Тема 12. Соціологія сім’ї

Соціологія сім’ї займає одне з провідних місць в дослідженні соціального життя. Вивчення проблем подружнього життя і родини – одна з найрозвинутіших галузей соціологічного знання. Наукові дослідження родини суттєво впливають на вироблення державної соціальної політики.

До основних проблем, що вивчаються в соціології сім’ї, можна віднести: процеси формування сім’ї та її розпаду, специфіка виховання дітей та підлітків в сім’ї, особливості подружніх стосунків та причини сімейних конфліктів, взаємодія поколінь в сім’ї, соціокультурні та соціоекономічні чинники, що визначають спосіб життя сім’ї, тощо.

Соціологія сім’ї – це спеціальна соціологічна теорія, що вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних і соціально-економічних умовах.

Предметом соціології сім’ї виступають закономірності формування, розвитку і функціонування сім’ї як соціального інституту, успішність виконання нею своїх функцій, а також аналіз сім’ї як первинної групи взаємодіючих особистостей.

Об’єктом вивчення соціології сім’ї є сім’я як унікальна соціокультурна система, що в будь-якому суспільстві має подвійну природу. Відповідно існують два підходи до сім’ї як об’єкта вивчення. В межах першого – макросоціологічного підходу – сім’я розглядається як соціальний інститут (дослідники розглядають зразки сімейної поведінки; особливості формальних та неформальних норм та санкцій в галузі шлюбно-сімейних відносин; процес розвитку сім’ї розглядається як сукупність норм та стандартів знайомства, вибору шлюбного партнеру, сексуальної поведінки; стосунки між подружжям регулюються сукупністю норм та санкцій інституту шлюбу, одні норми регулюються законодавством, інші – мораллю, звичаями), з точки зору іншого – мікросоціологічного – як мала соціальна група, що має свої закономірності функціонування і розвитку (розглядається в тих випадках, коли досліджуються стосунки між індивідами, які складають сім’ю, вивчають мотиви і причини розлучень, характер стосунків між дітьми та батьками).

Зараз все більшого розповсюдження набирає фамілітичний, тобто системний, міждисциплінарний підхід до вивчення, опису та пояснення процесів, що відбуваються у шлюбно-сімейній сфері із застосуванням надбань соціології, психології, демографії, економіки, історії та інших наук.

Категоріальний апарат соціології сім’ї:

Умови життя сім’ї – це сукупність факторів макросередовища (загальні соціальні умови) та мікросередовища (найближче соціальне оточення).

Структура сім’ї – це вся сукупність стосунків між її членами, включаючи, окрім стосунків родинності, систему духовних, моральних відносин, в тому числі відносини влади, авторитету тощо.

Функції сім’ї – це способи прояву її активності, життєдіяльності всієї сім’ї та її окремих членів.

Життєвий цикл сім’ї – це категорія, що характеризує динаміку сімейних змін, які відбуваються в сім’ї від її формування до розпаду.

Вивчення сім’ї як соціального інституту і як малої соціальної групи історично складалися паралельно, перетинаючись одне з одним. Основні соціологічні теорії стосовно вивчення сім’ї розподіляються таким чином: еволюційна теорія (інституційно-історичний підхід), функціоналістські теорії, теорії конфлікту та феміністські теорії можна віднести до макросоціологічних теорій, а символічний інтеракціоналізм, етнометодологію, теорію обміну, психоаналітичну теорію – до мікросоціологічного підходу.

До середини ХІХ ст. сім’я розглядалася як вихідна мікромодель суспільства, соціальні відносини виводилися з сімейних, причому саме суспільство трактувалося як патріархальна сім’я (з усіма атрибутами – авторитарністю, владністю, субординацією, чоловік відіграє провідну роль), що розросталася.

Еволюційна теорія - наукове вивчення родини починається з першої половини ХІХ ст., коли вийшла у світ книга швейцарського письменника та історика Іоганна Якоба Бахофена “Материнське право” (1861 р.). Шотландський юрист Джон Фергюсон Мак-Леннан опублікував в 1865 р. дослідження “Первісний шлюб”. Кожен з них, незалежно один від одного, прийшов до ідеї мінливості форм шлюбу та сім’ї в ході історії, а також до ідеї, що матріархат історично виник раніше, ніж патріархат.

Американський етнограф Льюіс Генрі Морган у 1877 р. опублікував книгу “Стародавнє суспільство”, в якій зокрема, зробив висновок, що розпад колективної власності і поява приватної власності веде від материнського роду до батьківського й перетворює парну сім’ю в моногамну.

Соціобіологічний напрямок (американські дослідники П.Ван ден Берге, К.Макдональд, Й.Спрей) діалектично трактує еволюцію сімейних форм як спіралевидний шлях від нуклеарної моногамної сім’ї до великої полігінічної і знову до нуклеарної моногамної (сім’я – природний інститут, який виникає з біологічної природи людини). При йому перший перехід відбувається під дією зростання виробництва, а другий – переважно під дією соціально-політичних та ідеологічних чинників. Економіка, політика, культура виступають зовнішніми щодо сім’ї силами, залежно від яких змінюється стратегія її відтворення.

Функціональний підхід також спрямований на пошук того загального, що притаманне різним типам сімей в ході історії. Однак від акцентує увагу не тільки на універсальності сім’ї, на історичних формах її реалізації, але зосереджений більше на самому сімейно-домашньому житті, на соціокультурних функціях сім’ї як соціального феномену.

Серед представників структурно-функціональної теорії сім’ю намагались аналізувати Т.Парсонс і К. Девіс: сім’я – стабільний елемент суспільства, тісно пов’язаний своїми функціями з суспільством як цілим, родинні зв’язки відносяться до універсальних імперативів, що відрізняються стійкістю та довговічним характером.

Прибічники теорії конфлікту (Р.Коллінз, Г.Хартманн, Рберрон та Г.Норріс) вивчали конфлікти між членами родини і конфлікти між сім’єю і суспільством. Під час розподілу матеріальних благ всередині родини виникають зіткнення інтересів між її членами. Конфлікту уникнути неможливо, вміння вирішувати конфліктні ситуації – показник життєздатності сімейного союзу.

Вивчення природи сімейних конфліктів пов’язує соціологію сім’ї з гендерними дослідженнями (вивчення соціальних взаємовідносин чоловіків та жінок). З’явилось близько десяти напрямків феміністських теорій.

Феміністки розрізняють соціальну та біологічну стать. Біологічна стать – різниця між чоловіками і жінками, біологічні відмінності не можуть бути основою соціокультурної нерівності.

Соціальна стать визначається сукупністю норм поведінки чоловіка та жінки, пов’язаних з соціальними ролями і соціальним статусом. Соціальна стать змінюється і визначається культурним середовищем.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 11. Соціологія молоді	\|	Радикальний фемінізм трактує протиріччя між статями як варіант класової боротьби (патріархат і матріархат).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.