсів і достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, бажає і здатен працювати. Якщо економіка має недостатньо робочих місць, то формується неповна зайнятість. Певна кількість вимушено безробітні.

Трудові ресурси – частина сукупної кількості працездатного населення. Розрізняють загальну і економічну (продуктивну) зайнятість.

Загальна– навчання у з/о, спеціальних і вищих навчальних закладах, ведення домашнього господарства, догляд за хворими, інвалідами, участь у роботі громадських організацій, служба в Збройних Силах.

Економічна – це зайнятість працездатного населення у виробництві товарів і послуг.

Форми зайнятості – за різними критеріями:

а) соціально-економічний (за формами власності та господарювання, соціальним складом населення);

б) організаційно-економічна (тривалість і режим робочого часу, характер зайнятості – постійна, тимчасова; повна і часткова; основна і додаткова; гнучка зайнятість).

Традиційна зайнятість – повний робочий день, стабільність праці, регламентування робочого часу.

Гнучка зайнятість – нестабільність, відхилення від робочого часу, нестандартні умови праці, висока професіональна кваліфікація і територіальна стабільність, гнучка оплата праці.

Гнучкі форми – тимчасова робота, надомництво, поділ робочого місця, скорочений робочий тиждень. Деякі з цих форм відносять до повної або неповної зайнятості.

Читайте також:

1. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
2. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
3. Альтернативні теорії вартості
4. Альтернативні теорії вартості
5. Альтернативні теорії вартості
6. Альтернативні теорії капіталу
7. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
8. Альтернативні теорії максимізації
9. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
10. Атипові форми.
11. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
12. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.

Переглядів: 1405