МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні ідеї педагогів-новаторів.Деякі гуманістичні поради-заповіді В.О.Сухомлинського педагогам практикам: що найважливіше у вчительській праці ? - Знати дитину; легше любити весь світ, ніж одну дитину; виховання лише тоді стає реальною силою, коли воно ґрунтується на вірі в дитину; діти повинні приносити зі школи радість; жодна дитина не повинна відчувати, що вона невдаха, що вона нездібна; без здійснення надій не можна уявити собі правильного виховання дітей; без заохочення неможливе просування вперед; покарання - не сила, а слабкість вихователя! Сила в свідомості, а не в страху! Не допускайте окрик: "Сильні" засоби свідчать про ваше безсилля; їм, важким дітям, не вистачає головного - турботи, ласки, доброти. Дайте їм це - і вони перестануть бути важкими; якщо хочеш, щоб дитина була чесною, не закривай від неї на замок те, що для неї є привабливим; чим би не вабив дітей вогник, яким є для них учитель, у цій приваблюючій силі завжди є найголовніше - єдність духовного життя вчителів і учнів; у сто разів більше потрібно знати ніж ви сповіщаєте учням; поганий вчитель підносить істину, хороший вчить її знаходити; чим більше знатимуть учні про те, що не передбачено програмою, тим цікавішою стане для них ця наука; творча праця, захоплення улюбленою справою - це найвірніший шлях до серця дитини; школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книги і культ рідного слова. В.Ф. Шаталов - учитель математики. Він висуває такі педагогічні ідеї: всі діти талановиті, всі діти - без винятку! - здатні успішно оволодіти шкільною програмою; позиція вчителя: вчитель повинен допомагати учневі усвідомити себе особистістю, пробудити потребу в пізнанні себе, життя, світу, виховати в ньому почуття людської гідності, складова якого - усвідомлення відповідальності за свої вчинки перед собою, товаришами, школою, суспільством; попереду - теорія; уроки відкритих думок -повідомлення; щадна педагогіка: Веренчук, Губенко, Євтушенко ... до побачення (решта залишаються на консультацію, але ніхто про це не знає і їм не доведеться червоніти); незвичайне краще запам'ятовується; зорова пам'ять механізм надійності; письмове і магнітофонне опитування; опорні сигнали; без страху й докору; принцип відкритих перспектив; оцінювати по заслузі щодня; батькам теж потрібна перспектива; навчання - процес колективний; поважайте акселератів!; метод ланцюжка (перевірка розв'язання задач); учень повинен вчитися переможно. Характерною особливістю досвіду В..Ф. Шаталова є: виділення таких доз навчального матеріалу, які охоплюють головне, істотне в ньому, навчання школярів алгоритмів виконання навчальних завдань, широке залучення школярів до самостійного виконання навчальних завдань у школі і вдома, оперативний контроль за засвоєнням навчального матеріалу всіма учнями класу. Позитивним у цьому досвіді є намагання виділити в навчальному матеріалі найістотніші елементи. Проте слід мати на увазі, що прагнення до скорочення термінів вивчення навчального предмета за рахунок концентрування уваги тільки на головних моментах змісту, без певного співставлення їх з допоміжними елементами знань, без здійснення учнями самої операції виділення істотного в матеріалі, може призвести до зниження розвиваючого впливу навчання, якщо не прийняти спеціальних засобів. Саме таким засобом є система самостійної роботи по розв'язуванню задач. Але надто великий обсяг задач з математики і фізики може знизити інтерес учнів до інших предметів. Є. М. Ільїн - учитель-філолог висуває такі педагогічні ідеї: пошук опори (зв'язок з життям); побудова уроку на основі "яскравої конструктивної деталі", складного "морального питання", творчого прийому; скупа подробиця і не тільки спостерігати; мистецтво запитання; пробудити відвагу висловитися; запитуйте - відповідаю; здивувались - побачили!; завоювати увагу; про все і при всіх; навчити співпрацювати. І.П. Іванов: діти самі вибирають предмет праці і намічають систему заходів; намагаються надати суспільну значимість справі; самі розподіляють між собою обов'язки і виконують їх; самоаналіз діяльності і самооцінка виконаних справ; організація дитячого самоврядування на демократичних засадах. Ідеї педагогіки співпраці: використання багатства стосунків у колективі у виховних цілях; продумування форм і методів роботи з таким розрахунком, щоб діти взаємовиховувались; навчання учнів аналізувати свою діяльність і стосунки, єдність педагогів і учнів у навчально-виховному процесі; учіння без примусу; оптимістичний погляд на учня, його можливості; формування в учня об'єктивної самооцінки і ставлення до оточуючої дійсності. 3. Плануючи втілення в практику досягнень педагогічної науки, передбачають: а) підготовку науково-методичних рекомендацій і розробку необхідної документації для працівників школи; б) проведення інструктивно-методичних нарад з керівництвом школи і активом учителів; в) розподіл функцій між всіма учасниками втілення; г) надання оперативної допомоги керівництву школи у плануванні і проведенні методичного навчання і самоосвіти вчителів з втілюваної проблеми; д) чітке виділення основних етапів втілення і пов'язаного з ним методичного навчання, щоб воно стало доступним для вчителів; е) проектування системи заходів морально-психологічного стимулювання працівників школи, які беруть участь у втіленні; є) оперативний контроль за ходом втілення, виявлення типових труднощів і недоліків, внесення коректив до методичних матеріалів, до змісту методичного навчання, до темпу і етапів втілення; ж) аналіз результатів втілення в кінці навчального року і визначення нових перспектив роботи над цією темою. Щоб переконати педагогів у користі від втілення педагогічних ідей, необхідно показати: а) зумовленість цих ідей суспільними потребами, вимогами, які ставляться перед школою; б) які результати у навчанні і вихованні будуть досягнуті; в) як втілення позначиться на вирішенні інших навчально-виховних завдань; г) вплив втілення на вдосконалення і раціоналізацію праці учителів і учнів; д) спадкоємність нових ідей з вже наявними у шкільній практиці, особливо в передовому досвіді вчителів, що доведе можливість застосування їх у даній школі; е) результати досвіду інших шкіл, що успішно втілюють цю наукову ідею; є) порівняльні діаграми, схеми, таблиці, що доводять ефективність нових прийомів роботи. На нинішньому етапі розвитку педагогічної науки можуть бути і втілені в практику навчально-виховної роботи школи такі педагогічні новації: шляхи оптимізації навчально-виховної роботи; диференційоване навчання в школі; методика попередження і подолання педагогічної занедбаності учнів та інші. 4. Наукова організація педагогічної праці (НОШІ) - це система здійснення науково обґрунтованих заходів, спрямованих на систематичне вдосконалення педагогічної праці і її умов, тобто на забезпечення максимальної ефективності навчання і виховання учнів при раціональному використанні часу, сил, засобів як педагога, так і учнів. НОПП включає в себе такі важливі вміння: а) працювати, безперервно вдосконалюючи прийоми і методи праці; б) вчитися тому, як треба працювати, і вчити тому вмінню інших; в) безперервно вдосконалювати і раціонально використовувати умови праці. У загальному комплексі проблем НОПП слід виділити три проблеми, що складають її основу: 1. Економія, раціональне використання часу. 2. Створення і раціональне використання сприятливих умов праці та 3. Максимальне піклування про здоров'я і всебічний розвиток всіх учасників Загальний зміст НОПП включає в себе: а) НОП педагога; б) НОП учня; в) наукову організацію педагогічного процесу як певного виду праці; г) НОП в адміністративній роботі; д) розробку основ систематичного вдосконалення організації всієї педагогічної роботи, щоб прискорити і поліпшити оволодіння учнями необхідними в тій чи іншій галузі знаннями та вміннями шляхом раціонального підбору необхідного матеріалу, ефективної його подачі, максимальної активності учнів у процесі навчання і виховання; е) розробку застосування цих основ для конкретних видів педагогічної практики; є) навчання учнів основ НОП шляхом: викладання НОП як особливого предмета, особистого прикладу педагога (систематичне вдосконалення ним організації своєї праці, усієї діяльності, навчання елементів НОП у процесі вивчення основ наук), організацію всієї діяльності учнів на основі принципів НОП; ж) вдосконалення управління і самоуправління; з) оптимізацію умов праці і відпочинку. Запитання і завдання 1. Вивчити і описати досвід роботи з фаху (або класного керівника) одного з вчителів школи. З результатами дослідження виступити на семінарському занятті. 2. Вивчити систему роботи з проблем втілення в навчально-виховний процес 3. Дайте самостійну оцінку "педагогіці співпраці". Покажіть, з чим Ви Рекомендована література: 4; 11: 38; 43. ЛІТЕРАТУРА 1. Алексюк A.M. Загальні методи навчання в школі. - К., 1973. 2. Бабанский Ю.К. Оптимизацияучебно-воспитательного процесса. - М., 1982.
3. Бабанский Ю.К., Победоносцев Г.П. Комплексний подход к воспитанию 4. Бабанский Ю.К. Проблеми повьішения зффективности педагогического
5. Бегей В.М Управління загальноосвітньою школою на демократичних засадах. 6. Безпалько В.П. Программированное обучение. - М., 1970. 7. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1992.
8. ГалузинскийВ.М. Индивидуальньїй подход в воспитании учащегося. - К., 9. Гласс Дж., Стонен Дж. Статистические методьі в педагогике й психологии. -
10. Голомшток А.Е. Вьібор профессии й воспитание личности школьника. - М., 11. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). - К., 12. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. - К., 1997. 13. Дидактика современной школьї. - К, 1987. 14. Журавлев В.Й. Педагогика в системе наук о человеке. - М., 1990. 15. ЗагвязинскийВ.И. Учитель как исследователь. - М., 1980. 16. Закон України "Про мови". -К., 1991. 17. Закон України "Про освіту". - К, 1991. 18. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума й сердца. - М., 1989. 19. Ковалев С.В. Психология семейньїх отношений. - М., 1987. 20. Концепція середньої загальноосвітньої школи України. - К, 1990. 21. Концепція позакласної виховної роботи в загальноосвітній школі. -К, 1991. 22. Концепція безперервної системи національного виховання. - К., 1994. 23. Концепція школи нової генерації - української національної школи-родини. 24. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. - М., 25. КоротяєвБ.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів, К., 1991. 26. Красовицкий М.Ю. От педагогической науки к практике. - К., 1990. 27. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчук 3.0. Основи національного виховання. - 28. Кравець В.П. Психологія сімейного життя. - Тернопіль, 1995. 29. Маркова А.К. Формирование мотивации учення в школьном возрасте. - M.,1983. 30. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. - К., 1995. 31. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. - 32. Махмутов М.И. Теория й практика проблемного обучения. - М, 1972. школи. -К, 1994. 34. Натанзон З.Ш. Трудньїй ученик й педагогический коллектив. - М., 1984. 35.НеменскийП.М. Мудрость красотьі. - М., 1981. 36. Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. - К., 1973. 37. Педагогіка/За ред. М.Д.Ярмаченка. -К., 1986. 38. Педагогічний пошук. - К, 1989. 39. Писарчук Е.А., Кухта A.M. Екологічне виховання учнів. - К., 1985. 40. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К., 1989. 41. Постовий В.Г. Сучасна сім'я та її педагогіка. - К., 1994. 42. Приходько Н.И. Педагогические основьі ученического самоуправления. - 43. Раченко И.П. НОТ в школе. - М., 1982. 44. Рувинськи Л. Й. Воспитание й самовоспитание школьников. - М., 1969. 46. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного 47. СухомлинскийВ.А. Мудраявласть коллектива. - М., 1983. 49. СухомлинськийВ.О. Народження громадянина. -К., 1977. 50. Сухорський С.Ф. Система обліку успішності в школі. - К, 1968. 51. Тестова перевірка знань. - К, 1973. 52. Традиції української етнопедагогіки та її використання в навчально- 53. Українська національна система виховання. - К, 1991. 54. Українська душа. - К., 1992. 55. Фіцула М.М. Антиалкогольна виховна робота в школі. - К, 1984. 56. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. - К, 1981. 57. Фіцула М. М. Правове виховання учнів. - К., 1997. 58.Цетлин B.C. Неуспеваемость школьников й ее предупреждение. -М., 1977. 59. Чудновский В.З., Юркевич B.C. Одаренность: дар или испьітание. - М., 60. Шилова М.П. Изучение воспитанности школьников. - М., 1982. 61. Шпак О.Т. Економічне виховання учнів. - К, 1985. 62. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал. - Мюнхен - Тернопіль, 1992. 63. Яремчук В.Д. Національні проблеми загальноосвітньої школи України: ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА Читайте також:
|
||||||||
|