• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості виникнення держав.

Розвиток первісного суспільства у всіх регіонах миру спочатку проходив приблизно однаково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних первісних суспільств розійшлися.

Розрізняють два основні шляхи виникнення держави:

- європейський (Афіни, Рим, германскі держави);

- східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія і ін.).

На Стародавньому Сході, в Азії і Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) перші держави виникли в зонах поливного землеробства ще в епоху бронзи. Проведення суспільних робіт по будівництву каналів і інших іригаційних споруд вимагало збереження сільськогосподарської общини і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність перетворилася на державну. Приватна власність не набула істотного значення. Потреба в споруді і експлуатації іригаційних систем, необхідність в надійному захисті створювали природну основу для самостійної публічної влади. Основою її стала родоплемінна знать - громадське «чиновництво», яке виступило організатором виробництва і виконувало адміністративні функції. Ця особлива група посадовців склала апарат державної влади.

Східні держави - деспотичні монархії - не мали чітко вираженої класової диференціації. Тут держава стала і організатором виробництва, і правителем над членами общини, їх експлуататором. Родоплемінна знать привласнювала не самі засоби виробництва, а управління ними. Маючи у власному розпорядженні матеріальні блага, вона втрачала їх разом з втратою посади. Значення приватної власності, що займала певне місце в країнах Стародавнього Сходу, було невеликим. Раби, як правило, були власністю держави або церкви, але не приватних осіб.

Особлива роль відведена божественному освяченню влади. Родова знать прагнула зберегти своє положення і владу як дані Богом. Правитель оголошувався носієм божої волі, посередником між богом і людьми. Так йшов процес сакралізації влади - оголошення її священною, непорушною, недоторканною.

Особливості виникнення держав східного типу:

На території Європи (європейський шлях виникнення ) головним чинником утворення держави було класове розшарування суспільства у зв'язку з формуванням приватної власності на землю, худобу, рабів. В південній Європі держави виникли в епоху заліза. Там не вимагалося таких суспільних робіт, як при східному (азіатському) шляху виникнення держав. В результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування при збереженні державної власності (Спарта).

В Афінах появу держави нерідко називають класичною формою походження держави. Воно виникло безпосередньо з внутрішніх, класових суперечностей, які розвинулися в надрах родоплемінного суспільства.

В Стародавньому Римі процес формування класів і держави через цілий ряд причин гальмувався, і перехідний до держави період розтягнувся на сторіччя. В основному процес утворення держави в Стародавньому Римі був таким же, як і в Афінах, тільки супроводжувався боротьбою плебеїв (прийшлого населення) проти патриціїв (римської родової знаті).

Плебеї - особисто вільні, не пов'язані з римським родом, володіли торговим і промисловим багатством. Боротьбою проти патриціїв за владу вони стимулювали розкладання родоплемінного ладу і утворення держави.

В Стародавній Спарті поява держави обумовлена не тільки внутрішньо-економічними причинами, але і завойовницькими походами, в результаті яких завойоване населення ставало не особистими рабами завойовника, а громадськими рабами (ілотами). Перевищення кількості ілотов над спартанцями і загроза повстання з їх сторони зумовило формування держави на базі специфічної форми землекористування. Тут приватна власність на землю і рабів не допускалася, земля розподілялася порівну серед общинників на правах володіння.

У стародавніх германців утворення держави було прискорено завоюванням значних територій римської імперії. Родова організація не була пристосована для панування над завойованими територіями. Це привело до розвитку прафеодального (або ранньофеодального) ладу на землі недавньо могутньої римської імперії. Шляхом виникнення прафеодальної держави з первісного ладу йшов розвиток і держав на території Європи (Ірландія, Київська Русь), в Азії у арабів і т.д. В Київській Русі формування ранньофеодальної державності супроводжувалося запрошенням на князювання варягів.

В утворенні кожної держави має значення цілий комплекс причин - економічних, політичних, внутрішніх, зовнішніх, бо виникнення держави у кожного народу має свої особливості, характеризується певними рисами.

Є немало народів і націй, які створили свої держави тільки в XX столітті. Через конкретні історичні причини вони або ніколи не мали власної держави, або втратили ранню державність і довгий час входили до складу інших багатонаціональних держав, терпіли національні утиски із сторони пануючої основної нації (наприклад, Україна у складі дореволюційної Росії). Багато хто з них зумів добитися власної державності в XX в. в результаті реалізації права націй на політичне самовизначення. Ця причина була вирішальною, її супроводила характерна для виникнення ранніх держав соціальна неоднорідність суспільства, його суперечність. Такі держави утворилися в процесі ліквідації імперій, колоній, суверенізації державно-подібних утворень.

Так, на руїнах колишніх колоніальних імперій в Азії, Африці, Латинській Америці, Океанії з середини 50-х років XX в. виникло більше 90 нових держав. Їх кількість в наші дні виросла. Поповнив ряди нових держав розпад СРСР. До держав, що утворилися в результаті розвалу СРСР, відноситься Україна і інші країни СНД. Боротьба за державність України йшла протягом сторіч з великим або меншим успіхом. Це - народно-визвольна боротьба українського народу 1648-1654 рр. під керівництвом Б. Хмельницького. Це і спроби І. Мазепи в 1709 р. використати російсько-шведську війну в цілях створення самостійної України. Це - події початку XX. в., коли була проголошена Українська Народна Республіка (УНР) на чолі з М. Грушевським, а також - Гетьманат П. Скоропадського, Директорія УНР, ЗУНР. Сюди відноситься і майже 70-річний період існування радянської України у складі СРСР. Державність самостійної незалежної України не набула стійкого характеру у вказані періоди її виникнення або спроб створення. Відновлення нової незалежної України почалося після ухвалення Верховною Радою України історичного акту - Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 р. і Акту про незалежність України від 24 серпня 1991 р., схваленого народом України 1 грудня 1991 р.

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Поняття, ознаки, сутність держави і державної влади”.

План:

1. Поняття влади. Політична і державна влада.

2. Основні ознаки держави.

3. Загальносоціальне, класове та національне в сутності держави.

4. Соціальне призначення держави.

Література:

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
2. Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
3. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
4. Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
5. Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
6. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
7. Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. XVII ст.). Виникнення козацтва.
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
10. Анатомо-фізіолгічні особливості
11. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
12. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів

Переглядів: 849