• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Основи мікробіології, санітарії та харчової гігієни

1. Правові аспекти захисту інформації в АС

2. Інтернет як об’єкт інформаційного права та ІБ

3. Основні положення Закону України “Про захист інформації в АС“

5.1. Правові аспекти захисту інформації в АС

Широке впровадження інформаційних технологій у сфері державної діяльності, економіки, фінансів зумовило підвищення вимог до забезпечення безпеки інформації в АС . Особливо гостро це питання стоїть у контексті появи “комп’ютерних злочинів“. З цією метою 1994 року прийнято Закон України “Про захист інформації в АС“.

Карний Кодекс України (ст. 1981) здійснює кримінально-правову охорону інформації в АС. Встановлюється відповідальність за 2 форми злочинів:

1. умисне втручання в роботу АС, що призвело до перекручення чи знищення інформації;

2. поширення програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в АС і здатних призвести до перекручення та знищення інформації.

Таке вузьке коло злочинних дій вказує на необхідність термінового реформування кримінального законодавства. Фахівці рекомендують внести до кримінального кодексу цілу низку статей, які відображають нові способи здійснення комп’ютерних злочинів. Зокрема, це такі статті, як:

− розповсюдження технічних засобів, призначених для отримання несанкціонованого доступу до комп’ютерів, АС і мереж;

− навмисне знищення, блокування та модифікація комп’ютерної інформації, що призвело до тяжких наслідків;

− навмисне знищення ІзОД;

− навмисне порушення режиму доступу до комп’ютерної інформації з ОД, яке призвело до витоку, знищення, модифікації інформації;

− порушення правил функціонування АС;

− навмисне порушення права уповноваженої особи на використання ресурсів комп’ютера;

− злочинне недбальство.

На думку правників, повинно бути законодавчо встановлене обмеження вільного обігу програмно-технічних засобів несанкціонованого доступу. Особа має нести кримінальну або адміністративну відповідальність залежно від тяжкості злочину. Об’єктом злочину повинно бути право власності на інформацію, тобто порушення права власника на володіння, використання комп’ютерної інформації.

5.2. Інтернет як об’єкт інформаційного права та ІБ

Інтернет з’явився великою мірою спонтанно. Його витоки сягають епохи “холодної війни“. Вперше Інтернет виник у Пентагоні 1969 року і мав назву Arpa net (Агентство передових досліджень проектів Пентагона). До початку 80-х років ХХ ст. пентагонівський Інтернет складався з 500 комп’ютерів у військових лабораторіях та університетах. На 1987 рік вже 20 тис. комп’ютерів було підключено до Інтернету. Основну частину інтернету складаю “Всесвітня мережа“ − всесвітня мультимедійна бібліотека. Її винайшов 1992 року швейцарський інженер. Починаючи з 1985 року темпи розростання інтернету щороку збільшуються на 200 %. Із розростанням мережі, збільшенням обсягу інформації у системі, почали з’являтися питання правового характеру, пов’язані, насамперед, з тим, що Інтернет − інтернаціональна мережа, що не знає кордонів. Тому виникає потреба розробляти юридичний статус інтернету на рівні міжнародного законодавства.

Отже, що таке Інтернет з юридичної точки зору? Є дві відповіді на це питання: з одного боку, Інтернет − це таке середовище, до якого право принципово не застосовується; з другого боку, можливе правове регулювання інтернет-стосунків. Виникає у цьому зв’язку і питання, чи є Інтернет суб’єктом права? Адже Інтернет не є ані міжнародною організацією, ні державним закладом, ні юридичною особою, ні громадським об’єднанням, тому Інтернет в цілому не може бути суб’єктом права. Чи є Інтернет об’єктом права? Устаткування, засоби зв’язку та комунікацій, з яких складається Інтернет, не мають конкретного власника. Відтак, Інтернет не є і об’єктом права.

Такі висновки дають підстави порівнювати Інтернет зі звичайним матеріальним середовищем, тобто з реальним життям. Ми здійснюємо в Інтернеті ті самі дії, що і в реальному житті. Тому, Інтернет − це сфера нашого побутового життя, правда віртуального. Особливість регулювання інформаційних відносин в Інтернеті визначається особливістю фізичного представлення інформації в мережі, в першу чергу, в електронному вигляді.

При передачі інформації відсутній носій інформації, що ускладнює оформлення і представлення документованої інформації у віртуальному середовищі, передусім офіційних документів. Виникає проблема закріплення і захисту правового режиму електронного документа, який би гарантував достовірність та оригінальність. Відтак, актуальною є проблема електронного підпису. Це дає можливість створювати документи, достовірність яких буде ще ґарантованішою, ніж у звичайних документах.

В Інтернеті діють три групи суб’єктів:

1) ті, що створюють програмно-технічну частину інформаційної інфраструктури;

2) суб’єкти, що виробляють і поширюють інформацію в Інтернеті, підключають до мережі;

3) споживачі-користувачі інформації інтернету.

Отже, об’єктами, з приводу яких виникають інформаційні відносини в Інтернеті є:

− програмно-технічні комплекси, інформаційні системи;

− інформація, інформаційні ресурси;

− доменне ім’я;

− інформаційні права та свободи;

− інтереси особистості, суспільства та держави;

− інформаційний суверенітет держави;

− інформаційна безпека.

Виникають проблеми, пов’язані з поширенням електронних документів:

− визначення поняття “електронний документ“;

− підтвердження юридичної сили електронного документа;

− встановлення факту і дати введення документа в мережу;

− ідентифікація змісту електронного документа з його власником;

− доведення права авторства електронного документа.

З позицій інформаційної безпеки Інтернет може використовуватися зі злочинною метою:

− злочини проти мережі і системи обробки інформації (несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів);

− злочини “вираження думки“ (насильство, порнографія, незаконна реклама).

Таким чином, ІБ в Інтернеті спрямована на захист:

− національної безпеки (виробництво наркотиків, зброї, терористична діяльність тощо);

− неповнолітніх;

− людської гідності;

− інформації (несанкціонований доступ);

− таємниці особистого життя;

− репутації;

− інтелектуальної власності (незаконне поширення творів, програмного забезпечення, музики тощо).

5.3. Основні положення Закону України “Про захист інформації в АС“ (1994 р.)

АС − це система, що здійснює автоматизовану обробку даних і до складу якої входять технічні засоби їх обробки, а також методи і процедури, програмне забезпечення.

Інформація в АС − це сукупність усіх даних і програм, які використовуються в АС незалежно від засобу їх фізичного та логічного представлення.

Захист інформації в АС − це сукупність організаційно-технічних заходів і правових норм для запобігання шкоди інтересам власників інформації. Закон визначає й інші терміни: “обробка інформації“, “несанкціонований доступ“, “розпорядник АС“, “персонал АС“, “користувач АС“, “витік інформації“, “підробка інформації“, “блокування інформації“ та ін.

Об’єктами захисту закону є інформація, що обробляється в АС, права власників інформації, права користувача. Суб’єктами відносин закон визнає власників інформації або їхніх уповноважених осіб, власників АС та їхніх представників, користувачів інформації, користувачів АС.

За ст. 4 право власності на інформацію встановлюється з урахуванням норм авторського права на підставі угоди між власником вхідної інформації і користувачем АС. Якщо угоди немає, така інформація належить користувачу АС, який здійснив обробку. Користувач може обробляти інформацію лише за згодою власника, якщо це загальнодоступна інформація.

За ст.7, яка регулює відносини між власником інформації та власником АС, власник АС повинен забезпечити захист інформації згідно угоди з власником інформації. Якщо інформація належить до ДТ, її захист здійснюється згідно з рішенням уповноваженого КМУ. Власник АС не відповідає за шкоду, завдану інформації, якщо при цьому не було порушено встановлених власником інформації правила її захисту.

Захист інформації в АС здійснюється шляхом:

− дотримання суб’єктами правових відносин, норм, вимог та правил організаційно-технічного характеру щодо захисту інформації;

− перевірки відповідності засобів АС встановленим вимогам ЗІ.

Інформація, що є власністю держави, повинна оброблятися в АС, що має відповідний сертифікат захищеності і визначається уповноваженим КМУ. Закон встановлює відповідальність за порушення порядку і правил ЗІ, механізм відшкодування нанесеної шкоди, гарантує забезпечення інформаційних прав України.

Тема: Основи мікробіології, санітарії та харчової гігієни

ВСТУП

Товарознавство – наукова дисципліна, яка вивчає споживні властивості товарів. Товарознавство розглядає товар з точки зору його корисних властивостей, що характеризують його споживчу вартість (цінність).

В умовах конкурентної боротьби на всіх сегментах ринку особливого значення набуває товарознавчий контроль, який забезпечує нешкідливість, екологічну чистоту продовольчих товарів, запобігає фальсифікації товарів. Важливим чинником на сучасному ринку є також розширення асортименту та реклама товарів.

Розділ 1. Основи мікробіології, санітарії та харчової гігієни

Тема: Основи мікробіології, санітарії та харчової гігієни

Навчальні цілі: виявити сутність мікробіології і харчової гігієни. Дослідити

особливості морфології і фізіології мікроорганізмів.

Програмна анотація

1. Морфологія мікроорганізмів.

2. Будова мікроорганізмів.

3. Класифікація і характеристика мікроорганізмів.

4. Харчова гігієна.

-1-

Усі живі організми, що мають клітинну і будівлю, поділяються на дві групи : прокаріоти і еукаріоти (гречок. «каріон» — ядро). Організми, що не мають клітинної будівлі, складають третю групу — акаріоти (наприклад, віруси). До прокаріотів відноситься тільки одне царство — бактерії, у тому числі ціанобактерії (синьо-зелені водорості). До еукаріотів відносяться три царства: тварини, рослини і гриби.

-2-

Більшість бактерій — це одноклітинні організми , але маються і багатоклітинні.

Одноклітинні бактерії по зовнішньому вигляду розділяються на три основні групи: кулясті, паличкоподібні і звиті.

Кулясті бактерії — коки можуть бути одиночними — мікрококи або з'єднаними попарно — диплококи.

Паличкоподібні бактерії мають форму витягнутого циліндра, можуть бути одиночному або з'єднаними попарно, а також у виді ланцюжків із трьох і більш кліток.

Звиті бактерії бувають трьох типів: вібріони — палички, вигнуті у виді коми; спірили що мають кілька правильних завитків, і спірохети.

-3-

Патогенність — це потенційна здатність визначеного виду мікробів приживатися в макроорганізмі, розмножуватися і викликати визначене захворювання.

Токсигенність — здатність патогенних мікроорганізмів виробляти отруйні речовини — токсини. Надходячи в кров або лімфу, вони уражають внутрішні органи і викликають отруєння організму різного ступеня ваги. Токсини підрозділяються на экзо- і ендотоксини.

Екзотоксини виділяються тільки живими клітками мікроорганізмів у зовнішнє середовище при розвитку їх у макроорганізмі або харчових продуктах. Прикладами екзотоксинів є токсини, вироблювані золотавим стафілококом, збудником ботулізму. Екзотоксини дуже отрутні. Екзотоксини суворо специфічні.

Ендотоксини міцно зв'язані з мікробною кліткою, при житті мікроорганізму вони не виділяються в зовнішнє середовище і звільняються тільки після їхньої загибелі. Вони містяться тільки в грам негативних бактеріях, наприклад у сальмонелі. Вони не володіють такою строгою специфічністю дії на організм і викликають загальні ознаки отруєння.

-4-

Інфекційний процес — це складний біологічний процес взаємодії макро- і мікроорганізму, що виявляється сукупністю різноманітних симптомів, що виникають у результаті впровадження і розмноження патогенних мікробів у макроорганізмі.

Для розвитку інфекційного процесу необхідно: впровадження в організм достатньої кількості мікробів, що володіють визначеним ступенем патогенності і наявність сприйнятливості до інфекції з боку макроорганізму.

Харчові захворювання по походженню і симптомам хвороби прийнято поділяти на двох груп: харчові інфекції і харчові отруєння.

Харчові інфекції. Це ті захворювання, при яких харчові продукти є тільки передавачами токсигенних мікроорганізмів, у них вони не розмножуються, але можуть тривалий час зберігати життєздатність і вірулентність. Джерелом зараження харчових продуктів збудниками харчових інфекцій є люди і тварини. В основному це кишкові інфекції - черевний тиф, паратифи А и В, дизентерія, холера. Крім кишкових інфекцій до харчових інфекцій відносяться бруцельоз, туберкульоз, ящур і сибірська виразка.

Харчові отруєння. Вони зв'язані з вживанням у їжу зовні доброякісних продуктів, що містять живі клітки збудників або їхні токсини. Харчові отруєння можуть протікати у вигляді токсикозів, або у вигляді токсикоінфекцій.

Контрольні питання

1. Класифікація мікроорганізмів.

2. Будова мікроорганізмів.

3. Патогенність і токсигенність мікроорганізмів.

4. Інфекційний процес.

5. Харчові отруєння.

Розділ 2. Свіжі і перероблені овочі і плоди. Гриби свіжі та перероблені

Читайте також:

1. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
2. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
3. Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості
4. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни
5. Анатомо-фізіологічні основи статевого розвитку.
6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
9. Біологічна безпека харчової сировини і продуктів
10. Біологічні основи мислительної діяльності.
11. Біомеханічні основи шинування при пародонтозі.
12. Біохімічні основи розвитку витривалості

Переглядів: 1583