• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історичні типи держав

Держава, як і суспільство, є продуктом історичного роз­витку людства, що й зумовлює формування історичної ти­пології держав. Існує кілька основних підходів до історич­ної типології держави: формаційний, цивілізаційний і технократичний.

Із погляду формаційного підходу головною ознакою, що визначає історичний тип держави, є тип соціально-еконо­мічних відносин, що склалися в суспільстві. Формація — це історичний тип суспільства, заснований на певному спосо­бі виробництва (соціально-економічних відносинах). Авто­ри формаційного підходу (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Володимир Ленін) вважали спосіб виробництва базисом, а державу, право, релігію, мораль, мистецтво — надбудов­ними, похідними від базису явищами. Тому, із їхньої точки зору, історичний тип держави зумовлений типом соціально-економічних відносин. Наприклад, якщо в суспільстві панують рабовласницькі соціально-економічні відносини, це означає, що держава є рабовласницькою і захищає пере­важно інтереси рабовласників.

Маркс виділяв такі історично існуючі формації (і відпо­відні ним типи держави): рабовласницька, феодальна, бур­жуазна. В майбутньому, з погляду Маркса, в результаті соціалістичної революції має виникнути держава диктату­ри пролетаріату, яка приведе до відмирання держави і права як не потрібних у комуністичному суспільстві явищ.

Із позицій цивілізаційного підходу (Микола Данилев-ський, Арнольд Тойнбі, Освальд Шпенглер) історія люд­ства — це історія народження, розвитку і згасання за­мкнутих, локальних цивілізацій. Кожна з цивілізацій своєю основою має перш за все духовний початок («велику ідею», за виразом Тойнбі): своєрідну релігію та культуру,

¹ Проблемы теории государства и права: Учеб. пособие/ Под ред. М.Н.Марченко. — М.: Юрист, 2002. — С.118-119.

національну психологію. Кожна з цивілізацій має харак­терний тільки для неї тип держави.

Якщо з погляду Маркса всі народи Землі і всі держави пройшли (або пройдуть) одні й ті ж стадії розвитку, то з погляду Тойнбі цивілізації ніяк не пов'язані між собою і практично не впливають одна на одну. Тойнбі включав до числа локальних цивілізацій єгипетську, китайську, ел­лінську, західну, православну, мексиканську та інші циві­лізації, що породили відповідний тільки їм історичний тип держави.

Технократичний підхід (Герберт Спенсер, Уолтер Ро-стоу, Деніел Белл) до типології держави заснований на пріоритеті рівня розвитку технології, який визначає тип суспільства і держави. Прихильники цього підходу виді­ляють три рівні розвитку технології: аграрний, промисло­вий (індустріальний) та постіндустріальний (інформацій­ний). Аграрний тип технології побудований на позаеконо­мічному примусі до праці, наприклад, на рабстві, кріпацтві. Цьому технологічному рівню відповідає деспотична держа­ва. Індустріальний тип технології вимагає свободи та ініці­ативи особи. Йому відповідає ліберальна держава, що ви­знає свободу і юридичну рівність людей. Сучасним інфор­маційним технологіям, що залучають до виробництва і управління переважну більшість населення, відповідає демократична держава.

Кожний підхід до історичної типології держави має свої сильні і слабкі сторони, по-своєму висвічуючи різні аспекти складного шляху розвитку суспільства і держави.

Радянська Федеративна Соціалістична республіка, що ви­никла в результаті Жовтневої революції 1917 p.;

2) розділення держави. Таким шляхом виникли Чехія
і Словаччина в результаті розділу федеративної Чехо-Сло-
ваччини, пострадянські держави в результаті розпаду
СРСР;

3) сецесія частини держави і населення. Таким шляхом
виникли Еритрея, що вийшлазі складу Ефіопії, Бангладеш,
що вийшла із Пакистану;

4) об'єднання кількох держав. Прикладом може бути
об'єднання НДР і ФРН в 1990 р.

5) виникнення держави в результаті національно-ви­
звольного руху. Створення нових держав на руїнах коло­
ніальних імперій (перш за все — Британської і Французької)
стало найбільш поширеним способом створення держав у
XX ст. Багато держав (Мозамбік, Алжир, Ангола, В'єтнам)
виникли в результаті збройної боротьби, інші (Мадагаскар,
Танзанія) домоглися незалежності від метрополій мирним
шляхом. Деякі з народів, що добилися незалежності, мали
власну державність у доколоніальний період (Індія, Єги­
пет), інші — ні. У будь-якому випадку й ті, й інші нові
держави спочатку будувалися на державних моделях, що
вже є у світі. Більшість нових незалежних держав орієнту­
валися на державний лад колишньої метрополії, проте де­
які проголошували своїм зразком соціалістичні держави.
Надалі вони, як правило, відходили від спочатку обраних
моделей.-

Читайте також:

1. II Державна дума
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
4. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
5. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
6. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
7. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
8. Автономні утворення у зарубіжних державах
9. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адміністративне право і державне управління.
12. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах

Переглядів: 544