Теорії походження держави.

Патріархальна теорія (Арістотель). Згідно цієї теорії держава розвинулась з патріархальної сім'ї, в результаті її розростання: сім'я - сукупність сімей (селище) - сукупність селищ (держава). Арістотель називав людину політичною істотою, яка вступає у відносини з людьми з метою виживання. Відбувається утворення сімей. Розвиток цих сімей в результаті розмноження приводить до утворення селищ, їх об'єднання створюють державу.

Таким чином, держава постає як результат сімейних взаємостосунків, а влада монарха трактується як продовження влади батька (патріарха) в сім'ї, яка носить «батьківський» характер. У наш час ця теорія не може бути сприйнята, проте її деякі елементи, перш за все роль сім'ї в становленні державності, повинні враховуватися.

Теологічна теорія(Хома Аквінській) базується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона обгрунтовує панування духовної влади над світською владою, церкви над державою. Кожній людині наказує змиритися перед волею Бога, що встановив державну владу, підкорятися тій владі, яка санкціонована церквою. Теологічна теорія пронизана ідеєю вічності держави, її непорушності. Звідси витікає твердження про необхідність збереження в незмінному виді всіх існуючих в суспільстві державно-правових інститутів.

В теологічній теорії важко знайти елементи, прийнятні для сучасного світського трактування походження держави. Її раціональним зерном можна рахувати ідею про затвердження порядку як загального блага в державі. Правда, такий порядок, згідно цієї теорії, створюється за допомогою божественної сили, що виключає активність особи.

Договірна (природно-правова) теорія(Г.Гроций, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, И.Кант). Дана теорія грунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договори) як акту розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку.

В основу теорії природного права встановлена теза про те, що державі передував природний стан людей. Він уявлявся авторам теорії неоднозначно. Гоббс вважав, що в природному стані відбувається «війна всіх проти всіх». Руссо, навпаки, малював веселкову картину свободи і рівності. Проте всі вони розглядали державу як продукт людської діяльності і прагнення людей до виживання. Домовившись про створення держави, люди або передають правителю частину своїх природжених прав, щоб потім одержати їх з його рук (один варіант трактування походження держави), або договорювалися про збереження своїх природних прав (інший варіант). У будь-якому випадку передбачається забезпечення прав і свобод особи в рамках держави.

Зрозуміло, об'єктивні причини виникнення держави не можна пояснити тільки договором. Їх значно більше. Разом з тим договір грає значну роль в створенні ряду держав, в практиці їх державного будівництва. Так, Конституцією США закріплений договір між народами, що знаходяться у складі держави, і визначені його цілі: затвердження правосуддя, охорона внутрішнього спокою, організація сумісної оборони, сприяння загальному добробуту.

Органічна теорія (Р. Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подібність людському організму сформульовані ще старогрецькими мислителями. Г.Спенсер в XIX в. розвинув цю думку, заявивши, що держава - це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно тому, як живий організм складається з кліток.

Згідно його теорії, держава, як і всяке живе тіло, базується на диференціації і спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті його старіння. Спеціалізація припускає, що формування держави супроводжується об'єднанням індивідів в групи-органи, кожна з яких здійснює визначену, тільки їй властиву функцію. В результаті складається система органів держави. І все це відбувається як в живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.

Таке уявлення про державу здається, на перший погляд, наївним і ненауковим, проте і тут є раціональне зерно. Воно виражається у визнанні зв'язків законів суспільного життя і законів природи, розумінні того, що людина стає істотою суспільною, будучи вже біологічно сформованим індивідом з волею і свідомістю. Іншими словами, людина спочатку є творінням природи, потім - членом суспільства, а потім - громадянином держави.

Позитивним можна назвати обгрунтовування диференціації (розподіл на класи) і інтеграції суспільного життя (об'єднання людей в державу).

Теорія насильства (Е. Дюрінг, Л. Гумпловіч)пояснює виникнення держави як результат воєн, насильного підкорення одними людьми інших (у Е. Дюринга - частини суспільства іншою частиною, у Л. Гумпловича і К. Каутского - одного племені іншим).

Вони заперечують внутрішні соціально-економічні причини походження держави. Всі державно-правові інститути, існуючі в суспільстві, виводяться ними з голого насильства. Насильство лежить і в основі виникнення приватної власності.

Державна влада, на думку Л. Гумпловіча, виникає з фізичної сили, з панування племені, яке спочатку фізично переважає над іншим плем'ям, а потім перетворюється на панування класу.

Тільки теорією насильства не можна пояснити походження держави. Проте ряд ідей, що становлять теорію насильства, заслуговує на увагу. Історичний досвід свідчить, що завоювання одних народів іншим було реальним фактом існування державності протягом довгого часу (наприклад, Золота Орда). Елементи насильства супроводжують утворення будь-якої держави (римської, германскої, Київської Русі). Насильство - боротьба між Північчю і рабовласницьким Півднем - зіграло певну роль в утворенні США.

Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін)базується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, спричинені розколом суспільства на класи з протилежними інтересами. К. Маркс писав, що держава є «орган панування, орган пригноблення одного класу іншим». В.І. Ленін називав державу «машиною для підтримки панування одного класу над іншою». В їх трактуванні держава забезпечує панівні інтереси економічно пануючого класу за допомогою спеціальних засобів підкорення і управління.

Якщо Е. Дюрінг, Л. Гумплович в основу виникнення держави поклали чинники внутрішнього або зовнішнього насильства, то К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін керувалися положенням, що держава - не сила, нав'язана ззовні, а результат внутрішнього розвитку суспільства.

Ця теорія має немало достоїнств. Економічний чинник, покладений в основу становлення держави, здатний краще пояснити суспільні явища, ніж інші чинники - психологічні, біологічні, моральні, етнічні, хоча і вони повинні враховуватися. Класовий підхід дає можливості для аналізу виникнення держави, для визначення сутності держави. Проте він не є єдиним і пріоритетним для всіх часів і народів. Надмірний акцент на ролі класів і класовій боротьбі у виникненні держави привів прихильників цієї теорії до ряду міфологічних висновків. Держава оголошувалася тимчасовим явищем, що виникло разом з виникненням класів. Вважалося, що держава відімре разом з відмиранням класів і встановиться суспільство комуністичного самоврядування.

Недооцінювався ідеологічний чинник (свідомість), який, разом з матеріалістичним (буття), грає істотну роль.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Причини та шляхи виникнення держави.	\|	Особливості виникнення держав.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.