• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості джерел права в Україні.

Нормативно-правовий акт - офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин.

Правовий акт - акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, який регулює суспільні відносини за допомогою встановлення правових норм, а також визначення на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, заходів відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення.

Міжнародно-правовий акт

Релігійно-правова норма

- акт-документ, що містить церковний канон або іншу релігійну норму, яка санкціонується державою для надання їй загальнообов'язкового значення і забезпечується нею. Релігійно-правова норма поширена в традиційно-релігійних правових системах (напр., в мусульманських країнах). В деяких країнах релігійно-правова норма тісно переплетена з правовим звичаєм, традиціями громадського побуту (держави Африки, Латинської Америки).

- спільний акт-документ двох або декількох держав, що містить норми права про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків в різноманітних відносинах між ними. З санкції держави такий акт розповсюджується на її територію, стає частиною внутрішньонаціонального законодавства. На внутрідержавне право впливають джерела міжнародного права: загальновизнані принципи міжнародного права, міжнародні договори (пакти, конвенції).

Поняття, ознаки і переваги нормативно-правового акту, як джерела права.

Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акту-документа).

Ознаки правового акту:

1) виражає волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні повноваження;

2) має офіційний характер, обов'язковий для виконання;

3) направлений на регулювання суспільних відносин;

4) встановлює правові норми, а також конкретні правовідносини;

5) може бути актом-документом, зміст якого фіксується у встановленій законом документальній формі, і актом-дією, за допомогою якого виникає юридичний результат (встановлення правових норм, їх застосування і т.д.);

6) є юридичним фактом, який породжує певні правові наслідки.

Види правових актів за формою виразу:

1) письмовий (акт - документ);

2) усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки);

3) конклюдентний (акт - дія).

Види правових актів за юридичною субординацією:

• нормативні, які регулюють певну сферу суспільних відносин і є загальнообов'язковими;

• індивідуальні (ненормативні), які породжують права і обов'язки тільки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, в конкретному випадку;

• інтерпретаційні (акти тлумачення норм права), які мають допоміжний характер і, як правило, «обслуговують» нормативні акти.

Слід мати на увазі, що, окрім вказаних класичних актів - нормативних, індивідуальних, інтерпретаційних - є акти змішаного нормативно-конкретного змісту, тобто ті що складаються з нормативних і індивідуальних норм. Вони характерні для правових систем романо-германського типу.

Є нетипові (спеціалізовані) акти - акти, що затверджують положення, правила статутів, або акти, що складаються з декларацій, закликів.

Поняття нормативно-правового акту і його відмінність від інших правових актів.

Або інакше: акт правотворчості, що містить юридичні норми. Отже, нормативно-правовий акт є рішенням правотворчого органу, який направлений на встановлення, зміну або скасування норм права.

Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і виразу норм права.

Ознаки нормативно-правового акту:

1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (референдум);

2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) діючі, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;

3) приймається з дотриманням певної процедури;

4) має форму письмового акту-документа і чітко визначені реквізити:

а) вид акту (закон, указ, постанова);

б) найменування органу, який прийняв акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади);

в) назву (деякі акти, напр., розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються без назви);

г) дата прийняття акту;

д) номер акту;

е) відомості про посадових осіб, що підписали акт;

5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю аутентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються в «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» і «Юридичний вісник України»; постанови Кабінету Міністрів - в «Зібраннях постанов уряду України» і газеті «Урядовий кур'ер»; закони і підзаконні акти - в журналі «Офіційний вісник України»).

Структура нормативно-правового акту залежить від його специфіки і вигляду, допускає поділ нормативного матеріалу по підрозділах.

Основні структурні елементи нормативно-правового акту:

1. Преамбула - вступна частина, безстатейний (що не містить норм права) загальний вступ, в якому дається обгрунтування закону, визначаються цілі, завдання і деколи формулюються світоглядні положення.

2. Пункти, статті - містять основні одиниці нормативно-правового акту - нормативні приписим. Через нормативні приписи стаття співвідноситься з нормою права.

Статті можуть поділятися на частини, а пункти на абзаци і підпункти. І статтю, і частини, з яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статтю - «ст.», а частини (абзаци) статі - «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статі, тоді вони, як правило, називаються пунктами.

3. Глави - є у великих за об'ємом нормативно-правових актах.

4. Розділи - об'єднують глави у великих за об'ємом нормативно-правових актах. Можлива і інша ситуація, коли статті, пункти об'єднуються в розділи, а розділи - в глави;

5. Частини - найбільші підрозділи закону, містяться, як правило, в кодексах. Так, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Частина Загальна і Частина Особлива.

Види нормативно-правових актів за юридичнюю силою:

• закони;

• підзаконні нормативні акти.

Юридична сила нормативно-правового акту визначається Конституцією . Юридична сила нормативно-правового акту - це його специфічна властивість мати чітко визначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості.

Види нормативно-правових актів за сферою дії:

• загальні;

• спеціальні;

• локальні.

Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення:

• акти становлення норм права;

• акти зміни норм права;

• акти скасування норм права.

Види нормативно-правових актів за галузями законодавства:

• цивільні;

• кримінальні;

• адміністративні;

• карно-процесуальні;

• адміністративно-процесуальні і ін.

Основні нормативно-правові акти за галузями законодавства йменуються галузевими кодексами (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс.).

Види правових актів за суб'єктами правотворчості в Україні:

Верховна Рада України - закони і постанови;

Верховна Рада Автономної Республіки Крим - ухвали (з питань, що мають нормативно-правовий характер) і рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру);

Президент України - укази (нормативні і ненормативні) і розпорядження;

Кабінет Міністрів України - постанови і розпорядження;

Керівники міністерств і відомств - нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра;

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим - ухвали, постанови і розпорядження;

Місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети - рішення і нормативні накази; керівники їх управлінь і відділів - нормативні накази;

Адміністрація державних підприємств, установ, організацій - нормативні накази, статути, положення і інструкції.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
3. MOV приймач, джерело
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
7. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
11. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
12. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.

Переглядів: 1191