Поняття влади. Політична і державна влада.

Влада - явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча і в прихованій формі) скрізь, де є стійкі об'єднання людей: в сім'ї, у виробничих колективах, в державі, тобто там, де є реальні можливості і здатність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей являє собою боротьбу між владою і хаосом.

В найширшому значенні влада - завжди вольові відносини:

індивіда до самому себе (влада над собою); між індивідами, групами, класами в суспільстві; між громадянином і державою; між посадовцем і підлеглим; між державами. Реалізується вона у сфері особистої і суспільної діяльності - політичної, економічної, правової.

Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що приводить в рух всі її елементи (механізм і способи взаємодії суб'єкта і об'єкта).

Влада - завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Влада ніколи не є відношенням тільки однієї особи (або органу), якщо не мати на увазі владу людини над собою (але це вже психологічний, а не соціальний феномен). Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування чиєїсь волі, з іншого - підкорення їй. Інакше - це владні відносини між суб'єктом і об'єктом.

Сутністю влади є вольові відносини (керівництво - панування - підкорення). Влада припускає верховенство, монопольне право суб'єкта ухвалювати рішення , обов'язкові для об'єкта і здатність забезпечувати виконання прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт. Суспільство об'єктивно потребує влади. Вона протистоїть анархії, перешкоджає руйнівним діям, небезпечним для всього соціального організму. Авторитет, право, насильство - засоби, за допомогою яких влада має здатність і можливість здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей.

Для виникнення владних відносин необхідно, щоб суб'єкт володів такими якостями:

• волею до влади, тобто бажанням володарювати і готовністю брати на себе пов'язану з цим відповідальність;

• компетентністю, тобто знанням суті справи, стану і настрою підлеглих, умінням використовувати ресурси, володіти авторитетом.

Готовність до підкорення об'єкта владарювання залежить від ряду чинників:

- від його якостей;

- від вимог, що пред'являються до нього;

- від ситуації і засобів дії, які має в своєму розпорядженні суб'єкт;

- від сприйняття суб'єкта об'єктом залежно від наявності (або відсутності) у нього авторитету.

На відміну від ранніх експлуататорських держав, де об'єкт владарювання був безправний і зобов'язаний беззаперечно підкорятися суб'єкту владарювання, в сучасних демократичних державах якості об'єкту політичного владарювання визначаються, перш за все, його політичною і правовою культурою.

Соціальна (публічна) влада - вольові (керівництво - підкорення) відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення і здійснення загальної для даного соціального колективу волі (інтересу). Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо в первісному суспільстві соціальна влада має суспільний характер, то в класово-організованому - політичний. В державі ми маємо справу з політичною владою. В аналізі політичних систем суспільства влада займає таке ж місце, як гроші в економічних системах: вона має міцні корені в суспільному і приватному житті громадян.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості виникнення держав.	\|	Яке співвідношення політичної і державної влади?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.