• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Документообіг за операціями із виробничими запасами.

Суцільна та безперервна реєстрація у документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за об’єктами господарської діяльності, та , зокрема, правильним і раціональним використанням запасів підприємства. Значну роль при цьому відіграє принцип превалювання сутності над формою, який передбачає, що всі господарські операції, пов’язані з наявністю та рухом запасів, обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Для забезпечення документування виробничих запасів передбачено використання ряду типових форм документів.

Від правильного документального оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у фінансовій звітності.

Таблиця 6.2. Документи з надходження виробничих запасів

Надходження виробничих запасів оформлюється й іншими документами Наприклад :

· супровідні документи постачальників (рахунок-фактура ф. № 63);

· платіжна вимога-доручення;

· товарно-транспортна накладна є підставою для приймання за кількістю і якістю партії запасів, що надійшли, а також використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) запаси.

Виробничі запаси зі складів підприємства відпускаються :

· в цехи для виготовлення продукції;

· на господарські потреби;

· на сторону для переробки чи реалізації як надлишкові чи непотрібні.

При відпуску запасів у виробництво необхідно дотримуватись наступних вимог :

1) запаси повинні обліковуватись за вагою, обсягом, масою відповідно до нормативів витрат на визначений обсяг виробництва;

2) відпуск запасів повинен здійснюватися у межах попередньо встановлених лімітів;

3) з головним бухгалтером повинні узгоджуватися списки осіб, яким надано право отримувати зі складів запаси, а також отримуються зразки їх підписів.

Таблиця 6.3. Документи з відпуску виробничих запасів

5. Методи оцінки руху запасів

При відпусканні запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним із таких методів:

♦ ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

♦ середньозваженої собівартості;

♦ собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

♦ нормативних затрат;

♦ ціни продажу.

Метод визначення вартості вибуття запасів за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується при визначенні вартості відпущених запасів або наданих послуг, які виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, що не є взаємозамінними (п. 17 П(с)БО 9). Затрати за цим методом відповідають витрачанню одиниць запасів.

При використанні методу середньозваженої собівартості оцінка здійснюється по кожній одиниці запасів шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість залишку запасів на початок звітного місяця та отриманих у звітному місяці запасів (пп. 18. 19 П(с)БО 9).

Алгоритм розрахунку середньої вартості одиниці запасу протягом періоду визначається залежно від методу, що застосовується для обліку запасів. Середня вартість одиниці запасів може розглядатися як за звітний період (при періодичному обліку списання запасів), так і після кожного наступного надходження (при безперервному веденні обліку списання Для розрахунку ціни вибуття при періодичній оцінці беруться до уваги всі дані з надходження запасів за звітний період, а при постійній - лише дані за період, що передував даті останнього вибуття запасів.

Недоліком вказаного методу є складність визначення середньої ціни в умовах, коли виробничі запаси надходять або витрачаються щоденно.

Перевага методу оцінки за середньозваженою собівартістю полягає у тому, що оцінку вартості відпущених запасів та їх залишків можна отримати одразу в момент здійснення операції, що дає об'єктивну інформацію про вартість запасів і практично не дозволяє здійснювати маніпуляції з цифрами. Але це досягається за рахунок великого обсягу роботи. Крім того, оцінка залишків матеріалів і собівартості готової продукції не є абсолютно об'єктивною.

Метод собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО) означає, що запаси, придбані або виготовлені першими, витрачаються (продаються) також першими (п. 20 П(с)БО 9).

Перевага методу ФІФО полягає в його простоті, систематичності та об'єктивності, завдяки використанню цього методу не допускається маніпулювання даними в сторону штучного завищення або заниження вартості запасів, тобто сприяє запобіганню можливості маніпулювання прибутком, забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно співпадає з поточною ринковою вартістю. Метод ФІФО оправдовує себе в умовах незначної інфляції. Застосування ж його в умовах високої інфляції призведе до завищення вартості матеріальних залишків, заниження собівартості готової продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації.

Оцінка запасів методом ФІФО потребує організації аналітичного обліку не тільки за видами матеріальних активів, але й за партіями постачання, якщо закупівельні ціни на них змінюються

Основним недоліком методу є вплив зовнішніх чинників економічного життя держави на показник валового прибутку окремо взятого підприємства.

Метод оцінки вибуття запасів за нормативними витратами (п. 21 П(с)БО 9) більш широко застосовується на підприємствах промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчової), які здійснюють масове і серійне виробництво різноманітної складної продукції з великою кількістю деталей і вузлів.

Суть такої оцінки згідно з п. 21 П(с)БО 9 полягає в застосуванні норм затрат на одиницю продукції (робіт, послуг), встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання: запасів; праці; виробничих потужностей; цін.

Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних необхідно регулярно перевіряти і переглядати як норми затрат (запасів і праці), так і норми цін.

Метод оцінки вибуття запасів за цінами продажу (п. 22 П(с)БО 9) застосовується підприємствами роздрібної торгівлі при використанні ними середнього відсотка торговельної націнки товарів при значній і змінній номенклатурі товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Однак підприємства роздрібної торгівлі за своїм бажанням можуть використовувати й інші методи, прийняті для їх діяльності.

Для всіх найменувань запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один вказаних методів.

Читайте також:

1. Валютна позиція банку та її врахування в бухгалтерських записах за операціями в іноземній валюті
2. Визнання доходу за бартерними операціями
3. Відображення в обліку нарахування процентів за вкладними (депозитними) операціями
4. Вплив мультивалютного принципу побудови плану рахунків бухгалтерського обліку на облікову процедуру банків за операціями в іноземній валюті
5. Впровадження систем електронного документообігу
6. Документація, документообіг та облік прибуткових касових операцій
7. Документообіг за операціями з дебіторською заборгованістю.
8. З історії розвитку систем електронного документообігу. Особливості впровадження електронного діловодства в Україні.
9. Загальні засади побудови документообігу
10. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями
11. Контроль уповноважених банків за міжнародними розрахунковими операціями своїх клієнтів

Переглядів: 2961