Радикальний фемінізм трактує протиріччя між статями як варіант класової боротьби (патріархат і матріархат).

Засновник символічного інтеракціоналізму (інтеракція - взаємодія) Герберт Мід вважав, що суспільство і його компоненти можна вивчати через поведінку людей: будь-яка дія людини відбувається у відповідності до прийнятих в суспільстві символів, знаків, які виникають у взаємодії людей, це значною мірою впливає на формування особистості, її соціалізацію в родині та суспільстві.

В руслі інтеракціоналістської теорії виникає теорія обміну (американські соціологи Джон Хоманс, Ернст Берджесс), відповідно до якої основною виникнення нормативного порядку у суспільстві є взаємна корисність людей, вигоди, що вони одержують в результаті обміну між собою різного роду благами. Можна соціальний статус обміняти на молодість, красу та престиж (шлюб за розрахунком).

Етнометодологія вимагає поставиться до соціальної реальності в процесі її вивчення як до іншої, невідомої культури з точки зору інтерпретаційної діяльності, що існує всередині цієї культури. В цьому сенсі сама соціологія сім’ї виявляється різновидом інтерпретації сімейної реальності поряд з побутовим її тлумаченням.

Психоаналітична теорія (Зігмунд Фрейд) конструює соціальну реальність, виходячи з вирішальної ролі дитячого досвіду сімейної соціалізації. Основні поняття фрейдівської соціології: Едипів комплекс, гіперсексуальність, агресивність несвідомого, міфологізація патріархальності і патерналізму, перетворення механізмів психологічного самозахисту на соціокультурні механізми функціонування соціуму і т.ін. Головна заслуга даного підходу – у поставленій проблемі антагонізму особистості і суспільства, що досліджується не абстрактно, а на реальному ґрунті сімейного буття.

Існують дві основні гіпотези, що розкривають сутність стародавніх форм шлюбу. Перша точка зору, пов’язує всю стародавню епоху людства з груповим шлюбом, друга – відкидає наявність групових форм відносин між статями, виходить з уявлень про універсальність індивідуального шлюбу.

В епоху стадного життя людей між ними формувалися проміскуітетні відносини (з латини загальні, змішані) засновані на інстинктивних бажаннях отримати потомство.

Перехід від стадної організації до родової зумовило появу дуально-родового подружжя. Рід – універсальна, загальна для всіх народів стадія історичного розвитку. Родова організація виникла 40тис. років тому, в епоху середнього палеоліту.

Л. Морган пов’язує появу роду з екзогамією (повна заборона шлюбів в межах визначеної групи і необхідність контактів поза межами свого колективу) і агамією (абсолютне табу на статеві відносини). Поява подібних табу провокувала оргиастичні напади на інші колективи, крадіжки жінок, які ставати постійними, традиційними, і в свою чергу сприяли зв’язкам між членами чужорідних колективів, стадо переростає в рід, і складаються дуально-родові відносини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 12. Соціологія сім’ї	\|	С ускладненням соціального життя дуально-родовий шлюб переростає в дуально-фратріальний (фратрія – сукупність родів).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.