Роль профспілок на ринку праці

Важливу роль на ринку праці грають профспілки. Ціль профспілки – максимізація заробітної плати своїх членів, поліпшення умов їхньої роботи й одержання додаткових виплат і пільг.

На конкурентному ринку праці профспілки можуть досягти своєї мети або підвищуючи попит на працю, або обмежуючи пропозицію праці.

Підвищення попиту на працю досягається або шляхом збільшення попиту на продукт (реклама, використання політичного лобі й т.п.), або шляхом підвищення ефективності праці і її якості (гуртки контролю якості, школи передового досвіду й т.д.).

У результаті підвищення попиту на працю крива попиту D_L зрушується вправо в положення D´_L. Це призводить як до збільшення зайнятості з L₁ до L₂ так і до росту заробітної плати з W₁ до W₂.

Рис. 7.6 – Тактика профспілок: підвищення попиту на працю

Обмеження пропозиції праці може бути результатом діяльності профспілки по включенню даної спеціальності в список професій що потребують ліцензування, цієї ж цілі можна досягаєти за допомогою скорочення робочого тижня, обсягу понаднормових робіт, зниження пенсійного віку, обмеження дитячої й жіночої праці. Обмеженню пропозиції праці може сприяти й внутрішня політика профспілок, наприклад, обмеження прийому нових членів. При цьому повинен бути договір з фірмою про наймання тільки членів профспілки. У результаті всіх цих дій крива пропозиції S_L зрушується в положення S´_L, що приводить до скорочення кількості зайнятих і підвищення їхньої заробітної плати.

Рис. 7.7 – Тактика профспілок: обмеження пропозиції праці

Одним з напрямків діяльності профспілок є боротьба за розширення державного нормування й регулювання праці. Важливою складовою частиною такого нормування є законодавство про мінімум заробітної плати. Ціль його полягає у встановленні мінімуму заробітної плати вище рівноважного рівня. Середній рівень заробітної плати при цьому підвищується, однак скорочується число найманих працівників.

Рис. 7.8 – Вплив законодавства про мінімум заробітної плати на рівень зайнятості

Чому, незважаючи на погрозу безробіття, профспілки підтримують вимоги про підвищення мінімуму заробітної плати? Справа в тому, що негативні наслідки позначаються, насамперед, на ринку некваліфікованої праці й на положенні тих, хто не має роботи. У цілому ж зайняті робітники виграють від росту мінімуму зарплати. Збільшення мінімуму заробітної плати звичайно супроводжується переглядом всієї системи ставок оплати праці убік її підвищення.

Більшість профспілок є відкритими й прагнуть зробити своїми членами всіх працівників галузі. Якщо профспілкам це вдається, вони можуть спробувати за допомогою погрози страйку домогтися при укладанні договору встановлення ставки заробітної плати вище рівноважної. Наслідком цього буде скорочення зайнятості, що деякою мірою стримує вимоги профспілок по підвищенню заробітної плати.

Ефект безробіття, викликаний підвищенням заробітної плати може пом'якшуватися загальним ростом економіки. Крім того, величина ефекту безробіття залежить від еластичності попиту на працю. Чим менш еластичним є попит, тим менше величина безробіття, що супроводжує підвищення заробітної плати, а профспілки можуть збільшувати нееластичність попиту на працю (наприклад, вносячись у колективні договори умови, що перешкоджають впровадженню нового обладнання, або вимоги більших виплат при звільненні).

Двостороння монополія

Якщо монополії профспілки (монополії продавця) на ринку праці протистоїть фірма – монопсоніст (монополія покупця), то така ситуація називається двосторонньою монополією.

Рис. 7.9 – Двостороння монополія на ринку праці

В умовах досконалої конкуренції рівновага встановилася б у точці E₁ – точці перетину кривих попиту та пропозиції праці. При цьому було б зайнято L_C робітників, а рівень заробітної плати склав би W_C. Однак фірма – монополіст буде прагнути понизити зарплату до рівня W_m, шляхом скорочення чисельності зайнятих з L_cдо L_m. Профспілка, у свою чергу, буде прагнути підняти зарплату до рівня W_U, також скорочуючи пропозицію праці до L_m. Який буде рівень заробітної плати, однозначно сказати не можна. Все залежить від співвідношення сил конфронтуючих монополій. Не виключено, що зарплата може наблизитися до конкурентного рівня.

Диференціація ставок заробітної плати

Вище ми виходили із середнього рівня заробітної плати. У дійсності рівень оплати праці в різних галузях і в різних працівників розрізняється досить істотно. Чому?

Якби:

а) всі працівники були однаковими;

б) всі роботи були рівною мірою привабливими;

в) ринки праці досконало конкурентними, усі одержували б однакову заробітну плату.

Але це не так, тому заробітна плата диференційована. Диференціація ставок заробітної плати пояснюється наступним:

1. Робітники розрізняються своїми розумовими, фізичними здібностями, рівнем освіти й підготовки. Тому робоча сила розпадається на ряд неконкуруючих груп, кожна з яких включає одну або кілька професій (наприклад, скрипалі й хірурги не конкурують на ринку праці один з одним ). Поняття неконкуруючих груп допомагає пояснити диференціацію заробітної плати для різних видів робіт, які може виконати обмежене число працівників.

2. Різні види робіт значно розрізняються й по привабливості. Незручності в праці, шкідливий характер виробництва повинні бути компенсовані заробітною платою. Це називається грошовими відмінами в оплаті праці, які компенсують відміни у привабливості окремих видів робіт. Вони пояснюють диференціацію заробітної плати для видів робіт, які можуть виконувати працівники однієї й тієї ж групи.

3. Існують відхилення від умов конкуренції у вигляді різних обмежень мобільності. Ці обмеження можуть бути: географічними (люди неохоче змінюють місце проживання), інституціональними (наприклад, необхідність одержання ліцензій), або соціальними (дискримінація за віком, статтю й т.п.). Відхилення від умов конкуренції пояснює диференціацію заробітних плат на тих самих роботах.

Ряд економістів диференціацію заробітної плати пояснюють різницею в інвестиціях у людський капітал, під якими розуміють будь-яку дію, що підвищує кваліфікацію й розвиває здібності працівника. Основні види інвестицій у людський капітал:

1. Витрати на освіту (найбільш важливі).

2. Витрати на охорону здоров'я.

3. Витрати на мобільність.

З погляду прихильників теорії людського капіталу, економічною віддачею від інвестицій у людський капітал є додатковий доход, що одержують люди, що здійснили такі інвестиції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Монопсонія на ринку праці	\|	Ринок капіталу. Процент.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.