Поняття і види робочого часу. Скорочений та неповний робочий час.

Робочий час – такий час, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки згідно законодавства про працю, правил внутрішнього розпорядку, колективного та трудового договорів.

За діючим законодавством розрізняють наступні види робочого часу:

1. Нормальний

2. Скорочений

3. Неповний

4. Ненормований

5. Надурочний.

Нормальний робочий час становить не більше 40 годин на тиждень при п’ятиденному робочому тижні, але кожне підприємство вправі зменшити його тривалість.

Якщо є виробнича необхідність, на підприємстві може впроваджуватися 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем. В такому випадку тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при 40-годинному тижні, 6 годин при 36-годинному та 4 годин при 24-годинному на день.

Кількість робочих днів та щоденна норму робочого часу встановлюється власником підприємства спільно з профспілковим комітетом, думкою трудового колективу та погодженням з місцевою радою нар. депутатів.

Напередодні святкових та неробочих днів тривалість роботи усіх працівників, крім тих, які працюють за скороченим робочим часом, скорочується на 1 годину, а при 6-денному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

При роботі в нічний час (з 22 до 6 години) тривалість роботи усіх працівників, крім тих, які працюють за скороченим робочим часом, скорочується на 1 годину. Тривалість роботи в нічний час зрівнюється з денною, якщо це необхідно за умовами виробництва та при змінних роботах. В нічний час забороняється залучати до роботи вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 3 років, осіб, молодших за 18 років, інвалідів, без їх згоди та за медичними рекомендаціями.

Скорочений робочий час встановлюється:

1. Для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень. Якщо працівник – учень, протягом навчального року тривалість його робочого тижні не може перевищувати половини зазначених норм.

2. Для працівників на роботах зі шкідливими умовами праці – 36 годин на тиждень.

3. Для працівників окремих категорій, встановлених законодавством (вчителів, викладачів, лікарів)

4. Підприємство може за власною ініціативою встановити скорочений робочий тиждень для окремих категорій працівників (жінок з неповнолітніми дітьми, інших.)

Неповний робочий час (неповний робочий день чи тиждень) може встановлюватися за угодою між працівником та роботодавцем при прийнятті на роботу чи пізніше. Власник зобов’язаний встановити неповний робочий час на прохання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину до 14 років чи дитину-інваліда, або особи, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї. Оплата праці при неповному робочому часі встановлюється пропорційно відпрацьованого часу чи норми виработки. Працівники, які працюють неповний робочий час не можуть обмежуватися в трудових правах щодо інших працівників.

Ненормований робочий час встановлюється для окремих категорій працівників чи за трудовим договором. Як правило, при ненормованому робочому часі дозволяється перевищення граничних норм тривалості робочого часу, але це компенсується додатковими відпустками.

Надурочний робочий час – робота понад встановлену тривалість робочого дня. Як правило, надурочні роботи не допускаються, але в надзвичайних випадках, тільки з дозволу профспілки, власник може встановити надурочні роботи. До таких надзвичайних випадків належать:

1. Роботи по обороні країни, відверненню стихійного чи громадського лиха, виробничої аварії.

2. Громадсько-необхідні роботи по водо-газо-світло-теплопостачанню, каналізації, транспорту, зв’язку у випадках несподіваних обставин, які порушують їх функціонування.

3. При необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, і тільки тоді, коли її незакінчення може призвести до псування державного чи громадського майна чи завадить роботі інших працівників.

4. Вантажно-розвантажні роботи з метою недопущення простою чи скупчення вантажів.

5. При нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви, доки власник не знайде заміни.

До надурочних робіт заборонено залучати вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 3 років, осіб до 18 років, працівників, які навчаються без відриву від виробництва в дні занять. Жінки, які мають дітей від 3 до 14 років чи дитину-інваліда та інваліди можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2-х днів підряд та 120 годин на рік. Надурочні години оплачуються в подвійному розмірі. Надання відгулу в якості компенсації надурочних годин не допускається.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органа	\|	Поняття та види часу відпочинку. Відпустка як вид відпочинку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.