Для більшості ринків праці типовою є недосконала конкуренція. Її крайній випадоком є монопсонія – ситуація, коли одна велика фірма виступає єдиним покупцем на місцевому ринку праці. Якщо фірма є великою стосовно ринку праці вона змушена платити більш високу ставку заробітної плати, щоб одержати більше праці (тобто її крива пропозиції праці є висхідною). Це приводить до того, що граничні витрати на ресурс фірми будуть більше її середніх витрат (ставки заробітної плати). На графіку крива MRC пройде вище кривої S.
Рис. 7.5 – Модель монопсонії
Розглянемо графік. У випадку досконалої конкуренції рівновага встановлюється в точці С – точці перетину кривих попиту та пропозиції праці. Заробітну плату WC одержало б LC працівників. Так як монопсоніст платить рівну плату за кожну одиницю праці, крива пропозиції є кривою середніх витрат. Залучення додаткових працівників веде до підвищення заробітної плати. Так як більш висока заробітна плата встановлюється не тільки додатково найнятому працівникові, але й всім найнятим раніше, граничні витрати на працю MRCL стають більше ставки заробітної плати. Наприклад, фірма наймала 10 працівників по ставці 5 грн. за годину. Збільшення числа працівників до 11 веде до підвищення зарплати до 5,5 грн. за годину. Граничні витрати в цьому випадку складуть 5,5 + (5,5 – 5) ( 10 = 10,5 грн., з яких 5 грн. – це витрати на підвищення заробітної плати 10 раніше найнятим працівникам.
Тому крива граничних витрат MRCL лежить вище кривої пропозиції праці. Перетин її із кривою граничної доходності праці й визначить розміри зайнятості Lm. В умовах монопсонії фірма наймає таку кількість працівників, при якоій MRPL = MRCL. Ставка заробітної плати, що встановить фірма, визначається по кривій пропозиції праці: для того, щоб найняти Lm працівників, фірма повинна встановити ставку зарплати рівну Wm.
Таким чином, скоротивши число робітників з Lc до Lm, монопсонія понизить заробітну плату з Wc до Wm. Тобто монопсонічна влада обумовлює зниження й масштабів зайнятості, і рівня заробітної плати (в умовах монопсонії і зайнятість, і ставка заробітної плати будуть нижчими, ніж в умовах досконалої конкуренції при рівних інших умовах).