Із проголошенням Радянської влади в Україні, була заборонена діяльність будь-яких партій крім більшовицької. Але розуміючи певну слабкість своїх позицій в Україні, російські більшовики вимушені були зробити відносні поступки. Це виявилось у формальному Існуванні УКП, "Боротьбистів", створенні Комуністичної Партії (більшовиків) України.
Остання була заснована в липні 1918 р. в Москві. Створення КП(б)У мало на меті об’єднати ті сили які бажали бачити Україну комуністичною але суверенною, а не придатком Російської Соціалістичної Республіки. Але серед більшовиків України одразу виявилось два напрямки: федералістичний та нейтралістський. Перший відстоював певну самостійність України, другий - ЇЇ жорстке підпорядкування Москві. Згодом, це протистояння вилилось в боротьбу з українським націонал-комунізмом.
Націонал-комунізм, сформувався наприкінці 20-х років, в поглядах М.Хвильового, М.Волобуєва, А.Шумського, М.Скрипника. Всі вони відстоювали необхідність суверенного розвитку України: в освіті, культурі, економіці. Ці позиції викликали велике невдоволення. І на початку 30-х років М.Волобуєва та А.Шумського було репресовано, а М.Хвильовий та М.Скрипник покінчили з життям за підозрілих обставин.
Таким чином в 30-ті роки підтиском політичних репресій, слабкий натяк на національний рух було ліквідовано.