Президентська республіка

Президентська республіка (США, Філіппіни, Мексика тощо) як форма правління базується на концепції незалежності органів законодавчої, виконавчої та судової влад, їх взаємної непідпорядкованості і невідповідальності однієї перед одною, при наявності, однак, механізмів взаємних стримувань і противаг. Президентська форма врядування не визнає поняття вищого державного органу, з повноважень якого могли б виводитись повноваження інших державних органів.

Президент обирається на всенародних зборах (в США – колегією виборщиків, обраних всенародно), є главою держави та виконавчої влади. Президент формує уряд (самостійно, або за згодою парламенту стосовно декількох ключових посад) очолює його і несе персональну відповідальність за його діяльність. Керівники міністерств і департаментів фактично не утворюють колективного виконавчого органу з самостійними повноваженнями. Рішення приймається президентом і проводяться в життя міністрами за його дорученням. Міністри і держсекретарі призначаються і звільняються президентом і звітують лише перед ним. Весь апарат державного управління працює в умовах жорсткого підпорядкування президентові.

Таблиця 10.4.

Держава	Форма правління	Глава держави	Кількість палат в парламенті
Австралія	парламентська монархія	королева
Австрія	парламентська республіка	президент
Бельгія	парламентська монархія	король
Великобританія	парламентська монархія	королева
Данія	парламентська монархія	королева
Ізраїль	парламентська республіка	президент
Ірландія	парламентська республіка	президент
Іспанія	парламентська монархія	король
Італія	парламентська республіка	президент
Канада	парламентська монархія	королева
Люксембург	парламентська монархія	великий герцог
Нідерланди	парламентська монархія	королева
Нова Зеландія	парламентська монархія	королева
Норвегія	парламентська монархія	король
США	президентська республіка	президент
ФРН	парламентська республіка	президент
Фінляндія	парламентсько-президентська республіка	президент
Франція	парламентсько-президентська республіка	президент
Швейцарія	парламентська республіка	президент
Швеція	парламентська монархія	король
Японія	парламентська монархія	імператор

Сильна виконавча влада в президентській республіці врівноважується наявністю також сильного і незалежного органу законодавчої влади. Притаманний президентським республікам чіткий поділ влад досягається за допомогою механізмів взаємного контролю, стримувань і противаг. Ось декілька їх прикладів:

¾ законодавча влада належить парламентові, президент позбавлений права законодавчої ініціативи, але йому належить право відкладального вето і, щоб його подолати, парламент повинен набрати 2/3 або 3/4 голосів на підтвердження свого попереднього рішення. На практиці це вдається дуже рідко і суперечність між президентом і парламентом, переважно, долається через компроміс.

¾ президент очолює виконавчу владу і виступає ініціатором національних програм, але питання про їх фінансування вирішуються тільки парламентом.

Парламент приймає закони, а президент і інші структури виконавчої влади – виконавчі розпорядження. Проте, право ухвалення рішень щодо їх конституційності належить Верховному (Конституційному) судові та уповноваженим на те іншим судам, які діють на незалежній основі. Їх рішення мають обов’язковий характер як для законодавчої так і для виконавчої влади. Ця система стримувань і противаг дуже чітко окреслена в Конституції США. (див табл. 9.5.).

Ця система витримала перевірку часом, адже Конституція США без особливих змін діє понад 200 років.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конституційні монархії	\|	Парламентська республіка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.