Новини освіти і науки:

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

з дисципліни «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

для студентів ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

студента групи _______________

_______________

(ПІБ)

Кривий Ріг,

Лекція № 1

«Система управління охороною праці на підприємстві і в організації

та шляхи її удосконалення в сучасних ринкових умовах»

1. Структура системи управління охороною праці на підприємстві

Рис. 1 Базова модель СУОП, без урахування сучасних міжнародних вимог

2. Працеохоронна політика підприємства

Працеохоронна політика підприємства розробляється на основі державної політики і конкретних зобов'язань підприємства щодо охорони праці, затверджується керівником підприємства і вивішується на видному місці.

Працеохоронна політика повинна визначати зобов'язання щодо:

1. запобігання виробничим травмам і профзахворюванням;

2. поліпшення умов праці;

3. виконання нормативно-правових актів з охорони праці;

4. подальше вдосконалення діяльності з охорони праці;

5. забезпечення необхідних засобів і заходів щодо впровадження політики;

6. підвищення кваліфікації і посилення відповідальності працівників у галузі безпеки праці.

Вище керівництво підприємством повинно виявляти зацікавленість у реалізації завдань охорони праці. Усвідомлення всієї важливості й актуальності проблем охорони праці є першою заповіддю власника чи керівника підприємства. Власник зобов'язаний створювати належні, безпечні й здорові умови праці для кожного працівника. Адже стан охорони праці – важливий елемент іміджу підприємства, а значить, і успіху в суспільстві.

Працеохоронна політика повинна відповідати

1. характеру і рівню ризику підприємства,

2. передбачати ідентифікацію небезпек,

3. оцінку та контроль ризику на робочих місцях.

3. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці

в ринковій системі господарювання

Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці.

До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину відносять:
1. Підвищення продуктивності праці (а рахунок скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції і збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом)	За даними досліджень: - комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечує приріст продуктивності праці на 15-20 %; - нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6-13 % та скорочує брак на 25 %; - раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, - раціональне фарбування робочих приміщень підвищує продуктивність праці на 25% .
2. Раціональне використання основних виробничих фондів за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників унаслідок хвороб та виробничого травматизму.	За даними досліджень: Втрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підприємствах різноманітні й становлять приблизно: - 2,5 % річного фонду робочого часу на підприємствах із сприятливими умовами праці і - 5-10 % – на підприємствах з небезпечними та шкідливими умовами. Поліпшення умов і впровадження заходів по забезпеченню безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами «важкі і несприятливі умови» звільняються в промисловості до 20 % усіх вивільнених.
До позитивних соціальних результатів можна віднести:
1. Ступінь сприятливого впливу трудового процесу на здоров’я людини та розвиток її особистості.
2. Стан здоров’я.
3. Ставлення до праці.
4. Соціальна активність.
5. Максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини – потребою в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаною з цим потребою у змістовній, творчій, високопродуктивній праці.
6. Зміцнення здоров’я.
Несприятливі умови праці призводять до наступних негативних соціальних та економічних результатів:
1. Різних форм та ступенів втомлюваності працівників.
2. Функціонального напруження організму.
3. Недоодержання додаткового продукту.
4. Затримка з уведенням нових фондів.
5. Непродуктивне споживання робочої сили.
6. Зниження продуктивності праці.
7. Зниження творчої активності, заінтересованості в праці.
8. Погіршення трудової дисципліни.
9. Зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.

4. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці

Поліпшення умов і охорони праці в умовах ринку тісно пов’язано з економічним стимулюванням роботодавців.

Стимулювання заходів щодо охорони праці здійснюється згідно з розділом ІV «Стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці». Так, ст. 25 «Економічне стимулювання охорони праці» визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки й поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Вимогам охорони праці слід надати економічну інтерпретацію, поєднати показники оцінки результатів діяльності з економічними важелями впливу на порушників правил і норм. Необхідно створити ефективну систему стимулювання та мотивації організації й виконання безпечних трудових процесів на основі економічної відповідальності.

На практиці під економічним регулюванням розуміють

матеріальну (фінансову) заінтересованість і відповідальність підрозділів, служб та відділів (організаторів і керівників виробництв) за створення умов для безпечної праці, з одного боку, й додержання встановлених норм і правил, роботу без травм і аварій безпосередніх виконавців – з другого.

Досвід розвинутих країн у галузі охорони праці свідчить про те, що поліпшенню умов праці сприяють заходи:

1. податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці; 2. диференціювання страхових внесків залежно від частоти й тяжкості травматизму і професійних захворювань; 3. впровадження санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці. Узагальнюючи досвід розвинутих країн з економічного стимулювання, Європейський фонд поліпшення умов життя і праці (одна з організацій Європейського Союзу) визначає, що більшість існуючих нині систем базується на прецедентах, тобто на інформації про нещасні випадки, що спричиняють виплату компенсації. Подібний підхід сам по собі є доказом того, що вплив економічного стимулювання обмежений.

5. Планування робіт з охорони праці

Планування – процес обґрунтування рішень і розподілу ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних, часових) для їх реалізації.

У плануванні робіт з охорони праці як вихідні дані використовують:

- план економічного і соціального розвитку підприємства;

- план організаційно-технічних, технологічних та інших заходів, направлених на підвищення ефективності, пошук резервів підприємства;

- матеріали паспортизації цехів, дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці; а також атестації робочих місць за умовами праці;

- комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії;

- матеріали розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій;

- приписи органів державного нагляду, служб охорони праці;

- рекомендації комісії з питань охорони праці підприємства; пропозиції уповноважених трудового колективу з питань охорони праці;

- результати адміністративно-громадського контролю стану охорони праці;

- постанови профспілкового комітету, рішення зборів (конференцій) трудового колективу з питань охорони праці;

- відповідні накази адміністрації, документи вищестоящих господарських і профспілкових органів.

Планування робіт з охорони праці включає розроблення таких планів:

І. Довгострокові плани	на декілька років. Усі заходи, які передбачені довгостроковими планами, включаються у відповідні розділи колективних угод і комплексних заходів.
ІІ. Річні плани До колдоговору можуть додаватися переліки професій і посад працівників (якщо вони встановлені понад вимоги законодавства): У колдоговорі повинні передбачатися:	Це розділи "Охорона праці" в колективного договорі та комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям", що наводять у додатку до колдоговору. Колдоговір повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків, а саме:
1. переведення на легшу роботу за медичними висновками зі збереженням заробітної плати; 2. організація навчання і перекваліфікації потерпілих; 3. працевлаштування інвалідів, надання їм допомоги у вирішенні соціально-побутових проблем (навіть якщо вони вже не працюють за станом здоров'я). 4. яким надається додаткова відпустка і скорочений робочий день за несприятливі умови праці; 5. зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, які мають право одержувати безплатно молоко або інші харчові продукти; 6. яким надається безплатно спецодяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, мило, мийні засоби, захисні креми; 7. яким надаються оплачувані відпустки санаторно-оздоровчого призначення та ін. Колективним договором можуть встановлюватися більш високі розміри одноразової допомоги, ніж це передбачено фондом за рахунок прибутку підприємства.
методи стимулювання та матеріальної відповідальності працівників за стан охорони праці, систему заохочень для працівників, що сумлінно дотримуються законодавчих актів.
ІІІ. Оперативні плани	(квартальні,щомісячні) плани цехів і дільниць. Оперативний план на квартал і місяць складається для вирішення повсякденних актуальних завдань та усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків. Важливе значення у системі планування робіт щодо забезпечення безпеки праці на підприємствах має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору, що укладається між власником і трудовим коллективом.

Вимоги до довгострокових планів

Головні завдання:

1. максимальне скорочення робочих місць, які не відповідають вимогам і нормам охорони праці, у тому числі скорочення чисельності робітників, що зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці й на важких фізичних роботах; 2. приведення обладнання, машин і механізмів у відповідність до вимог стандартів; 3. закриття виробничих об'єктів, які не гарантують безпеку праці та за своїм технічним станом не підлягають реконструкції або капітальному ремонту; 4. доведення до встановлених норм кількості санітарно-побутових приміщень; 5. значне скорочення (а в подальшому ліквідація) важких фізичних робіт, зменшення чисельності працівників, зайнятих ручною працею; 6. розвиток лікувально-профілактичних, медичних і оздоровчих установ.

Початковими для розроблення проекту довгострокового плану і комплексних заходів з охорони праці є:

1. прийнята політика охорони праці; 2. оцінка ризиків на робочих місцях; 3. результати паспортизації та атестації умов праці на робочих місцях і в цехах; 4. результати вивчення причин травматизму і цільових перевірок стану охорони праці; 5. матеріали аналізу виконання попередніх планів, пропозицій робітників та службовців; 6. матеріали прогнозування та цільових програм з охорони праці.

Вимоги до річних планів

"Комплексні заходи включають:

1. атестація робочих місць на відповідність їх вимогам нормативних актів про охорону праці; 2. навчання працівників з питань охорони праці; 3. забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту; 4. проведення обов’язкових медичних оглядів працівників; 5. модернізація технологічного, підіймально-транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів з охорони праці; 6. проведення експертизи технічного стану будівель і споруд; 7. приведення рівня шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність вимогам чинних нормативних актів; 8. розробка, виготовлення і монтаж нових або реконструкція існуючих вентиляційних систем, аспіраційних, порохо- і газоуловлювальних пристроїв для приведення у відповідність вимогам чинних нормативних актів про охорону праці та їх паспортизація тощо. 9. розроблення, виготовлення та встановлення нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огородження, засобів сигналізації, контролю, запобіжних пристроїв); 10. удосконалення освітлення, опалення, вентиляції, засобів боротьби з шумом, вібраціями, шкідливими випромінюваннями, електробезпеки, механізації, дистанційного управління, герметизації обладнання, транспортних засобів, розширення санітарно-побутових приміщень.

Комплексні заходи оформляються у вигляді табл.

№ з/п	Найменування заходів (робіт)	Вартість заходів (робіт)	Ефективність заходів	Термін виконання	Відповідальна особа
асигновано	фактично	планується	досягнуто

6. Фінансування заходів з охорони праці

Згідно статті 19 Закону України “Про охорону праці»:

«Фінансування профілактичних заходів з охорони праці та виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів».

На підприємствах фінансування заходів з охорони праці може здійснюватись, зазвичай за рахунок:

- виробничих витрат (матеріальні витрати на удосконалення технології та організації виробництва, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту та ін.);

- амортизації основних фондів;

- капітальних вкладень;

- банківського кредиту;

- кошторису затрат бюджетних організацій і установ;

- фонду охорони праці.

Стуктура фондів з охорони праці:

1. Фонди охорони праці підприємств

2. Галузеві фонди охорони праці

3. Регіональніі фонди охорони праці

4. Державний фонд охорони праці

Згідно з чинним законодавством, кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню!

7. Прогнозування роботи з охорони праці

Прогнозування– це ймовірне визначення перебігу дальших подій.

Прогнози можуть бути:

1. короткостроковими (на один – два роки),

2. середньостроковими (до п'яти років) і

3. довгостроковими (понад п'ять років).

Прогнозування в галузі охорони праці повинно бути скероване на розв'язання таких завдань, як імовірна оцінка тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці у зв'язку з розвитком виробництва і визначення на період прогнозування необхідних заходів.

8. Системи управління гігієною і безпекою праці

за міжнародним стандартом OHSAS 18001

Підприємства всього світу з 1999 року впроваджують системи управління професіональной безпекою та здоров’ям, орієнтуючись на вимоги міжнародного стандарту OHSAS 18001.

Політика в галузі охорони праці, згідно з OHSAS 18001 повинна:	1. відповідати характеру професійних небезпек для працівників і рівню ризиків; 2. містити зобов'язання щодо подальшого вдосконалення охорони праці, проведення ідентифікації небезпек, оцінки і контролю професійних ризиків на робочих місцях; 3. бути задокументованою, впровадженою та утримуваною; 4. бути оголошеною усім працівникам; 5. періодично переглядатися, щоб підтвердити її актуальність та адекватність для організації.
Стандарт OHSAS 18001 вимагає у планах роботи з охорони праці передбачати:	1. ідентифікацію небезпек; 2. оцінку та контроль ризиків. Для цього на підприємстві повинні бути запроваджені процедури для поточної ідентифікації небезпек, оцінки ризику і впровадження необхідних засобів контролю.
Оцінка ризику на підприємствах та в організаціях має охоплювати:	1. повсякденну і разову діяльність; 2. діяльність усіх працівників на робочих місцях, тих, що мають доступ до них, а також співвиконавців і гостей; 3. обладнання робочих місць, що належить підприємству або третім сторонам.
Результати оцінки ризиків повинні бути відображені:	в цілях і заходах роботи з охорони праці та в заходах контролю. Ця інформація повинна бути задокументована, систематично актуалізуватися, контролюватися і використовуватися під час навчання та інструктажу персоналу. Необхідно забезпечити моніторинг реалізації запланованих заходів і своєчасність їх виконання.
Результати ідентифікації небезпек, оцінки та контролю ризиків повинні бути основою усієї системи управління охорони праці (СУОП)
!!! Важливим є	з'ясування безпосереднього зв'язку між процесами ідентифікації небезпек, оцінки та контролю ризиків з іншими елементами СУОП. Потрібно звертати увагу не тільки на щоденну діяльність, але й на одноразові роботи, а також на умови виникнення потенційно небезпечних аварій.

У стандарті OHSAS 18001 подано такі терміни і визначення.-

Термін	Визначення
Нещасний випадок	небажана подія, яка призводить до смерті, хвороби, ураження працівника.
Аудит	систематичні дослідження, що мають ствердити діяльність та ЇЇ наслідки згідно із запланованими значеннями, і з'ясувати, чи ці результати впровадження заходів дозволяють досягнути бажаної мети.
Подальше вдосконалення	процес поліпшення СУОП з метою підвищення ефективності охорони праці відповідно до встановленої політики.
Небезпека	потенціально-небезпечний чинник або ситуація, які можуть викликати ураження, хворобу, пошкодження власності, знищення майна, середовища праці або їх комбінації.
Ідентифікація небезпек	процес визначення наявності небезпеки та з'ясування її характеристик.
Система управління охорони праці	частина загальної системи управління (менеджменту) організації, яка забезпечує управління ризиками в галузях охорони здоров'я і безпеки праці, що пов'язані з діяльністю організації (підприємства). Система включає організаційну структуру, діяльність щодо планування, впровадження, досягнення цілей, аналіз результатів політики та заходів охорони праці.
Ризик для здоров'я і безпеки персоналу	імовірність і наслідки реалізацій небезпечної для здоров'я і безпеки персоналу події.
Сертифікація робіт з охорони праці в організації (підприємстві)	діяльність органів сертифікації, що акредитовані у встановленому порядку, щодо підтвердження відповідності робіт з охорони праці в організації нормативним вимогам охорони праці.

Система управління гігиєною та безпекою праці (ГіБП)

Вимоги до системи управління гігієною та безпекою праці (ГіБП) встановлені у міжнародному стандарті OHSAS 18001:2007. В Україні діє відповідна версія національного стандарту ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги».

Система управління ГіБП	це частина загальної системи управління, яка спрямована на ідентифікацію небезпек, оцінку та управління ризиками в сфері гігієни та безпеки праці, що пов'язані з діяльністю організації.
Система управління гігиєною та безпекою праці (ГіБП) є інструментом, який дає організації наступні переваги:	1. Зменшення кількості випадків заподіяння шкоди персоналу за рахунок запобігання та контролю за небезпечними виробничими факторами на робочих місцях. 2. Зменшення ризику нещасних випадків, що призводять до серйозних наслідків. 3. Поліпшення мотивації персоналу за рахунок задоволення зростаючих очікувань ваших співробітників. 4. Зменшення матеріальних втрат, які виникають внаслідок нещасних випадків та простоїв виробництва. 5. Можливість створення інтегрованої системи управління якістю, екологічного керування, здоров’я та безпеки. 6. Забезпечення відповідності діяльності законодавству в галузі здоров’я та безпеки на виробництві. 7. Покращення іміджу організації.
Система управління ГіБП охоплює:	1. політику та цілі в галузі ГіБП, 2. організаційну структуру, 3. процедури та ресурси для розрбоки, впровадження, досягнення, аналізу та підтримки в робочому стані політики організації в сфері ГіБП.

Вимоги до СУОП в сучасних ринкових умовах
Перед розробкою СУОП на підприємстві проводиться попередній огляд стану охорони праці. При цьому з'ясовуються такі аспекти:	1. виконання вимог законодавства, приписів, нормативних актів; 2. ідентифікація ризиків; 3. дослідження усіх діючих процедур, процесів і методів праці з точки розу безпеки; 4. узяття до уваги результатів розслідувань усіх раніше скоєних нещасних випадків та аварійних ситуацій.
Таким чином, на підприємстві повинні бути документально оформленні процедури, що охоплюють такі елементи СУОП:	1. способи і методологія ідентифікації небезпек; 2. способи і методологія визначення ризиків із цих небезпек; 3. способи оцінки ризику, визначення рівня ризику за кожною небезпекою з указівкою припустимості ризику; 4. визначення засобів контролю для моніторингу або зменшення неприпустимого ризику; 5. встановлення завдань і цілей охорони праці з метою зниження визначених ризиків; 6. ідентифікація компетенції працівників з охорони праці; 7. наявність документів, пов'язаних з кожним з вищезазначених елементів.
Аудит СУОП на відповідність міжнародним стандартам
Ціллю аудиту є	формальна оцінка ступеня відповідності СУОП встановленим вимогам OHSAS 18001 (ISRS, SCC). Аудитори проводять обстеження і спостереження з метою виявлення об'єктивних доказів щодо відповідності СУОП встановленим вимогам.
Для проведення аудиту підприємство звертається до	сертифікаційної фірми (Det Norske reritas та ін.), яка здійснює його за відповідною програмою у визначений термін.
Для аудиту потрібні такі документи:	1. політика підприємства з охорони праці; 2. цілі управління охороною праці; 3. програми управління охороною праці; 4. результати оцінки професійного ризику за робочими місцями; 5. посадові інструкції щодо обов'язків і відповідальності посадових осіб у галузі СУОП; 6. протоколи діяльності в галузі СУОП; 7. процедури, інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці; 8. професійні плани та процедури; 9. результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП; 10. реєстри нещасних випадків, аварій, порушень і корегувальні заходи; 11. протоколи оглядів, що виконані керівниками.
Керівництво підприємством встановлює	порядок проведення аудиту - логістика, - місце аудиту, - обговорення звіту, - відповідальна особа, - комп’ютер, - побут аудиторів
Невідповідністю (термін OHSAS 18001) вважається	кожне відхилення від стандартів, правил, норм, інструкцій, приписів, процедур, які можуть призвести до травми, хвороби, забруднення середовища та ін. Усі невідповідності записуються у Карту невідповідності. Вони повинні бути усунені перед одержанням або продовженням сертифіката.
Керівництву подаються	1. результати аудиту, 2. встановлені відхилення, 3. висновок аудитора щодо рекомендації підприємства на одержання сертифіката.

Рис. 2. Елементи системи управління охороною праці

(модель беперевного покращення OHSAS 18001

Рис. 3. Важливі елементи системи управління охороною праці та ризиком

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклади композицій сумішей для спорядження саморобних вибухових пристроїв. Особливості детонуючих шнурів	\|	Пожежна безпека

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.