Причини та шляхи виникнення держави.

Суспільство та його складові елементи.

Суспільством можна назвати спільність людей, яка створюється на основі взаємних інтересів, взаємної співпраці. Правда, не всяка сукупність людей, з'єднаних загальними інтересами, є суспільством. Студентів в аудиторії або глядачів в театрі також об'єднує загальний інтерес, але це не суспільство. Саме суспільство не є простою сукупністю індивідів. Це соціальна система.

Суспільство - система взаємодії людей, які зв'язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в загальних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі - юридичних).

До кожного суспільства треба підходити конкретно-історично. У кожного суспільства є своя система відносин:

- економічних: форми власності, виробництво, розподіл, обмін і ін.;

- соціальних: відносини між різними групами населення;

- політичних: відношення груп населення до політичної влади, участь громадян і їх об'єднань в політиці;

- ідеологічних (духовних): культура, характер світогляду - демократичний, тоталітарний.

В кожному суспільстві є свої суб'єкти соціального спілкування: особа, сім'я, стан, клас, група, нація, держава і ін. Суспільство - складна динамічна система взаємозв'язків людей, об'єднаних сімейними узами, груповими, становими, класовими, національними відносинами.

Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я.

Громадянське суспільство - система взаємодії у межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, які знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності, що добровільно сформувалися, без безпосереднього втручання держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.

В далекій старовині держави не було. Умовно цей період можна назвати додержавним суспільством, яке поетапно було:

- первіснообщинним (первісне людське стадо);

- родовою общиною;

- селянською общиною.

Община - універсальна форма організації аграрних і інших ранніх суспільств, через яку пройшли (або проходять) всі народи миру. В період існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли штучні житла і знаряддя праці в цілях самозбереження і життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, побудовані на кровноспоріднених зв'язках, з владою ватажка. Це стало початком соціальної організованості, яка розвинулася в період родової общини завдяки колективізму у виробництві і споживанні. Оскільки знаряддя праці були примітивними, а продуктивність праці - низькою, родова община користувалася всім спільно - мала загальну власність, рівномірний розподіл прожитків (ділення порівну).

Ведучу роль в родовій общині спочатку грала жінка (матріархат), вона піклувалася про дітей і вела господарство. Спорідненість велася по материнській лінії. Люди об'єднувалися в племена в результаті шлюбних зв'язків, заборонених усередині роду.

Спільність інтересів, виробництва і споживання членів роду зумовили таку організацію соціальної влади, як первісне суспільне самоврядування.

Ознаки первісного суспільного самоврядування.

(1) існувало тільки в рамках роду, виражало його волю і грунтувалося на кровних зв'язках;

(2) суб'єкт і об'єкт управління співпадали;

(3) органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори всіх членів роду (чоловіків і жінок), і обрані ними старійшини;

(4) суспільні справи розв'язувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах;

(5) влада старійшин, що стоять на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період військових дій) грунтувалася на авторитеті, досвіді, пошані. Плем'я управлялося радою старійшин, яка обирала вождя;

(6) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Він працював нарівні з усіма і одержував свою частку, як всі;

(7) відмінностей між правами і обов'язками у членів роду не було.

Отже, суспільна влада співпадала безпосередньо з родовою общиною, не була відокремлена від неї. Єдність, взаємодопомога, співпраця всіх членів роду, відсутність протилежних інтересів дозволяли родовим зборам без конфліктів вирішувати всі питання.

Відомо, що держави з'являються на певному ступені розвитку суспільства. Їх виникнення пов'язано з трьома великими суспільними розподілами праці:

1) виділенням скотарства як відособленої сфери суспільної діяльності (засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей);

2) відділенням ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навиками обробки металів);

3) появою групи людей (купців), зайнятих тільки обміном (зосередження багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).

В результаті суспільного розподілу праці змінилося господарське життя родової общини (залучення військовополонених як робочої сили з метою одержання додаткового продукту). Жіночий рід замінюється чоловічим (патріархат), де спорідненість ведеться по батьківській, а не по материнській лінії. На зміну груповому шлюбу приходить парний шлюб. Інтереси патріархальних сімей вже не повністю співпадають з інтересами роду. З появою сім'ї почалося розкладання родової общини. Виникла селянська община.

Наявність надмірного продукту дозволила зосередити деяким сім'ям, їх главам, старійшинам, воєначальникам знаряддя праці, запаси товарів, стати власниками відособлених ділянок землі і рабської сили, захопленої в результаті воєн. Розвивалася соціальна неоднорідність суспільства. Майнова нерівність (спочатку - міжродова, а потім внутрішньородова) послужила причиною розшарування суспільства і появи груп людей, які «спеціалізувалися» на виконанні загальносоціальних справ (адміністратори, контролери, скарбники і ін.).

Іншою стає організація влади. Замість збору членів роду все частіше проводилися тільки збори чоловіків. Поступово усвідомлювалася важливість хорошого управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну. Рада старійшин стає органом поточного управління. З'являється племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), яка здійснює керівництво суспільством вже не тільки в його загальних інтересах, але і у власних, групових, класових інтересах.

Була потрібна якісно нова організація, здатна зберігати і забезпечувати життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність в публічній владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які займаються тільки управлінням і мають нагоду здійснювати організований примус. Такою організацією стала держава.

Слід врахувати, що родова організація поступово еволюціонувала в державу, проходячи певні перехідні стадії, однією з яких була «військова демократія» (органи самоврядування ще зберігаються, але вже існують нові додержавні структури в особі воєначальника і його дружини ).

Таким чином, причинами виникнення держави є:

1) необхідність вдосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням в результаті розвитку виробництва, розподілу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціально неоднорідні групи (класи);

2) необхідність підтримки в суспільстві порядку, що забезпечує його соціальну стійкість, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (перш за все юридичних) норм;

3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, що виникли в результаті розшарування суспільства на соціально неоднорідні групи (класи);

4) необхідність захисту території і ведення воєн, як оборонних, так і загарбницьких;

5) необхідність організації суспільних робіт, об'єднання для цієї мети великих груп людей (у ряді країн Азії і Африки).

Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу

Первісний лад	Держава
1) наявність соціально однорідного позакласового суспільства, яке не мало суперечностей;	1) поява соціально неоднорідного, класового суспільства , що має суперечності;
2) наявність кровноспорідненого розподілу населення;	2) поява адміністративно- територіального розподілунаселення (округи, області і ін.);
3) наявність публічної влади, яка безпосередньо співпадає з усім населенням , яка виражає і захищає інтереси всього суспільства;	3) поява публічної влади відокремленоївід населення(державний апарат), який , виражає і захищає інтереси найбільш економічно забезпеченої частини (класу) суспільства, який виник в результаті соціального розшарування;
4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада;	4) наявність апарату примусу - загонів озброєних людей у вигляді армії, поліції і ін., на який спирається державний апарат;
6) відсутність збору податків з населення;	6) поява офіційної системи оподаткування;
7) наявність неписаних правил поведінки - звичаїв.	7) поява писаних загальнобов’язкових правил поведінки – юридичних норм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Місце теорії держави і права в системі юридичних наук.	\|	Теорії походження держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.