• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РОЗДІЛ IV

Ш колознавств о

^ Наукові основи внутрішкільного управління.

^ Методична робота в школі

^ Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду.

Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.

РОЗДІЛ IV. ШКОЛОШАВСТВО Тема 18. Наукові основи внутрішкільного управління*

1. Принципи управління освітою.

2. Органи народної освіти: їх функції, структура.

3. Керівництво навчально-виховною роботою школи. Рада школи.

4. Педагогічна рада школи. Зміст і організація її роботи.

5. Планування роботи школи.

6. Особливості внутрішкільного контролю.

1. Школознавство - галузь педагогічної науки, що має своєю метою дослідження змісту і методів управління шкільною справою, розкриття особливостей системи керівництва школою, організації її роботи.

Управління - діяльність, що забезпечує планомірний і цілеспрямований вплив на об'єкт управління.

Україна успадкувала від попередніх часів розвинуту та широко розгалужену систему освіти. Зараз в Україні функціонує 50508 навчальних закладів, у тому числі: дитячих дошкільних закладів - 23183, загальноосвітніх навчально-виховних закладів - 21350, профтехучилищ - 1176, вищих навчальних закладів І-II рівня акредитації -737, вищих навчальних закладів ІП-ІУ рівня акредитації - 161, закладів післядипломної освіти - 1549, позашкільних закладів - 2252. Всього в них навчається майже 15,5 млн. вихованців, учнів і студентів.

Нині 56% учнів, які закінчили основну школу, продовжують навчання у (старшій школі денної форми навчання. Однак серед підлітків, які досягли 15 років, зростає кількість тих, хто виходить із стін основної школи лише з довідкою про навчання замість документа про повну середню освіту. У 1994 році їх налічувалося майже 20 тисяч.

За кількісними показниками існуюча система освіти відповідає рівневі розвинутих країн, але за якісними показниками, характером завдань і

можливостями, технологією їх практичного втілення не може задовольнити потреби населення. Нині у держави з'явилися нові можливості і механізми розв'язку проблем освіти шляхом широкого використання кращого світового досвіду.

Законом України "Про освіту" передбачено виділення на потреби освіти коштів у розмірі, не меншому за 10 відсотків валового національного доходу. Крім того, передбачалося додаткове цільове фінансування витрат на реалізацію державної національної програми "Освіта" в розмірі 2,5 відсотка від усієї суми, тобто сукупні витрати мали становити 12,5% валового національного доходу. На жаль, ця вимога не виконується.

Принципи управління - це вихідне положення, якого дотримуються в управлінні СНО. До таких принципів належать: а) принцип науковості (опора на положення педагогіки, психології та інші науки про навчання, виховання і освіту); б) принцип демократизації (розвиток колегіальності в роботі, підзвітність керівництва трудовому колективу, конкурсний відбір керівних кадрів); в) принцип участі громадськості (створення різноманітних комісій, які сприяють роботі школи); г) принцип гуманізації (створення гуманних стосунків у дитячому і педагогічному колективах); д) принцип компетентності (знання справи); е) принцип оптимізації (раціональне використання засобів і одержання найкращих результатів); є) принцип об'єктивності і повноти інформації; ж) принцип правильного добору і використання кадрів; з) принцип ініціативи і активності.

2. Відповідно до Закону України "Про освіту" створено систему органів державного управління і систему органів громадського самоврядування. Органами державного управління освітою в Україні є: Міністерство освіти України; Міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія України; відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій. Центральні органи державного управління освітою: беруть участь у виробленні та втіленні у життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямків розвитку освіти, вимог до її змісту, рівня і обсягу, нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчально-виховних закладів і здійснюють координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування, забезпечують зв'язки з іншими державами, організовують впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду; проводять атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів.

Місцеві органи влади фінансують навчальні заклади, визначають їх мережу, беруть під соціальний захист працівників цих закладів і дітей, ведуть облік дітей шкільного віку і контроль щодо їх навчання до 15 років, встановлюють опіку над дітьми без батьків.

Органами громадського самоврядування в системі освіти є: загальні збори (конференція) колективу, рада навчально-виховного закладу; районна міська, обласна конференції працівників освіти; районна, міська ради з питань народної освіти; республіканський збір працівників освіти.

Зміст діяльності самоврядування: самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансової господарської, виробничо-комерційної діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного за мовлення та замовлень місцевого значення; визначення змісту шкільного комплексу освіти, форм і методів навчання: прийняття на роботу педагогічних і інших працівників; здійснення громадського контролю за організацією харчування у навчально-виховних закладах.

Інспектування навчально-виховних закладів: здійснення загальної середньої освіти молоді; організаційна робота школи, розстановка і використання педагогічних кадрів; стан внутрішнього керівництва, методична робота; система праці вчителів, уроки та інші форми організації навчання; виховна робота, зокрема, трудове виховання і навчання у школі, діяльність учнівського самоврядування, позакласна та позашкільна робота з учнями; зв'язок школи з сім'єю і громадськістю; навчально-матеріальна база школи, виконання планових бюджетних витрат; облік роботи і звітність школи; адміністративне-господарська діяльність.

Види інспектування: фронтальне, вибіркове, тематичне, комплексне.

3. Функції керівників школи:

директор школи: персонально відповідає перед державою за всю діяльність школи, за організацію і якість навчально-виховної роботи з учнями, виховну спрямованість навчального процесу, якість знань і поведінку школярів, їх профорієнтацію і трудову підготовку, зміцнення здоров'я і фізичний розвиток, фінансово-господарський стан і техніку безпеки в школі;

заступник директора з навчальної роботи: організовує і контролює хід процесу навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку всебічний розвиток і поведінку; виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів; керівництво методичною роботою з учителями школи;

заступник директора з виховної роботи: організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, що залучаються до проведення виховної роботи з учнями;

помічник директора по господарській частині: відповідає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну охорону, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу.

До складу ради школи входять педагоги, батьки і учні. Збирається вона 4-5 разів на рік для вирішення важливих для школи проблем:

1)Стан навчально-виховної роботи в школі у світлі вимог Закону України "Про освіту" (вересень).

2) Стан навчальної та виховної роботи в 9 класі (грудень).

3) Затвердження структури і штатного розпису школи на навчальний рік
(лютий).

4) Організація літнього відпочинку дітей та працевлаштування випускників
(червень).

4. До складу педагогічної ради школи входять педагоги. Вона також збирається
4-5 разів у рік і на своїх засіданнях розглядає такі питання:

1) Стан трудового навчання в школі та завдання щодо його поліпшення
(листопад).

2) Стан викладання і рівень знань, умінь та навичок учнів з математики (січень).

3) Про роботу методичних об'єднань в школі та шляхи її вдосконалення
(березень).

4) Стан викладання і рівень знань, умінь та навичок учнів з української мови
(травень).

Щомісяця на нарадах за участю директора школи обговорюються такі питання навчально-виховного процесу:

1) Стан перевірки учнівських зошитів і дотримання мовного режиму в школі.

2) Про роботу учнівського самоврядування в школі.

3) Організація виховної роботи в групах продовженого дня.

4) Стан правового виховання учнів.

5) Про використання в навчально-виховній роботі основних положень народної
педагогіки.

6) Шляхи поліпшення роботи школи з батьками учнів.

7) Робота вчителів по підготовці учнів до екзаменів.

8) Завдання школи в організації літнього відпочинку дітей.

9) Планування роботи школи на наступний навчальний рік.

10) Результати перевідних та випускних екзаменів у школі.

5. Під час планування роботи школи на навчальний рік необхідно
дотримуватися таких принципів: науковість, що передбачає систему науково-
обгрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальності і оптимальності
заходів, які можна виконати і які забезпечували б рівномірний ритм роботи школи
протягом року; соціальна детермінація, що передбачає формування в учнів
необхідних суспільству моральних, правових, естетичних та інших якостей.

Школі важливо мати перспективний план її розвитку, який передбачав би приблизно такий зміст: аналіз роботи школи за попередній період; визначення важливих завдань на новий період; зміни контингенту учнів і класів-комплектів; організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи; основні напрямки вдосконалення навчально-виховної роботи; робота з педагогічними кадрами; адміністративно-господарська діяльність і зміцнення матеріально-технічної бази.

Річний план охоплює такі розділи: аналіз роботи школи за попередній навчальний рік; завдання школи на новий навчальний рік; здійснення загальної середньої освіти і підвищення якості навчально-виховного процесу: позакласна і позашкільна виховна робота з учнями; спільна робота школи, сім'ї і громадськості; робота педагогічної ради школи; методична робота школи, підвищення кваліфікації та атестація учителів; втілення досягнень науки та передового досвіду; управління школою і внутрішній контроль; санітарно-оздоровча робота; організаційно-господарська робота і зміцнення навчально-матеріальної бази школи.

Поточне планування охоплює: плани роботи вчителів (тематичні і поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків та організацій, розкладу навчальних і позакласних занять і заходів та ін.

6. Організація перевірки стану будь-якого з питань навчального процесу
складається з кількох етапів: визначення мети контролю - складання плану
перевірки - вибір форм і методів контролю - констатування фактичного стану справ
- об'єктивна оцінка цього стану - висновки, які випливають з оцінки - пропозиції по
вдосконаленню навчально-виховного процесу або усунення недоліків - визначення
термінів усунення недоліків і, якщо потрібно, повторний контроль за виконанням
пропозицій.

До внутрішнього контролю ставляться такі вимоги: його індивідуальний характер, що вимагає здійснення контролю за роботою кожного члена колективу; систематичність і раціональність на всіх етапах навчально-виховного процесу; всебічність і різноманітність форм; об'єктивність, що виключає суб'єктивні і помилкові оціночні судження і висновки; диференційований підхід, що враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Контроль навчально-виховного процесу керівниками школи: розподіл сфер контролю між керівниками школи; види контролю; методи контролю; гласність результатів контролю; контроль і допомога вчителям.

Видивнутрішкільного контролю:

а) класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованості учнів якогось класу, якість
і методи викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання
батьківських обов'язків у вихованні дітей;

б) фронтальний: стан викладання окремих предметів в усіх або окремих класах,
стан роботи класних керівників у всіх або окремих класах;

в) тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою, рівень знань і
вмінь учнів з якоїсь теми або предмета, стан роботи класних керівників у якомусь
напрямку і т.п.;

г) персональний: продуктивність викладацької діяльності, методичний рівень
учителя в цілому або якоїсь сторони його діяльності;

д) оглядовий: стан шкільної документації, стан трудової дисципліни, стан
навчального обладнання.

Методи внутрішкільного контролю:

а) спостереження: відвідування уроків, позакласних заходів з наступним
обговоренням;

б) перевірка документації: робота з класними журналами, щоденниками учнів,
планами уроків, особовими справами учнів і т.п.;

в) опитування: 1)усне: невимушена або цілеспрямована бесіда за спеціально
підготовленою програмою; 2) письмове - контрольна робота (зріз): перевіряються
варіанти відповідай на запрограмовані запитання, анкетування закрите - варіанти
відповідей обмежені;

г) тестування: метод психологічної діагностики для вимірювання
індивідуальних відмінностей;

д) ретроспективний розбір: оцінка діяльності школи випускниками минулих
років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів і
т.п.

За ознакою логічної послідовності внутрішкільний контроль може бути: поточний, попередній, проміжний підсумковий, а також епізодичний і періодичний. Зміст внутрішкільного контролю основних видів діяльності:

а) навчальний процес: виконання навчальних програм, рівень знань і навичок
учнів, продуктивність праці вчителя, індивідуальна робота з обдарованими дітьми,
якість позаурочної предметної діяльності, наявність в учнів навичок самостійної
роботи;

б) виховний процес: рівень вихованості учнів, рівень громадської активності
учнів, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість
загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів,
якість профілактичної підготовки з педагогічне занедбаними дітьми;

в) методична робота: методичний рівень кожного вчителя, методичний рівень
кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду,
підвищення кваліфікації вчителів;

г) наукова і експериментальна діяльність: відповідність цієї діяльності
концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень,
результативність нововведень, рівень наукової освідченості педагогів, науково-
дослідницька робота учнів;

д) психологічний стан: ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів,
учителів, психологічна підготовленість колективу до вирішення певної проблеми,
введення якоїсь нової структури і т.п.;

е) забезпечення навчально-виховного процесу необхідними умовами: охорона
праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною
літературою, забезпеченість навчально-технічним обладнанням.

Форми внутрішкільного контролю:

а) колективна форма: до контролю залучаються всі ступені управління:
адміністрація, керівники кафедр, досвідчені вчителі, учні, батьки;

б) взаємоконтроль: до контролю залучаються керівники кафедр, досвідчені
вчителі і класні керівники через наставництво, взаємовідвідування навчальних
занять і виховних заходів;

в) самоконтроль: делегується найбільш досвідченими учителям і класним
керівникам з обов'язковою періодичною звітністю за пропонованими схемами;

г) адміністративний плановий контроль: здійснюється директором, його
заступниками, керівниками кафедр у відповідності з планом внутрішкільного
контролю;

д) адміністративний регулюючий (позаплановий) контроль: здійснюється
директором і його заступниками при появі непередбачених планом проблем.

Запитання і завдання

1. Проаналізуйте спостереження і враження власних шкільних років і зробіть
висновок: що створювало авторитет керівництву школи, яке користувалось
повагою серед учнів.

2. Ознайомтесь з планом роботи школи і зробіть висновки, наскільки повно
охоплює він різні сфери діяльності школи.

3. Дайте порівняльну характеристику діяльності заступника Директора школи
з навчальної роботи і заступника директора з виховної роботи.

Рекомендована література: 5; 11; 17; 20; 37.

Тема 19. Методична робота в школі

1. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя.

2. Основні форми методичної роботи в школі.

Методична робота в школі: спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим вчителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег: забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Функції методичної роботи в школі:

а) функція планування - важливий підготовчий етап методичної роботи, яка
полягає у визначені системи заходів, що забезпечать досягнення найкращих
результатів;

б) організаційна функція виявляється в діяльності, пов'язаній з удосконаленням
структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;

в) діагностична функція - вимагає регулярного вивчення ступеня розриву між
реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому

результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи;

г) прогностична функція вимагає необхідних педагогам у майбутньому;

д) моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень
навчально-виховної роботи в школі, у формуванні та впровадженні моделей
передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути
використані як зразки для впровадження;

е) відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або
втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;

є) корегуюча функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов'язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;

ж) пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх
агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного
досвіду;

з) контрольне-інфррмаційна функція полягає в утворенні і підтримці
стабільного зворотнього зв'язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи
плановим завданням та нормативним вимогам.¹

Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних, дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці.

Зміст методичної роботи:

* поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на
відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і
методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-
теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог
Закону "Про мови" в Україні;

* вивчення діалектики і принципів розвитку української національної
школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки,
культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів,
володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація
оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції
формування національної школи;

* освоєння методики викладання додаткових предметів.
Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних
програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників,
ТЗН, дидактичних матеріалів;

* освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної
дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і
формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

* систематичне інформування про нові методичні рекомендації,

Читайте також:

1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
5. Б – розділення гелю на дві фази
6. БАГАТОСТАНЦІЙНИЙ ДОСТУП І МЕТОДИ РОЗДІЛЕННЯ СИГНАЛІВ ЗЕМНИХ СТАНЦІЙ
7. Банк даних про випадки порушень статутних правил взаємовідносин у військовому підрозділі
8. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
9. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
10. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.
11. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.
12. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.

Переглядів: 784