• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етносоціологія: предмет вивчення, специфіка

Змістовий модуль 7. Етносоціологія

1. Етносоціологія: предмет вивчення, специфіка.

2. Етнос як елемент соціального життя суспільства. Тенденції і закономірності процесу розвитку етносів.

Сучасна людська цивілізація нараховує більше трьох тисяч різних етнічних утворень, хоча самостійних незалежних держав у світі не так вже й багато (трохи більше 200). Отже, більшість народів світу проживає в багатонаціональних державах, пліч-о-пліч із представниками інших націй і народностей. Проте, сучасні тенденції зближення народів, створення наддержавних спільнот, не означають етнічного нівелювання, заперечення етнічних особливостей. Навпаки, саме сьогодні ми змушені знову і знову звертатися до джерел формування як самих етносів, так і до проблем формування культури різних народів, тому що саме в цьому міститься невичерпне джерело духовного багатства людської цивілізації і «гордіїв вузол» ключових протиріч етнічного характеру.

Етносоціологія (від грец. ethnos – народ) – наука, яка вивчає походження, сутність і функції різних етнічних спільнот з метою виявлення основних тенденцій їх походження, розвитку і взаємозв’язку з іншими етносами, а також механізми входження етносів у систему соціальних відносин.

Етносоціологія, яка виникла на перехресті соціології і етнографії – порівняно молода наука, що належить до спеціально-соціологічних. Вона вивчає суспільство з позицій етносів і їх місце у суспільному житті. Сам термін «етносоціологія» був введений у науковий обіг західної соціології в 30-ті роки ХХ століття німецьким соціологом Р. Турнвальдом (1869-1954 рр.).

Спочатку проблеми етносоціологів замикалися на соціальних процесах у доіндустріальних і примітивних суспільствах. У американських і західноєвропейських вчених, які займаються етнічними проблемами, можна часто побачити поняття «трайбалізм», що використовується як аналог поняття «етнічний». Сам термін «трайб» не має точного перекладу. Коло можливих перекладів – «плем’я», «рід», «патріархальна громада» – щоразу залежить від контексту. В усіх випадках акцентується архаїчний, традиційний характер подібної со-ціальної структури.

Однак поступово практика зведення етнічних проблем до со-ціально незначущих (як це було у Маркса, який вважав національне питання другорядним, підпорядкованим соціальному) чи пов’язаних із примітивними суспільствами, змінюється пошуком шляхів переос-мислення старих підходів і проведення нових досліджень у площині етнічної проблематики.

Сьогодні особливу увагу етносоціологія приділяє вивченню механізму взаємозв’язку власне етнічних і соціальних явищ у сучасному світі, тобто етнічних процесів у різних соціальних групах і соціальних процесів у різних етнічних спільнот. Інакше кажучи, етносоціологія намагається розкрити соціальну обумовленість етнічних рис культури і побуту, ціннісних орієнтацій, трудової і дозвільної поведін-ки, звичаїв, обрядів, міжособистісних етнічних відносин, а також виявити етнічні особливості таких явищ і процесів, як галузева і професійна зайнятість, міграційна і трудова мобільність, урбанізованість, демографічне і соціальне відтворення.

Етносоціологія займається і аналізом політичних, соціально-економічних, духовних аспектів етнічного життя, осмисленням причин і пошуком шляхів подолання конфліктів в етнічних і міжетнічних відносинах. Велика увага приділяється в етносоціології зв’язкам етносу з найважливішими соціальними інститутами, насамперед з державою, а також впливу етнічних відносин на «громадянське суспільство».

Таким чином, специфіка етносоціології полягає в тому, що предметом її вивчення є особливості і форми соціального життя етносів, народів і інших етнічних утворень як сукупних історичних суб’єктів, тобто аналізується взаємозв’язок і взаємовплив соціального, з одного боку, і етнічного – з іншого. Виходячи зі специфіки соціології як науки, що вивчає цілісність суспільства через функціонування його різноманітних підструктур, суб’єктів соціального життя, предметом вивчення етносоціо-логії, притаманним тільки їй, є етносоціальні спільноти і групи, які розглядаються як цілісні соціальні утворення, закономірності їх формування і функціонування. У даному випадку наголошується на тому, що предметом етносоціології є дослідження життєдіяльності етнонаціональних спільнот і груп насамперед як соціальних суб’єктів, процес досягнення ними соціальної зрілості.

Читайте також:

1. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
2. Абетково-предметний покажчик
3. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
4. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
5. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
6. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
7. Банківське право: предмет та методи правового регулювання
8. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
9. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
10. Вивчення, розслідування ситуацій, що стосуються порушення прав людини.
11. Види аналізів, які використовуються для атрибуції предмета.
12. Види влади. Специфіка політичної влади

Переглядів: 1243