На практиці досягти нульового ризику, тобто абсолютної безпекинеможливо.
Сучасний світ відкинув концепцію абсолютної безпеки і прийшов до концепції прийнятного (допустимого) ризику.
Сутність концепції прийнятого (допустимого) ризику полягає у прагненні створити такий малий ризик, який сприймає суспільство в даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки і техніки.
2. КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА РИЗИКУ. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ
Методи визначення ризику:
Ø інженерний;
Ø модельний;
Ø експертний;
Ø соціологічний.
Ризик визначається ймовірністю прояву небезпеки та ймовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки.
R = n / N
Ризик (R) визначаться як відношення кiлькостi подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кiлькостi (N) за конкретний період часу.
Згідно з ДСТУ 2293-99 «ризик – це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості». Чисельно ризик визначається як добуток ймовірності виникнення небезпеки на очікуваний розмір збитку, що може завдати реалізована небезпека:
R = PA ·D,
де PА – ймовірність виникнення небезпеки; D– очікуваний розмір збитку, що може завдати реалізована небезпека.
Питання ризику та його оцінки відіграють головну роль в разі прийняття рішень у різних сферах людської діяльності. Оцінка ризику дозволяє визначити дії, що мінімізують його. Такий підхід, який полягає у тому, що прийняття конкретного рішення базується на оцінці ризику, називають ризик-орієнтованим підходом (РОП.)
Концептуально РОП складається з двох елементів:
- оцінки ризику (це аналіз виникнення і масштабів ризику в конкретній ситуації);
- управління ризиком – аналіз ризикованої ситуації і розробка рішень, спрямованих на зведення ризику до мінімуму.
Категорії небезпек встановлюють якісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов.