МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Особливості джерел права в Україні.Нормативно-правовий акт - офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Правовий акт - акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, який регулює суспільні відносини за допомогою встановлення правових норм, а також визначення на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, заходів відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення. Міжнародно-правовий акт Релігійно-правова норма - акт-документ, що містить церковний канон або іншу релігійну норму, яка санкціонується державою для надання їй загальнообов'язкового значення і забезпечується нею. Релігійно-правова норма поширена в традиційно-релігійних правових системах (напр., в мусульманських країнах). В деяких країнах релігійно-правова норма тісно переплетена з правовим звичаєм, традиціями громадського побуту (держави Африки, Латинської Америки). - спільний акт-документ двох або декількох держав, що містить норми права про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків в різноманітних відносинах між ними. З санкції держави такий акт розповсюджується на її територію, стає частиною внутрішньонаціонального законодавства. На внутрідержавне право впливають джерела міжнародного права: загальновизнані принципи міжнародного права, міжнародні договори (пакти, конвенції).
Поняття, ознаки і переваги нормативно-правового акту, як джерела права. Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акту-документа). Ознаки правового акту: 1) виражає волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні повноваження; 2) має офіційний характер, обов'язковий для виконання; 3) направлений на регулювання суспільних відносин; 4) встановлює правові норми, а також конкретні правовідносини; 5) може бути актом-документом, зміст якого фіксується у встановленій законом документальній формі, і актом-дією, за допомогою якого виникає юридичний результат (встановлення правових норм, їх застосування і т.д.); 6) є юридичним фактом, який породжує певні правові наслідки. Види правових актів за формою виразу: 1) письмовий (акт - документ); 2) усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки); 3) конклюдентний (акт - дія). Види правових актів за юридичною субординацією: • нормативні, які регулюють певну сферу суспільних відносин і є загальнообов'язковими; • індивідуальні (ненормативні), які породжують права і обов'язки тільки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, в конкретному випадку; • інтерпретаційні (акти тлумачення норм права), які мають допоміжний характер і, як правило, «обслуговують» нормативні акти. Слід мати на увазі, що, окрім вказаних класичних актів - нормативних, індивідуальних, інтерпретаційних - є акти змішаного нормативно-конкретного змісту, тобто ті що складаються з нормативних і індивідуальних норм. Вони характерні для правових систем романо-германського типу. Є нетипові (спеціалізовані) акти - акти, що затверджують положення, правила статутів, або акти, що складаються з декларацій, закликів. Поняття нормативно-правового акту і його відмінність від інших правових актів. Або інакше: акт правотворчості, що містить юридичні норми. Отже, нормативно-правовий акт є рішенням правотворчого органу, який направлений на встановлення, зміну або скасування норм права. Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і виразу норм права. Ознаки нормативно-правового акту: 1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (референдум); 2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) діючі, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків; 3) приймається з дотриманням певної процедури; 4) має форму письмового акту-документа і чітко визначені реквізити: а) вид акту (закон, указ, постанова); б) найменування органу, який прийняв акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади); в) назву (деякі акти, напр., розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються без назви); г) дата прийняття акту; д) номер акту; е) відомості про посадових осіб, що підписали акт; 5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю аутентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються в «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» і «Юридичний вісник України»; постанови Кабінету Міністрів - в «Зібраннях постанов уряду України» і газеті «Урядовий кур'ер»; закони і підзаконні акти - в журналі «Офіційний вісник України»). Структура нормативно-правового акту залежить від його специфіки і вигляду, допускає поділ нормативного матеріалу по підрозділах. Основні структурні елементи нормативно-правового акту: 1. Преамбула - вступна частина, безстатейний (що не містить норм права) загальний вступ, в якому дається обгрунтування закону, визначаються цілі, завдання і деколи формулюються світоглядні положення. 2. Пункти, статті - містять основні одиниці нормативно-правового акту - нормативні приписим. Через нормативні приписи стаття співвідноситься з нормою права. Статті можуть поділятися на частини, а пункти на абзаци і підпункти. І статтю, і частини, з яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статтю - «ст.», а частини (абзаци) статі - «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статі, тоді вони, як правило, називаються пунктами. 3. Глави - є у великих за об'ємом нормативно-правових актах. 4. Розділи - об'єднують глави у великих за об'ємом нормативно-правових актах. Можлива і інша ситуація, коли статті, пункти об'єднуються в розділи, а розділи - в глави; 5. Частини - найбільші підрозділи закону, містяться, як правило, в кодексах. Так, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Частина Загальна і Частина Особлива. Види нормативно-правових актів за юридичнюю силою: • закони; • підзаконні нормативні акти. Юридична сила нормативно-правового акту визначається Конституцією . Юридична сила нормативно-правового акту - це його специфічна властивість мати чітко визначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості. Види нормативно-правових актів за сферою дії: • загальні; • спеціальні; • локальні. Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення: • акти становлення норм права; • акти зміни норм права; • акти скасування норм права. Види нормативно-правових актів за галузями законодавства: • цивільні; • кримінальні; • адміністративні; • карно-процесуальні; • адміністративно-процесуальні і ін. Основні нормативно-правові акти за галузями законодавства йменуються галузевими кодексами (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс.). Види правових актів за суб'єктами правотворчості в Україні: Верховна Рада України - закони і постанови; Верховна Рада Автономної Республіки Крим - ухвали (з питань, що мають нормативно-правовий характер) і рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру); Президент України - укази (нормативні і ненормативні) і розпорядження; Кабінет Міністрів України - постанови і розпорядження; Керівники міністерств і відомств - нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим - ухвали, постанови і розпорядження; Місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети - рішення і нормативні накази; керівники їх управлінь і відділів - нормативні накази; Адміністрація державних підприємств, установ, організацій - нормативні накази, статути, положення і інструкції. Читайте також:
|
||||||||
|