Інститут контрольної влади

Контрольна функція та контроль як один із методів управління так або інакше властиві всім органам держави. Але лише в другій половині XX ст. контрольна функція одержала оформлення як самостійна гілка державної влади.

Контрольна влада — гілка державної влади, що посідає самостійне місце в системі розподілу влади. На відміну від адміністративного і судового контролю, які є функцією інших гілок влади, вона має самостійне місце й організаційно відособлена від інших гілок влади. Контрольна влада займається розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не має права втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно органи контрольної влади доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які й уживають відповідних заходів до порушників. Самі ж органи контрольної влади, як правило, жодних санкцій застосовувати не можуть.

Специфіка побудови контрольної влади полягає в тому, що органи контролю розосереджені, не мають єдиної ієрархічної системи, і кожний з них здійснює частину повноважень із загальнодержавного контролю. Сфера застосування контрольної влади не обмежена: вона має право контролювати навіть законодавчу владу.

За предметом контролю розрізняють такі види органів контрольної влади:

1) органи конституційного контролю (загальні суди в
англо-саксонських країнах, конституційні суди, конститу
ційні ради, органи релігійно-конституційного контролю в
країнах ісламу). Здійснюють контроль за конституційністю
(відповідністю конституції) законів та інших нормативно-
правових актів, а подекуди й дій — наприклад, виборів
президента;

2) органи загального нагляду (прокуратура, публічні
міністерства). Здійснюють нагляд за дотриманням режиму
законності, тобто визначає точність і одноманітність ви
конання і застосування законів державними органами (іно
ді і фізичними, і юридичними особами);

3) органи фінансового контролю та антимонопольні
органи (рахункова палата, антимонопольний комітет). На
них покладається завдання контролю над витрачанням
коштів державного бюджету, над дотриманням режиму
економічної конкуренції;

■■ ■ ' t

4) органи контролю за дотриманням прав людини

(парламентський комісар, омбудсман).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інститут судової влади	\|	Омбудсман у сучасній державі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.