• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Экономіка. ВСТУП

1. Загальні положення Стандарту бухгалтерського обліку «Консолідована фінансова звітність».

2. Порядок складання консолідованої фінансової звітності. Розкриття інформації про складання консолідованої фінансової звітності у примітках до звітності.

3. Відбиття об'єднання підприємств у фінансовій звітності. Загальні положення П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств».

В процесі свого розвитку компанії нерідко здійснюють угоди, метою яких є збільшення масштабу бізнесу.

З точки зору оптимізації податкообкладання, ефективного використання грошових і матеріальних ресурсів, - створення груп компаній приносить певні вигоди. І все ж у подібної форми бізнесу є свої недоліки. Наприклад, звітність окремо взятих компаній не дозволяє оцінити фінансовий результат всієї групи. І щоб показати інвесторам, як же в цілому працюють їх інвестиції, організаціям доводиться складати консолідовану звітність.
Процедура підготовки консолідованої звітності регламентується Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ 3, 27, 28, 31) і П(С)БО 20 «Консолідована і фінансова звітність»Консолідовану фінансову звітність надає материнська компанія шляхом включення в неї показників дочірніх компанійПоложення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована фінансова звітність", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30 липня 1999 р. №176, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 12 серпня 1999 р. за №553/3846, визначає порядок складання і загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності, застосування яких починається з 01.01.2000 р. для груп підприємств, організацій та інших юридичних осіб, які складаються з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств.
Положення складається з трьох розділів:
Загальні положення.
Наведено визначення термінів, умови, коли звіт дочірнього підприємства включається до консолідованої звітності.
Порядок складання консолідованої фінансової звітності.
Правила складання звітності, визначення частки меншості, вартості гудвілу, обліку курсових різниць.
Розкриття інформації про складання консолідованої фінансової звітності.
Перелік дочірніх підприємств, характер відносин між дочірніми та материнськими підприємством, вплив купівлі-продажу дочірніх підприємств.
На відміну від ПБО 20, параграфом 2 МСФЗ 27 передбачено, що відповідно до цього стандарту складається не лише звітність групи підприємств, але й окрема фінансова звітність материнської компанії, проте не складається звітність асоційованих підприємств (для останніх передбачений стандарт МСФЗ 28). Ужиті в ПБО 20 терміни мають таке значення:
- внутрішньогрупові операції - операції між материнськими та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи;
- внутрішньогрупове сальдо - сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій;
- нереалізовані прибутки і збитки від внутрішньогрупових операцій - прибутки і збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, надання послуг тощо), і ті, які включаються до балансової вартості запасів підприємства.
На жаль, на цьому визначення закінчилися. МСФЗ 27 містить визначення термінів, необхідних для поняття консолідованої звітності, а саме:
- група - материнська компанія з усіма її дочірніми компаніями;

- дочірня компанія - компанія, яка перебуває під контролем материнської компанії;
- контроль - можливість визначати фінансово-господарську політику підприємства для одержання вигод від неї;
- частка меншості - частина чистих результатів діяльності, чистих активів дочірньої компанії, яка припадає на частку, якою не володіє материнська компанія ні прямо, ні опосередковано;
- зведена фінансова звітність - звітність групи компаній, подана як фінансова звітність єдиної компанії.
Суть цих понять необхідна для правильного розуміння ПБО 20, бо саме вони закладені у його зміст. Слід лише замінити слово "компанія" словом "підприємство". Крім того, міжнародним стандартом 27 передбачено, що материнська компанія сама може бути дочірньою компанією, яка перебуває у повній власності іншої компанії. У такому разі ця компанія не складає зведеної фінансової звітності, але тільки якщо власники частки меншості згодні з цим або якщо материнська компанія перебуває у повній власності іншої компанії. Пунктом 4 ПБО 20 також визначено, що консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство, але вже пунктом 5 вноситься роз'яснення про те, що материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого підприємства, не подає консолідованої фінансової звітності при умові:
а) якщо воно повністю належить іншому підприємству;
б) згоди власників частки меншості.
Таким чином, згідно з ПБО 20 повинні бути виконані обидві умови, вказані вище, щоб материнська компанія, яка перебуває у власності іншої компанії, не складала консолідованої фінансової звітності. До консолідованої фінансової звітності згідно з пунктами 6, 7 включаються показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств, за винятком таких випадків:
а) якщо контроль дочірнього підприємства тимчасовий, бо воно придбане й утримується тільки для наступного продажу протягом короткого періоду;
б) якщо дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати засоби материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції".
В МСФЗ 27 «Консолідована та індивідуальна фінансова звітність» під контролем розуміють можливість вирішувати фінансову і господарську політику іншої компанії з метою отримання економічних вигод від її діяльності. Випадки, в яких материнська компанія здійснює контроль:
- якщо вона має можливість керувати більш як половиною акцій, які мають голоси за договором з іншими інвесторами;
- якщо вона має повноваження визначати фінансову та господарську політику згідно зі статутом чи договором;
- якщо вона має можливість призначати чи звільняти більшість членів ради директорів чи іншого аналогічного органу або якщо вона має більшість голосів на засіданнях цього органу управління.
ПБО 20 встановлює, що фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, використовувана при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той же звітний період і на ту саму дату балансу. Такий самий порядок встановлений і МСФЗ.
Порядок складання консолідованої фінансової звітності:
1) Упорядковане додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників материнських підприємств;
2) Можуть не наводитися статті (рядки) форм фінансової звітності, яких у групи підприємств немає;
3) Підлягають виключенню:
- взаємні інвестиції дочірнього і материнського підприємств;
- сума і сальдо внутрішньогрупових операцій;
- сума нереалізованих прибутків (збитків) від внутрішньогрупових операцій.
4) Визначення частки меншості як добутку відсотків голосів, які не належать материнському підприємству, до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств;

5) Відображення частки меншості в консолідованому балансі;

6) Відображення частки меншості у прибутках (збитках) у консолідованому звіті про фінансові результати;

7) Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства перевищує частку меншості у капіталі дочірнього підприємства, то на суму перевищення і наступних збитків, що входять до частки меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному капіталі групи;
8) Розрахунки частки прибутків материнською компанією за наявністю у дочірній компанії привілейованих акцій;
9) Відображення у балансі вартості гудвілу;
10) Відображення курсових різниць для закордонних дочірніх компаній;
11) Складання приміток.

Параграф 15 МСФЗ 27 визначає, що зведена фінансова звітність материнської та дочірніх компаній складається шляхом порядкового додавання аналогічних статей активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат, проте балансова вартість інвестицій материнської компанії у дочірню компанію і частина капіталу дочірньої компанії, яка належить материнській компанії, виключаються. Крім того, підлягають виключенню залишки за розрахунками всередині групи, операції всередині групи і нереалізований прибуток від таких операцій. Такий принцип застосовувався при складанні зведеної звітності постійно, оскільки необхідно виключити подвійний рахунок і відобразити реальний баланс консолідованої компанії.
Цей самий порядок передбачено пунктом 11 ПБО 20, тобто при складанні консолідованої фінансової звітності за національним обліковим стандартом можуть не наводитися статті (рядки) форм фінансової звітності, по яких у групи підприємств немає показників (крім випадків, якщо такі показники були у попередньому звітному році), і підлягають виключенню:
а) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства у кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства у кожному дочірньому підприємстві;
б) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;
в) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані). Згідно з параграфом 15 МСФЗ та пунктами 12-14 ПБО 20 материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх підприємств як добуток відсотка голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу і чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств.
Частка меншості згідно з ПБО 20 відображається у консолідованому балансі окремо від зобов'язань і власного капіталу материнського підприємства у вписуваному рядку 385 "Частка меншості". У консолідованому звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитках) відображається у вписуваному рядку 215 "Частка меншості".
Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства перевищує частку меншості у капіталі дочірнього підприємства, то на суму такого перевищення і розмір наступних збитків, які входять до частки меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному капіталі групи підприємств, за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов'язання і спроможна покривати збитки. Якщо пізніше у фінансовій звітності дочірнього підприємства відображається прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського підприємства в рахунок покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок материнського підприємства.
Згідно з параграфом 27 МСФЗ в разі, якщо збитки, які відносяться до частки меншості у зведеній звітності дочірньої компанії, перевищують частку меншості в її капіталі, то це перевищення та будь-які інші наступні збитки, які відносяться до частки меншості, списуються проти частки більшості, за винятком тих збитків, за якими меншість має зобов'язання і можливість для погашення. Якщо ж пізніше у дочірній компанії буде відображено прибуток, то сума цього прибутку скеровується на відновлення суми, вилученої із частки більшості для погашення попередніх збитків. Згідно з параграфом 26 МСФЗ 27частка меншості відображається у зведеному балансі окремо від зобов'язань та капіталу материнської компанії та окремо від прибутку групи.
Три основні моменти складання консолідованої звітності
:1. Порядок розрахунку частки прибутків материнською компанією за наявності у дочірній компанії привілейованих акцій, згідно з яким у разі, якщо дочірнім підприємством випущено привілейовані акції, на яких накопичується сума дивідендів і які перебувають у володінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частину прибутку або збитків після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства, незалежно від оголошення дивідендів.
2. Порядок відображення у звітності (балансі ПБО 2) гудвілу, згідно з яким вартість гудвілу (негативного гудвілу), який виникає при консолідації фінансової звітності материнського підприємства та фінансової звітності дочірніх підприємств, визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств" і відображається в консолідованому балансі у вписуваному рядку 075 "Гудвіл при консолідації". При цьому вартість негативного гудвілу наводиться у дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу "Необоротні активи" балансу.
3. Порядок відображення курсових різниць при перерозрахунку показників фінансової звітності дочірніх компаній, які працюють за кордоном, згідно з яким курсові різниці, які виникають під час перерозрахунку показників фінансової звітності дочірніх підприємств, розташованих за межами України, у валюту України, визначаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив зміни валютних курсів" і відображаються в консолідованому балансі у вписуваному рядку 375 "Накопичена курсова різниця". При цьому негативна курсова різниця наводиться у дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу "Власний капітал" балансу.Розкриття інформації про складання консолідованої фінансової звітності провадиться у примітках до консолідованої фінансової звітності, у яких наводиться інформація про:
- перелік дочірніх підприємств з вказанням: назви країни реєстрації; місцезнаходження; частки в капіталі; частки в розподілі голосів (у разі її незбігу з часткою в капіталі);
- назви дочірніх підприємств, у яких материнському підприємству прямо або опосередковано (через дочірні підприємства) належить більше половини голосів, але які з причин відсутності контролю не є дочірніми підприємствами;
- причини, через які показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включені до консолідованої фінансової звітності;
- характер відносин між материнським та дочірнім підприємствами, якщо материнське підприємство не володіє в дочірньому підприємстві (прямо або опосередковано) більш як половиною голосів;
- вплив придбання чи продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду;
- статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика.
Примітки до консолідованої фінансової звітності
1) Перелік дочірніх підприємств із зазначенням країни реєстрації в капіталі (голосах);
2) Причини, з яких показники дочірнього підприємства не включено до консолідованої звітності;
3) Характер відносин між материнським і дочірнім підприємством;
4) Назви підприємств, в яких материнська компанія має більше 50% голосів;
5) Вплив придбання (купівлі) дочірніх підприємств на фінансовий стан, результати звітного і попереднього періоду.
Загалом ці вимоги до розкриття статей фінансової звітності визначені і параграфом 32 МСФЗ 27. Проте міжнародним стандартом передбачено розкриття у примітках опису методу, використаного для обліку дочірніми компаніями, що важливо для дотримання і порівняння отриманих даних та основних принципів складання фінансової звітності. Такої вимоги ПБО 20 не містить. Крім того, параграф 29 МСФЗ 27 визначає, що інвестиції у дочірню компанію, які відображаються в обліку материнської компанії, враховуються або за методом участі (згідно зі стандартом 28), або за фактичною собівартістю чи з урахуванням переоцінки відповідно до облікової політики для довгострокових інвестицій (стандарт 25).

ТЕМА 8. ФІНАНСОВИЙ ЗВІТ СУБ'ЄКТА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

1. Склад суб'єктів малого підприємництва.

2. Структура і зміст фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.

1.Ознаки, за якими підприємство може бути віднесеним до категорії мали підприємств,визначені статтею 2 Закону України "Про підприємства в Украй від 27.03.91 р. № 887-ХІІ (зі змінами і доповненнями), є чисельність праців­ників (незалежно від форми власності):

* у промисловості і будівництві - до 200 чоловік;

* в інших галузях виробничої сфери - до 50 чоловік;

* у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чоловік;

* у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік;

* у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.

Малі підприємства подають фінансові звіти в повному обсязі або за скоро­ченою за показниками формою

Право подання фінансових звітів за скороченою за показниками формою мають тільки ті малі підприємства, які відповідають критеріям суб'єктамалого підприємництва(далі - СМП). Вони надані в Указі Президента Україні від 28.06.99 р. № 746/99 "Про державну підтримку малого підприємництва Отже, до СМП відносятьсязареєстровані у встановленому порядку фізичні о» би, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-пра­вової форми і форми власності, у яких:

• середньооблікова чисельність працівників за звітний період не перевищува­ла 50 чоловік;

• обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

До СМП не відносяться:

• довірчі товариства;

• страхові компанії;

• банки;

• інші фінансово-кредитні і небанківські фінансові установи;

• суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що
належать юридичним особам - учасникам і засновникам даних суб'єктів,
які не є СМП, перевищують 25 %.

Малі підприємства, які не відповідають ознакам СМП, складають фінансові звіти за формами, наданими в П(С)БО 2 - 5. Правила їх заповнення розглянуті в попередніх параграфах.

Підприємства, які за підсумками своєї діяльності за минулий рік визнаються СМП, застосовують П(С)БО 25 у поточному році. Якщо такі підприємства, а також новостворені підприємства за результатами своєї діяльності у І кварталі або півріччі поточного року не відповідають критеріям СМП, то фінансовий звіт цими підприємствами складається за звітний та наступні періоди згідно з П(С)БО 2 - 5. Підприємства, які за підсумками своєї діяльності за 9 місяців звітного року перестали відповідати критеріям СМП, мають право підготувати свої фінан­сові звіти за 9 місяців та за звітний рік на підставі вимог П(С)БО 25.

Зміст і форму Фінансового звіту СМП та порядок заповнення його статей установлює П(С)БО 25 "Фінансова звітність суб'єкта малого підприємництва". Як зазначено у підрозділі 9.1, їх звіт складається з Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Норми П(С)БО 25 застосову­ються також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Терміни подання скорочених фінансових звітів установлені Кабінетом Міністрів України в Порядку подання фінансової звітності. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Показники цього Звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

У цілому процес підготовки фінансових звітів СМП складається з тих же етапів, що й будь-якого іншого підприємства, за винятком підготовки у складі річних звітів Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал та При­міток.

Проте певні особливості складання Балансу і Звіту про фінансові результати СМП викликані тим, яку систему оподаткування обрали ці підприємства. СМП, які не перейшли на сплату єдиного податку, не повинні керуватися П(С)БО 17 "Пода­ток на прибуток". Тому суми відстрочених податкових активів не розраховуються і не відображаються у Балансі за рядком 070 "Інші необоротні активи", а відстрочені податкові зобов'язання - у рядку 480 "Довгострокові зобов'язання". У Звіті про фінансові результати стаття "Податок на прибуток" (рядок 170) заповнюється відпо­відно до вимог П(С)БО 25 і визначається за податковою декларацією.

Якщо СМП є платником єдиного податку, то відповідно до Указу № 746/99 воно самостійно обирає для себе ставки цього податку, які дорівнюють:

• 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без ураху­вання ощадного збору у разі сплати ПДВ або

• 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за виклю­ченням ощадного збору у випадку включення ПДВ до складу єдиного податку.

Відповідно до пункту 6 Указу № 727/98 СМП, який сплачує єдиний пода­ток, не є платником таких податків і зборів:

• ПДВ (крім випадків, коли обраний спосіб оподаткування за ставкою 6 %);

• податку на прибуток;

• плати за землю;

• збору за спеціальне використання природних ресурсів;

• збору до Державного інноваційного фонду;

• збору на обов'язкове соціальне страхування;

• комунального податку;

• податку на промисел;

• збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

• внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

• плати за патенти.

Виходячи із цього, платники єдиного податку:

• не ведуть рахунки 17 "Відстрочені податкові активи" та 54 "Відстрочені податкові зобов'язання";

• не нараховують витрати і зобов'язання, пов'язані з податками і зборами, від сплати яких вони звільнені;

• визначену відповідно до чинного податкового законодавства частку єдиного податку відображають у складі інших операційних витрат, виділяючи в рядку 131 Звіту про фінансові результати. За цим же рядком вказуються суми до сплати за звітний період спеціального торгівельного патенту, єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських підприємств.

2.Баланс суб'єкта малого підприємництва складається на підставі залишків на рахунках класів 1 - б. Залишки на рахунках перед складанням річного звіту уточнюються за наслідками проведеної інвентаризації та переоцінюються відпо­відно до вимог П(С)БО й облікової політики даного підприємства.

Баланс суб'єкта малого підприємництва складається на основі залишків відпо­відних рахунків бухгалтерського обліку (табл.). Номера рахунків вказані відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'­язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затвердже­ного наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186.

Звіт про фінансові результати заповнюється за даними обліку доходів і вит­рат звітного періоду. Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерсь­кого обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено, що малі підприємства здійснюють облік доходів на рахунках класу 7 "Доходи", а облік витрат — за одним із трьох варіантів:

• тільки на рахунках класу 8;

• тільки на рахунках класу 9;

• на рахунках класів 8 і 9.

Малим підприємствам (у тому числі СМП) нормативні документи рекомен­дують надавати перевагу обліку витрат на рахунках класу 8.

Основні вимоги до визнання, складу і оцінки доходів визначені П(С)БО 15 "Дохід", а витрат - П(С)БО 16 "Витрати". Проте СМП мають право використову­вати спрощений підхід до відображення витрат на виробництво в обліку.

За першим варіантом обліку (відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 07.12.2000 р. № 315 "Про внесення змін до Положення про спроще­ну форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва") витрати збираються на рахунках класу 8 в частині прямих витрат щомісяця списуються до дебету рахунку 23 "Виробництво", а потім:

• до дебету рахунку 26 "Готова продукція" - якщо підприємство виробляє про­дукцію;

• до дебету рахунку 79 "Фінансові результати" - якщо підприємство виконує

роботи та надає послуги.

За підсумками інвентаризації, яка проводиться перед складанням фінансо­вих звітів, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) зменшується на вартість виявлених у виробництві сировини, матеріалів, комплектуючих, які не пройшли обробку, стернуючими записами: Дт 79 - Кт 80 Дт 80 - Кт 20

Передбачений і другий варіант обліку витрат, за яким уся сума витрат операційної діяльності щомісяця списується безпосередньо з рахунків класу 8 на рахунок 79 без застосування при цьому рахунків 23 та 26 (наказ Міністерства фінансів України від 24.02.2001 р. № 101 “Про внесення змін і доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва").

У цьому випадку на звітну дату обсяг незавершеного виробництва визначається з допомогою інвентаризації, а готової продукції - на підставі документів первинно­го обліку. Коригування даних обліку здійснюється зворотними записами: Дт 23 - Кт 79 - на суму залишків незавершеного виробництва, оцінених

за прямими матеріальними витратами та витратами на оплату праці Дт 26 - Кт 79 - на суму справедливої вартості залишків готової продукції

Крім того, СМП можуть отримувати інформацію про залишки незавершено­го виробництва та готової продукції безпосередньо за даними обліку.

Узагальнення техніки складання форми 2-м наведене у табл. 9.68. Номера рахунків вказані відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємниці ва, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186.

Экономіка. ВСТУП

Методика викладання економіки є складною науково-практичною системою роботи. Вона ґрунтується на класичних та інноваційних підходах до навчально-пізнавальної діяльності студентів і постійно вдосконалюється під впливом економічних та соціальних процесів в Україні. В сучасних умовах методика викладання спеціальних та споріднених навчальних курсів дозволяє не тільки поглибити та інтенсифікувати процес пізнання студентами явищ навколишньої дійсності, а й наповнити процес гуманістичним змістом.

Метою вивчення дисципліни «Методика викладання економіки» є розкриття основних теоретичних засад дидактичної методології, її структурні компоненти, що допоможе студентам вивчити проблеми вузівської методики навчання, визначити її особливості, актуалізувати розвиток професійно значущих особистих дидактичних здібностей та вмінь.

Важливою методичною допомогою для студентів є викладення у конспекті лекцій питань, присвячених застосуванню досягнень сучасної педагогічної науки до змісту та характеру викладання економічних дисциплін; конкретних методичних підходів до проведення лекційних і практичних занять, що враховують специфіку, системність та дохідливість подання матеріалу і окремих спеціальних дисциплін.

Навчальна дисципліна «Методика викладання економіки» викладається студентам на основі вивчення ними навчальних дисциплін «Основи педагогіки» та «Педагогіка вищої школи». Тематично пов’язана ця дисципліна із такими навчальними дисциплінами, як «Основи педагогіки» та «Педагогіка вищої школи», «Методологія наукових досліджень», дисциплінами економічного спрямування, оскільки на матеріалах цих дисциплін вивчаються різноманітні методики, що формують зміст методології викладання.

Студент повинен знати методику проведення різних форм навчальних занять з економічних дисциплін, контролю та оцінки знань, засобів активізації методики навчання.

Студент повинен вміти творчо та психологічно виправдано використовувати різні методичні прийоми для засвоєння економічних дисциплін.

Курс «Методика викладання економіки» є складовою частиною безперервної економічної освіти та соціально-культурного виховання студентів; він спрямований на розвиток у студентської молоді соціально-економічного та соціально-культурного світогляду, спеціального мислення з метою вирішення конкретних питань їх майбутньої діяльності.

Вивчення навчального матеріалу дисципліни сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки спеціалістів, формуванню в них навичок самостійного науково-аналітичного опрацювання проблем з позицій суспільних і державних потреб та інтересів.

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. Безпека життєдіяльності. Вступ
3. Більшовицькі війська вступають в Одесу. Лютий 1920 р.
4. Більшовицькі війська вступають в Одесу. Лютий 1920 р.
5. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
7. Вступ 3
8. ВСТУП 4
9. Вступ в асиметричну криптографію на ідентифікаторах.
10. Вступ в управління персоналом
11. Вступ до Photoshop. Елементи вікна редактора.
12. Вступ до дисципліни «Права людини в міжнародному праві». Історичний розвиток концепції прав людини до наших днів

Переглядів: 576