Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

РОЗДІЛ IV

Ш колознавств о

^ Наукові основи внутрішкільного управління.

^ Методична робота в школі

^ Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду.

Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.

РОЗДІЛ IV. ШКОЛОШАВСТВО Тема 18. Наукові основи внутрішкільного управління*

1. Принципи управління освітою.

2. Органи народної освіти: їх функції, структура.

3. Керівництво навчально-виховною роботою школи. Рада школи.

4. Педагогічна рада школи. Зміст і організація її роботи.

5. Планування роботи школи.

6. Особливості внутрішкільного контролю.

1. Школознавство - галузь педагогічної науки, що має своєю метою дослідження змісту і методів управління шкільною справою, розкриття особливостей системи керівництва школою, організації її роботи.

Управління - діяльність, що забезпечує планомірний і цілеспрямований вплив на об'єкт управління.

Україна успадкувала від попередніх часів розвинуту та широко розгалужену систему освіти. Зараз в Україні функціонує 50508 навчальних закладів, у тому числі: дитячих дошкільних закладів - 23183, загальноосвітніх навчально-виховних закладів - 21350, профтехучилищ - 1176, вищих навчальних закладів І-II рівня акредитації -737, вищих навчальних закладів ІП-ІУ рівня акредитації - 161, закладів післядипломної освіти - 1549, позашкільних закладів - 2252. Всього в них навчається майже 15,5 млн. вихованців, учнів і студентів.

Нині 56% учнів, які закінчили основну школу, продовжують навчання у (старшій школі денної форми навчання. Однак серед підлітків, які досягли 15 років, зростає кількість тих, хто виходить із стін основної школи лише з довідкою про навчання замість документа про повну середню освіту. У 1994 році їх налічувалося майже 20 тисяч.

За кількісними показниками існуюча система освіти відповідає рівневі розвинутих країн, але за якісними показниками, характером завдань і

можливостями, технологією їх практичного втілення не може задовольнити потреби населення. Нині у держави з'явилися нові можливості і механізми розв'язку проблем освіти шляхом широкого використання кращого світового досвіду.

Законом України "Про освіту" передбачено виділення на потреби освіти коштів у розмірі, не меншому за 10 відсотків валового національного доходу. Крім того, передбачалося додаткове цільове фінансування витрат на реалізацію державної національної програми "Освіта" в розмірі 2,5 відсотка від усієї суми, тобто сукупні витрати мали становити 12,5% валового національного доходу. На жаль, ця вимога не виконується.

Принципи управління - це вихідне положення, якого дотримуються в управлінні СНО. До таких принципів належать: а) принцип науковості (опора на положення педагогіки, психології та інші науки про навчання, виховання і освіту); б) принцип демократизації (розвиток колегіальності в роботі, підзвітність керівництва трудовому колективу, конкурсний відбір керівних кадрів); в) принцип участі громадськості (створення різноманітних комісій, які сприяють роботі школи); г) принцип гуманізації (створення гуманних стосунків у дитячому і педагогічному колективах); д) принцип компетентності (знання справи); е) принцип оптимізації (раціональне використання засобів і одержання найкращих результатів); є) принцип об'єктивності і повноти інформації; ж) принцип правильного добору і використання кадрів; з) принцип ініціативи і активності.

2. Відповідно до Закону України "Про освіту" створено систему органів державного управління і систему органів громадського самоврядування. Органами державного управління освітою в Україні є: Міністерство освіти України; Міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія України; відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій. Центральні органи державного управління освітою: беруть участь у виробленні та втіленні у життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямків розвитку освіти, вимог до її змісту, рівня і обсягу, нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчально-виховних закладів і здійснюють координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування, забезпечують зв'язки з іншими державами, організовують впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду; проводять атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів.

Місцеві органи влади фінансують навчальні заклади, визначають їх мережу, беруть під соціальний захист працівників цих закладів і дітей, ведуть облік дітей шкільного віку і контроль щодо їх навчання до 15 років, встановлюють опіку над дітьми без батьків.

Органами громадського самоврядування в системі освіти є: загальні збори (конференція) колективу, рада навчально-виховного закладу; районна міська, обласна конференції працівників освіти; районна, міська ради з питань народної освіти; республіканський збір працівників освіти.

Зміст діяльності самоврядування: самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансової господарської, виробничо-комерційної діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного за мовлення та замовлень місцевого значення; визначення змісту шкільного комплексу освіти, форм і методів навчання: прийняття на роботу педагогічних і інших працівників; здійснення громадського контролю за організацією харчування у навчально-виховних закладах.

Інспектування навчально-виховних закладів: здійснення загальної середньої освіти молоді; організаційна робота школи, розстановка і використання педагогічних кадрів; стан внутрішнього керівництва, методична робота; система праці вчителів, уроки та інші форми організації навчання; виховна робота, зокрема, трудове виховання і навчання у школі, діяльність учнівського самоврядування, позакласна та позашкільна робота з учнями; зв'язок школи з сім'єю і громадськістю; навчально-матеріальна база школи, виконання планових бюджетних витрат; облік роботи і звітність школи; адміністративне-господарська діяльність.

Види інспектування: фронтальне, вибіркове, тематичне, комплексне.

3. Функції керівників школи:

директор школи: персонально відповідає перед державою за всю діяльність школи, за організацію і якість навчально-виховної роботи з учнями, виховну спрямованість навчального процесу, якість знань і поведінку школярів, їх профорієнтацію і трудову підготовку, зміцнення здоров'я і фізичний розвиток, фінансово-господарський стан і техніку безпеки в школі;

заступник директора з навчальної роботи: організовує і контролює хід процесу навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку всебічний розвиток і поведінку; виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів; керівництво методичною роботою з учителями школи;

заступник директора з виховної роботи: організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, що залучаються до проведення виховної роботи з учнями;

помічник директора по господарській частині: відповідає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну охорону, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу.

До складу ради школи входять педагоги, батьки і учні. Збирається вона 4-5 разів на рік для вирішення важливих для школи проблем:

1)Стан навчально-виховної роботи в школі у світлі вимог Закону України "Про освіту" (вересень).

2) Стан навчальної та виховної роботи в 9 класі (грудень).

3) Затвердження структури і штатного розпису школи на навчальний рік
(лютий).

4) Організація літнього відпочинку дітей та працевлаштування випускників
(червень).

4. До складу педагогічної ради школи входять педагоги. Вона також збирається
4-5 разів у рік і на своїх засіданнях розглядає такі питання:

1) Стан трудового навчання в школі та завдання щодо його поліпшення
(листопад).

2) Стан викладання і рівень знань, умінь та навичок учнів з математики (січень).

3) Про роботу методичних об'єднань в школі та шляхи її вдосконалення
(березень).

4) Стан викладання і рівень знань, умінь та навичок учнів з української мови
(травень).

Щомісяця на нарадах за участю директора школи обговорюються такі питання навчально-виховного процесу:

1) Стан перевірки учнівських зошитів і дотримання мовного режиму в школі.

2) Про роботу учнівського самоврядування в школі.

3) Організація виховної роботи в групах продовженого дня.

4) Стан правового виховання учнів.

5) Про використання в навчально-виховній роботі основних положень народної
педагогіки.

6) Шляхи поліпшення роботи школи з батьками учнів.

7) Робота вчителів по підготовці учнів до екзаменів.

8) Завдання школи в організації літнього відпочинку дітей.

9) Планування роботи школи на наступний навчальний рік.

10) Результати перевідних та випускних екзаменів у школі.

5. Під час планування роботи школи на навчальний рік необхідно
дотримуватися таких принципів: науковість, що передбачає систему науково-
обгрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальності і оптимальності
заходів, які можна виконати і які забезпечували б рівномірний ритм роботи школи
протягом року; соціальна детермінація, що передбачає формування в учнів
необхідних суспільству моральних, правових, естетичних та інших якостей.

Школі важливо мати перспективний план її розвитку, який передбачав би приблизно такий зміст: аналіз роботи школи за попередній період; визначення важливих завдань на новий період; зміни контингенту учнів і класів-комплектів; організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи; основні напрямки вдосконалення навчально-виховної роботи; робота з педагогічними кадрами; адміністративно-господарська діяльність і зміцнення матеріально-технічної бази.

Річний план охоплює такі розділи: аналіз роботи школи за попередній навчальний рік; завдання школи на новий навчальний рік; здійснення загальної середньої освіти і підвищення якості навчально-виховного процесу: позакласна і позашкільна виховна робота з учнями; спільна робота школи, сім'ї і громадськості; робота педагогічної ради школи; методична робота школи, підвищення кваліфікації та атестація учителів; втілення досягнень науки та передового досвіду; управління школою і внутрішній контроль; санітарно-оздоровча робота; організаційно-господарська робота і зміцнення навчально-матеріальної бази школи.

Поточне планування охоплює: плани роботи вчителів (тематичні і поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків та організацій, розкладу навчальних і позакласних занять і заходів та ін.

6. Організація перевірки стану будь-якого з питань навчального процесу
складається з кількох етапів: визначення мети контролю - складання плану
перевірки - вибір форм і методів контролю - констатування фактичного стану справ
- об'єктивна оцінка цього стану - висновки, які випливають з оцінки - пропозиції по
вдосконаленню навчально-виховного процесу або усунення недоліків - визначення
термінів усунення недоліків і, якщо потрібно, повторний контроль за виконанням
пропозицій.

До внутрішнього контролю ставляться такі вимоги: його індивідуальний характер, що вимагає здійснення контролю за роботою кожного члена колективу; систематичність і раціональність на всіх етапах навчально-виховного процесу; всебічність і різноманітність форм; об'єктивність, що виключає суб'єктивні і помилкові оціночні судження і висновки; диференційований підхід, що враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Контроль навчально-виховного процесу керівниками школи: розподіл сфер контролю між керівниками школи; види контролю; методи контролю; гласність результатів контролю; контроль і допомога вчителям.

Видивнутрішкільного контролю:

а) класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованості учнів якогось класу, якість
і методи викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання
батьківських обов'язків у вихованні дітей;

б) фронтальний: стан викладання окремих предметів в усіх або окремих класах,
стан роботи класних керівників у всіх або окремих класах;

в) тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою, рівень знань і
вмінь учнів з якоїсь теми або предмета, стан роботи класних керівників у якомусь
напрямку і т.п.;

г) персональний: продуктивність викладацької діяльності, методичний рівень
учителя в цілому або якоїсь сторони його діяльності;

д) оглядовий: стан шкільної документації, стан трудової дисципліни, стан
навчального обладнання.

Методи внутрішкільного контролю:

а) спостереження: відвідування уроків, позакласних заходів з наступним
обговоренням;

б) перевірка документації: робота з класними журналами, щоденниками учнів,
планами уроків, особовими справами учнів і т.п.;

в) опитування: 1)усне: невимушена або цілеспрямована бесіда за спеціально
підготовленою програмою; 2) письмове - контрольна робота (зріз): перевіряються
варіанти відповідай на запрограмовані запитання, анкетування закрите - варіанти
відповідей обмежені;

г) тестування: метод психологічної діагностики для вимірювання
індивідуальних відмінностей;

д) ретроспективний розбір: оцінка діяльності школи випускниками минулих
років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів і
т.п.

За ознакою логічної послідовності внутрішкільний контроль може бути: поточний, попередній, проміжний підсумковий, а також епізодичний і періодичний. Зміст внутрішкільного контролю основних видів діяльності:

а) навчальний процес: виконання навчальних програм, рівень знань і навичок
учнів, продуктивність праці вчителя, індивідуальна робота з обдарованими дітьми,
якість позаурочної предметної діяльності, наявність в учнів навичок самостійної
роботи;

б) виховний процес: рівень вихованості учнів, рівень громадської активності
учнів, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість
загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів,
якість профілактичної підготовки з педагогічне занедбаними дітьми;

в) методична робота: методичний рівень кожного вчителя, методичний рівень
кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду,
підвищення кваліфікації вчителів;

г) наукова і експериментальна діяльність: відповідність цієї діяльності
концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень,
результативність нововведень, рівень наукової освідченості педагогів, науково-
дослідницька робота учнів;

д) психологічний стан: ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів,
учителів, психологічна підготовленість колективу до вирішення певної проблеми,
введення якоїсь нової структури і т.п.;

е) забезпечення навчально-виховного процесу необхідними умовами: охорона
праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною
літературою, забезпеченість навчально-технічним обладнанням.

Форми внутрішкільного контролю:

а) колективна форма: до контролю залучаються всі ступені управління:
адміністрація, керівники кафедр, досвідчені вчителі, учні, батьки;

б) взаємоконтроль: до контролю залучаються керівники кафедр, досвідчені
вчителі і класні керівники через наставництво, взаємовідвідування навчальних
занять і виховних заходів;

в) самоконтроль: делегується найбільш досвідченими учителям і класним
керівникам з обов'язковою періодичною звітністю за пропонованими схемами;

г) адміністративний плановий контроль: здійснюється директором, його
заступниками, керівниками кафедр у відповідності з планом внутрішкільного
контролю;

д) адміністративний регулюючий (позаплановий) контроль: здійснюється
директором і його заступниками при появі непередбачених планом проблем.

Запитання і завдання

1. Проаналізуйте спостереження і враження власних шкільних років і зробіть
висновок: що створювало авторитет керівництву школи, яке користувалось
повагою серед учнів.

2. Ознайомтесь з планом роботи школи і зробіть висновки, наскільки повно
охоплює він різні сфери діяльності школи.

3. Дайте порівняльну характеристику діяльності заступника Директора школи
з навчальної роботи і заступника директора з виховної роботи.

Рекомендована література: 5; 11; 17; 20; 37.

Тема 19. Методична робота в школі

1. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя.

2. Основні форми методичної роботи в школі.

Методична робота в школі: спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим вчителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег: забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Функції методичної роботи в школі:

а) функція планування - важливий підготовчий етап методичної роботи, яка
полягає у визначені системи заходів, що забезпечать досягнення найкращих
результатів;

б) організаційна функція виявляється в діяльності, пов'язаній з удосконаленням
структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;

в) діагностична функція - вимагає регулярного вивчення ступеня розриву між
реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому

результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи;

г) прогностична функція вимагає необхідних педагогам у майбутньому;

д) моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень
навчально-виховної роботи в школі, у формуванні та впровадженні моделей
передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути
використані як зразки для впровадження;

е) відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або
втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;

є) корегуюча функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов'язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;

ж) пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх
агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного
досвіду;

з) контрольне-інфррмаційна функція полягає в утворенні і підтримці
стабільного зворотнього зв'язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи
плановим завданням та нормативним вимогам.¹

Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних, дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці.

Зміст методичної роботи:

* поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на
відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і
методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-
теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог
Закону "Про мови" в Україні;

* вивчення діалектики і принципів розвитку української національної
школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки,
культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів,
володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація
оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції
формування національної школи;

* освоєння методики викладання додаткових предметів.
Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних
програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників,
ТЗН, дидактичних матеріалів;

* освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної
дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і
формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

* систематичне інформування про нові методичні рекомендації,

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 16. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів	\|	ЖерносєкІ. Науково-методична роботавідділу освіти. //Ріднашкола, - 1997№7-8. -_с.32-36.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.