• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ V. Релігія і сучасність

відрізняється.

Сьогодні серед населення Африки поширені три групи релігійнихсповідань - місцеві традиційні релігії, іслам та християнство. Африка цікава тим,що тут збереглося велике різноманіття давніх вірувань, завдяки яким можнавідновити взагалі характер первісних вірувань всього людства, їхгенезу.

Багатоетнічність, а відповідно й багаторелігійність - наслідокколоніального розподілу Африки між європейськими державами, якіцей континент ділили не за етнічним, а територіальним принципом. Тому так багатосьогодні в Африці гарячих точок (Сомалі - Ефіопія, Уганда - Кенія, Сомалі-Кенія та ін.). Етнічні процеси протікають в Африці із швидкістю, яку історія досіне знала. Якщо в Європі чи Азії родоплем'яні структури трансформувалися внародності протягом століть, то в Африці це відбувається всьогоза декількадесятиліть. Наприклад, Танзанія - це країна, де при активній участі держави із120 племен свідомо будується нова нація. Африка вважається одним ізнайконфліктніших континентів. Тут проблеми виникають на всіх рівнях:расовому, національному, мовному, територіальному тощо.

Релігія в Африці надзвичайно тісно вплетена в суспільне життя і граєвеличезну роль в сучасному культурному й політичному житті її народів. Томувона є епіцентром різних конфліктів, а водночас і засобом їх розв'язання.

Специфікою сучасного релігійного життя Африки є те, що воно утримує всобі різні традиції, активно синтезує автохтонні і прийшлі, адаптує останні досвоїх первісних і часто нерозвинутих уявлень, переплавляє й творитьвласні релігії. Відтак Африка є надто потенційною у творенні нових релігій. Базовимидля цього, поза сумнівом, є місцеві традиційні релігії, автохтонні культи, якісклалися у мешканців материка задовго до вторгнення арабів та європейців і якій досі поширені серед більшості населення континенту північніше Сахари. Цірелігії побутують серед більшої частини негроїдного населення і на південь відСахари. Деякі дослідники розглядають традиційні релігії як єдину африканськурелігію, хоч це далеко не так: в Африці стільки релігій, скількитут є етнічнихспільнот.

У зв'язку з різними історичними долями різних етнічних об'єднань їх традиційні релігії можна поділити на два типи - родоплем'яні (бушмени, пігмеї)та національно-державні (акан, балуба, зулуси, йоруба). Це, як правило,політеїстичні вірування з розвинутим ритуалізмом, церемоніями, обрядами, якіпередаються з покоління в покоління в усній формі за законом "Слухай старійшину". В них основна увага надається людям, а не надприродному чи природним явищам, оскільки їх метою є підвищення людської цінності у суспільстві. Все починається з народження, коли людина отримує духовне ім'я й ініціацію (посвяту). Вияви своєї людської сутності вона продовжує ушлюбі. Життя і смерть є мірилом її значимості, а стан після смерті - платою за її земне життя.

Тема 25. Статистика і географія сучасних релігій 695

Немає і не було ніколи єдиної африканської релігії, як не було єдиної європейської чи азіатської релігії. На території Африки існують різні автохтонні релігії, різниця між якими зумовлена географічним фактором й етнічністю населення, його суспільно-економічною стадією розвитку. Релігійні уявлення -складова духовної культури народів Африки, які переплетені з народною творчістю, мистецтвом, музикою та ін.

Духовна культура розвивалася в Африці завдяки і разом з релігією. Характерним для традиційних релігій є тут культ предків, тотемізм, чаклунство і ритуалістика. Місцеві культи - не об'єднують, а роз'єднують населення за релігійною ознакою. Міжплем'яний розбрат на їх основі посилюється. Вони гальмують консолідацію африканських націй. Ще недавно традиційні релігії сповідувала третина населення Африки, сьогодні їх сповідників нараховується не більше 10%.

Другою складовою релігійного життя Африки є християнство. З більш ніж 800-мільйонного населення Африки їх нараховується 350 млн.¹ В поширенні цієї релігії можна виділити декілька етапів. Перший з них - ранній - починається з II ст. н.е., коли християнство з'явилося в Єгипті та Ефіопії, поширилося по Середземному узбережжю Північної Африки. На початку IV ст. християни Африки почали боротьбу за створення незалежної від Риму своєї церкви, в результаті чого виникли монофізитські церкви Єгипту та Ефіопії. Але з VII ст. християнство з Північної Африки витісняється ісламом. Від тієї першої хвилі християнізації залишилися християнські громади коптів в Єгипті та Ефіопське християнство.

Другий етап починається з XV ст. з колонізацією португальців, коли разом із конкістадорами прийшов католицизм. Перші спроби католицького навернення африканського населення Гвінейського узбережжя не мали позитивного успіху, а ось в Конго місіонери працювали більш продуктивно, але лише серед плем'яної аристократії. Наступні спроби - XVI-XVII1 ст. - з підкорення народів Африки християнському впливові не принесли бажаних наслідків.

Третій етап в християнізації континенту пов'язаний із колоніальною експансією західноєвропейських країн, особливо з місіонерською діяльністю католицької Церкви, яка з цією метою потворила тут свої спеціальні місії, ордени тощо.

І останній - четвертий - етап розпочався в другій половині XX ст. після падіння колоніальної системи, в результаті чого на континенті постали незалежні держави. Появилися місцеві священики, які прагнули до створення незалежних від колоніальних властей християнських церков.

¹ Worldwide Adherents of All Religions by Six Continental Areas.

Розділ V. Релігія і сучасність

Сучасна християнська конфесійна конфігурація Африки залежить від історичного фактору, насамперед від того, які церкви з якими колоніальними ознаками прийшли до Африки. З протестантських церков першими були голландські реформати, що з'явилися у 2-й пол. XVIII ст. на півдні, англікани, методисти - на поч. XIX ст. З середини XIX ст. появилися німецькі (переважно лютеранські) та американські місіонери. Нині християнство в Африці сповідує більше 40% населення або 350 млн. осіб., з яких 125 млн. (35%) - католики, третина - протестанти, решта - англікани, православні та інші.¹ Із загальної кількості християн Африки 10 млн. - вихідці з Європи. Як по всьому континенту, так і по окремих країнах, католиків тут більше, аніж протестантів. Лише Південно-Африканська республіка в цьому є винятком. Тут проживає половина всіх африканських протестантів.

Найбільший успіх у своєму поширенні християнство мало серед народів, які сповідували первісні, язичницькі релігії. Такими релігіями, що стали на шляху християнства, були культи Греції та Риму, Близького Сходу, Північної Африки та Європи. Океанії, аборигенів Північної та Південної Америки. Через їх хрупкість, примітивність і недосконалість християнство отримало перемогу, бо ж первісні релігії і християнство мають багато спільного, як це не дивно. Вони вирізняються глибокою релігійністю, на відміну від основних релігій Азії. Для жодної релігії не характерна така взаємодія з первісними релігіями, як для християнства. Спільним для них називають близькість до природи, любов до землі, усвідомлення слабкості людини і необхідності підтримки з боку вищої сили; переконаність в тому, що, крім матеріального світу, є ще й нематеріальний, від якого людина отримує допомогу і благословіння; існує світ після смерті, де життя людини змінюється. Християнству не імпонувало у його взаємодії з місцевими культами багаточисельність їх богів, відсутність історичного одкровення, велика віра в ефективність жертвоприношень і ритуалів, змішання релігії і магії, належність богів і людей до однієї космічної системи, що, власне, й долалося в процесі християнізації. Історично суперечливо складалися стосунки між язичницькими культами і християнством не тільки в Африці, але й по всьому світові. Проте в Африці ці історичні проблеми не розв'язані й досі: пошук форм взаємин між язичництвом і християнством продовжується.

Африка є другою частиною світу (після Азії), де масово поширений іслам. Мусульман тут нараховується 300 млн." Останні з'явилися в результаті завоювання арабами Північної Африки. Іслам сьогодні широко представлений в багатьох африканських країнах. На відміну від християнства, іслам поширювався не стільки місіонерськими, скільки адміністративними й господарськими засобами. Так, якщо людина приймала іслам, то вона урівнювалася в правах з

Пораховано за: Worldwide Adherents of All Religions by Six Continental Areas. ' Там само.

Тема 25. Статистика і географія сучасних релігій 697

арабами або звільнялася від подушної податі. В XII столітті відбулася повна ісламізація Північно-Західної Африки, в XIV ст. - Єгипту, пізніше через купців з Аравії та Індії під вплив ісламу підпадає Східна Африка. На XVIII ст. ісламізувалась Тропічна Африка. Сьогодні половина всіх африканських мусульман проживає в Північній Африці, де вони складають 9/10 всього населення найбільш цивілізованої частини континенту. Іслам в його сунітській формі існує як державна релігія в Єгипті, Лівії, Тунісі, Алжирі, Марокко, Судані, Сомалі, Мавританії тощо.

В країнах Гвінейського узбережжя, Центральної і Південної Африки поширені Християнсько-африканські церкви та секти - специфічно африканське явище, що виникло спочатку як форма політичної організації для боротьби і утвердження незалежних країн. З часом вони перетворилися на релігійні утворення, які відокремилися від західних церков, сформувавши свою догматику, ритуал. Ці, так звані незалежні, туземні, синкретичні, пророчі церкви поєднують в собі традиційні вірування з елементами християнства. Вони найбільш поширені в ПАР, Замбії, Анголі, Танзанії, Кенії, Конго, Камеруні, Нігерії та інших країнах.

Чисельними в Африці є общини індусів та іудаїстів. Індуїзм сповідують більше 1,5 млн. вихідців з Індії, які компактно проживають в ПАР, Кенії, Уганді, Танзанії, Маврикії. Незначна кількість прихильників іудаїзму, 70 % з яких - євреї Північної Африки, так звані сефарди. Євреї - вихідці із західноєвропейських країн, що проживають в ПАР, належать до ашкеназі. Крім того, є ще одна гілка іудаїзму - фалаші -аборигени Ефіопії, що прийняли іудаїзм ще в ранні часи. Біля 25 тис. осіб зберігають йому вірність до цього часу.

З точки зору релігійних перспектив континенту, то він є дуже потенційним і для мусульманства, і для християнства, які будуть нарощувати свою силу за рахунок прихильників первісних релігій, ісламізуючи й християнізуючи місцеве населення Африки. Передбачається, що до 2006 року кількість християн тут зросте до 530 млн. (із щорічним приростом вірних у 5-7 %).'

Австраліята Океанія- це такі географічні регіони, що зазнають на наших очах суттєвих релігійних трансформацій. Будучи донедавна в основному двовірною - язичницько-християнською, Австралія та Океанія із-за швидкого притоку імігрантів релігійно урізноманітнилися. За останнє десятиріччя тут зросла як загальна кількість віруючих, так і кількість християн. Змінюється внутрішньоконфесійний розподіл. Замість пануючої донедавна англіканської церкви найчисельнішою тут стала римсько-католицька - 26,8 % всіх вірних. Питома вага англіканців в релігійній композиції Австралії з 1977 року впала з 39% до 21,8%." Зростає кількість представників неохристиянських громад, які збільшилися з 1991 р. з 2,6 % до 3,45 %. В 1996 році 16,5 % опитаних тут заявили

¹ Религии мира.-С. 386.

² АРІ.-1998.-№29.-С. 10.

698 Розділ V. Релігія і сучасність

про те, що не належать до жодної релігії, а 0,04 % вважають себе атеїстами.

Релігійна карта Американського континенту теж має свою специфіку у походженні й поширенні певних вірувань. їх історія, як правило, ділиться на два періоди: доколумбовий і післяколумбовий. Вони корінним чином вирізняються один від одного. Характеризуючи доколумбовий етап, зауважимо, що основним його змістом були різні форми первісних релігій, які еволюціонізували від простіших форм до більш розвинутих, а в окремих давніх державах взагалі досягли розвинутого політеїзму. Особливо продуктивною частиною континенту в релігійному сенсі була так звана Мезоамерика, на території якої з третього тисячоліття до н.е. і до початку XVI ст. склалося та функціонувало декілька цивілізацій.

Однією з найбільш відомих була культура майя (населення півострова Юкатан, де сьогодні розташовані території сучасних Гватемали, Гондураса, Сальвадора, деякі штати Мексики). Народ майя утримував в собі сотні племен, які об'єдналися в одну культуру, маючи спільну релігію. Ця релігія змінювалася та ускладнювалася при переході від кочового до осідлого способу життя. Зрештою вона постала як складна система вірувань, що була дуже близькою до конкретних географічних умов, певного природного й культурного простору, відповідала космогонічним й антропологічним уявленням давніх майців.

На зміну згаслої в X ст. н.е. цивілізації майя у Центральній Мексиці прийшла культура ацтеків, яка перед колумбовим відкриттям Америки перетворилася на потужну імперію із розвинутою своєрідною релігією, чисельним пантеоном богів, 40 тис. храмами, 5 тис. жерцями, поширеним ритуалом людського жертвоприношення.

На території сучасного Перу, частини Еквадору, Болівії, Аргентини та Чилі поширилася культура інків, яка утворила свою власну релігійну систему, що типологічно поєднана із попередніми протоіндейськими релігіями Мезоамерики.

На відміну від цих культур, індейці Північної Америки хоч і створили не менш цікаві цивілізації, але не залишили після себе такої релігійної архітектури, за якою ми можемо уявити ступінь розвитку і могутність Середньоамериканських цивілізацій. Замість величних храмів збереглися лише кургани (маунді) і дерев'яні фігурки (качин) богів, людей тварин, що тісно пов'язані із тотемістичними уявленнями індейців.

Кардинально змінилася релігійна карта Америки після Колумбового відкриття. Появився новий елемент релігійного життя - християнство, яке в американській історії зіграло колосальну роль. Деякі історики початок"релігійної історії Америки ще і досі датують 12 жовтнем 1492 року. Християнство тої пори було не стільки релігією, скільки складовою ідеології, яку приніс Колумб в Новий Світ разом із владою іспанських королів.

Християнське місіонерство іспанців і португальців поширювалося в Америці паралельно із їх економічним пануванням. З'явившись як релігія

Тема 25. Статистика і географія сучасних релігій

завойовників, християнство прагнуло навернути американських аборигенів в католицизм. Колоністи прагнули поширити християнство у всій Америці. Поступово католицька Америка завдяки протестанській іміграції протестантизувалася. Протестанти зміцнили тут позиції християнства, хоч на той час і не зробили його панівним, бо вони самі були також на позиціях вигнаних конфесій з Європи. Справжнє відродження християнство переживало під час Американської революції, в результаті якої остаточно інституалізувалися баптисти, методисти та ін. Піднесення чи зростання тієї або іншої християнської конфесії в Америці тісно пов'язане із черговою хвилею імігрантів. Так, ріст пресвітеріанства у XVIII ст. пов'язаний із шотландським та шотландсько-ірландським переселенням в Америку. Протягом XVIII і XIX століть протестантизм пішов на Захід разом із його освоєнням. Католицизм зростав поруч із масовою іміграцією з Італії, Німеччини, Ірландії, Австрії, Угорщини, Польщі. XX століття принесло масову іміграцію з Латинської Америки. Зростання віруючих тут в XX ст. пов'язане також із зростанням загальної кількості населення Америки.

Отже, в загальному сенсі поширення релігій в Америці пов'язане із колонізацією цього континенту, тобто наверненням в християнство аборигенів, із хвилями іміграції, із загальним ростом чисельності населення.

Але сучасну карту Америки врешті-решт сформувала ідея і принцип свободи совісті і свободи релігій, що був проголошений Американською революцією. Нинішня конфігурація Америки визначається двома домінантними конфесійними ареалами: Північна Америка - протестансько-католицька і Південна Америка та Мезоамерика - католицька.

В Північній Америці з майже 250 млн. християн половина - протестанти, третина - католики, а в Латинській Америці з 450 млн. християн протестанти складають лише біля 8 %. Переважна більшість - 90 % - католики.¹

Звертаючись до окремих країн, відзначимо відносну релігійну гомогенність Канади. Тут фактично головними і рівними за своїм значенням є протестантські й католицькі церкви - відповідно 50 % і 47 %.² Як правило, католицизм в Канаді сповідують вихідці з Франції, Ірландії, які в основному розташовані в провінції Квебек. Англіканство поширене в Ньюфаундленд Британській Колумбії, пресвітеріани - в Новій Шотландії. Греко-католицизм і православ'я пов'язані тут із українцями, що проживають переважно в Вінніпезі і Торонто.

Сполучені Штати Америки вирізняються від усіх країн найскладнішою конфесійною структурою, найбільшою кількістю церков. Біля 85 % американського населення ідентифікує себе з християнством. Решта віруючих належить до індуїзму (0,4 %), буддизму (0,3 %), іудаїзму (2 %), ісламу (1,8 %) та

¹ Пораховано за: Worldwide Adherents of All Religions by Six Continental Areas.

² API.-1998.-№27.-С 11.

Роздиі V. Релігія і сучасність

ін.¹ Не тільки походження, а й сучасна релігійна ідентифікація в США пов'язана із етнічним походженням американців: якщо твої предки з Росії, то ти, як правило, православний, якщо з Польщі, то католик, якщо з Німеччини, то лютеранин.

Найсильніші позиції протестантів в південно-східних штатах США, більше 50 % з них проживає в Новій Англії, Род-Айленді, Масачуссетсі, Коннектікуті. Ці штати вважаються баптистськими. В США проживає 9/10 всіх баптистів світу і ця конфесія є другою за чисельністю прихильників після католиків.² Баптизм в США представлений 27 церковними об'єднаннями, серед яких відома Південна баптистська конвенція. Протестантський рух в Америці постійно знаходиться у русі між ліберальним і консервативним його крилом, забезпечуючи певну стабільність цій церкві.

Католики не належать до конфесії, кількість прихильників якої тут зростала обвально. їх поступ був повільний, але рівномірний. З 1790 року, коли їх було лише 1 %, вони поступово (1926 рік- 16 %, 1950-18 %, 1963 - 23 %, 1990-26 %, 1995 - 32 %) зростають, маючи 31 церковну провінцію, 166 єпархій, 18.513 громад, 36.000 священиків, 23.600 монахів, 575 духовних семінарій, 303 коледжі'. Найбільша єпархія католиків в Чикаго. Католики кучно переважають в Північно-та Середньоатлантичних штатах (Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Пенсильванія).

Іудеїв в США нараховується десь 6 млн. Вони концентруються в місцях компактного проживання євреїв у Середньоатлантичних штатах Каліфорнія і Флорида. Іудеї в США найбільш урбанізовані: біля 90 % їх проживає в мегаполісах.

В США нараховується більше 2.000 різних новітніх релігійних утворень, більшість з яких поширена в найменш релігійних штатах Заходу, який особливо гостинний до нових та екзотичних релігій. Релігії в США динамічні, постійно змінюються та розвиваються.

Своєю релігійною специфікою вирізняються країни Південної Америки та Мезоамерики. З майже півмільярдного населення цього континенту безумовно переважають католики, яких тут більше ніж 400 млн.⁴ Є країни, де вони складають переважну більшість, зокрема в Колумбії - 97 %, в Коста-Риці - 95 %, Парагваї, Сальвадорі, Еквадорі - по 94 %, Болівії, Аргентині, Перу - по 93 %, Нікарагуа - 92 %, Венесуелі - 90 %, Мексиці - 82 %, Чилі -19%.

В цих країнах протестанти знаходяться у статусі релігійної меншини, але остання має тенденцію до збільшення. Якщо в 1916 р. протестантів

Пораховано за: Worldwide Adherents of All Religions by Six Continental Areas. " Див.: Barry A.Kosmin, Seymour P.Lachman. One Nation under God. Religion in Contemporary American Society. - New York, 1993. - P.3, 51.

Там само. - С.З, 55, 56. ⁴ Worldwide Adherents of All Religions by Six Continental Areas.

Тема 25. Статистика і географія сучасних релігій 701

нараховувалося тут 170.000, в 1968 - 14 млн., то зараз - більше 30 млн. осіб.' Протестанти представлені багатьма Церквами (лютерани, п'ятидесятники, баптисти тощо). Більшість, скажімо, лютеран (3 млн. з 4-х) проживає в Бразилії, в південній частині якої є чисельні німецькі колонії, частина - в Аргентині, трохи -в Чилі.

В Бразилії ж знаходиться і основна маса віруючих, що належать до Шведської вільної місії (1,5 млн. з 2-х). Двохмільйонні громади баптистів і п'ятидесятників концентруються в Бразилії та Мексиці. Інші протестанти розсіяні серед католиків і не проживають так компактно, як, скажімо, лютерани чи меноніти в Бразилії або Парагваї.

З нехристиянських релігій найбільш поширеними є іудаїсти. Найбільша громада - 700.000 - в Аргентині, 300.000 живе в Бразилії. Є іудаїсти в Уругваї, Мексиці, Чилі, Венесуелі, Колумбії.

В тих країнах, де проживають японці, китайці, індійці поширені буддизм, сінто, конфуціанство, індуїзм. В деяких регіонах й досі збереглися місцеві традиційні культи.

Але в Латинській Америці є дві країни - Західна і Центральна Гвіана, які відрізняються в релігійному плані від інших країн, оскільки тут християнство не є домінуючою релігією. В Західній Гвіані (Гайані) християни складають лише 57 % і більшість серед них - протестанти (англікани - 150 тис, пресвітеріани - ЗО тис. тощо). Католиків тут лише 15 %. Третина населення - це індуїсти, 9 % -мусульмани. Ще цікавіша релігійна ситуація в Сурінам, де 27 % - індуїсти, 20 % мусульмани, 22 % - католики, 17 % - морські брати, 4 % реформати.

Цікаво розподілилися в міжконфесійному просторі острови Вест-Індії, обличчя яких визначило те, панування якої країни вони пережили: або католицьких Франції та Іспанії, або протестантських Англії та Данії. Тому католицькими за традицією є Гваделупа, Мартініка, Домініканська Республіка, Пуерто-Ріко, Антильські острови, Гаїті, Куба, а протестантськими залишилися Багами, Ямайка, Віргінські о-ви. Трінідат і Тобаго наполовину протестантські, наполовину католицькі.

Америка - це континент, що прийняв чисельну українську еміграцію: і першу - економічну (кінець XIX ст.), і другу - політичну (все XX століття). Оскільки більшість емігрантів виявилася з Галичини, Закарпаття та Буковини, то дві церкви - греко-католицька і православна - широко представлені сьогодні серед українців. Найбільша частина віруючих українців проживає в Канаді, США, Бразилії, Аргентині.

Майбутнє релігій на американському континенті, за оцінками експертів, обнадійливе. Більшість американців - люди віруючі, і позиції церков з року в рік тут зміцнюються, кількість парафіян збільшується. Це стосується переважно

¹ Там само.

Розділ V. Релігія і сучасність

християнський конфесій. Первісні ж релігії втрачають свій вплив, поле їх діяльності звужується. Якщо кількість християн в Північній Америці стабілізувалася (їх щорічний приріст очікується в межах 0,1%), то релігійність Південної Америки розвиватиметься більш динамічними темпами, де приріст віруючих складе від 25 до 30 %, а кількість християн зросте до 590 млн. осіб:¹

На фоні загальносвітових змін в географії релігій процеси, що відбуваються в Україні, заслуговують на окрему увагу, про що йдеться нижче.

Читайте також:

1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
5. Б – розділення гелю на дві фази
6. БАГАТОСТАНЦІЙНИЙ ДОСТУП І МЕТОДИ РОЗДІЛЕННЯ СИГНАЛІВ ЗЕМНИХ СТАНЦІЙ
7. Банк даних про випадки порушень статутних правил взаємовідносин у військовому підрозділі
8. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
9. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
10. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.
11. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.
12. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.

Переглядів: 672