• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правова держава: становлення ідеї

В історії становлення ідеї правової держави виділяють дві основні парадигми: Античність і Новий час¹. Античні учення відрізнялися нерозчленованістю понять «суспіль­ство» і «держава», а уявлення про право носили релігійно-міфологічний характер. Правління права постає в їхніх працях як протилежність беззаконню та анархії. Принцип законності як основоположний для життя суспільства-дер­жави був вироблений уже в повчаннях семи афінських

¹ Козлихин И.Ю. Право и политика. — СПб: Изд-во Санкт-Пе­тербург.ун-та, 1996. — С.9.

_S121

мудреців, зокрема Солона. Сократ же довів цю ідею до до­сконалості. Із його точки зору, вища справедливість поля­гає в покорі законам, яка приводить до єднання громадян, однодумства, впорядкованості та гармонії. Його послідовник Платон ставлення до законності розглядав як один із кри­теріїв поділу держав на правильні та неправильні: «... Вва­жається за краще, щоб володарював закон, а не хто-небудь із середовища громадян». Принцип правління права, а не Людей, в завершеному вигляді був сформульований Аріс-тотелем і Цицероном. Останній стверджував, що державою може вважатися тільки правове співтовариство.

Із сучасної точки зору античні уявлення про правління права мають істотну ваду, а саме — відсутність положень про права особи як ознаку та мету правової держави. Сво­бода та індивідуальні права, що випливають із неї, розумі­лася тільки як колективна цінність, як якість, властива не всім, а тільки вільним громадянам певного полісу.

Діячі ранньобуржузних революцій та епохи Просвітни­цтва розробили ідеї про найважливіші компоненти право­вої держави, а саме теорію прав людини й ідею розподілу влади.

Джон Лільберн (середина XVII ст.) уперше ввів у обіг поняття «права людини». Із його точки зору свобода слова, совісті, друку, петицій, торгівлі, рівність перед законом і судом, право власності складають природжені (надані не державою, а Богом і природою) права людини. Його сучас­ник Джеймс Гаррінгтон уперше використав термін «верхо­венство права». Джон Локк (друга половина XVII ст.) роз­робив учення про гарантії забезпечення прав людини, якими є: законність, розподіл властей, право народу на опір незаконним проявам влади. Шарль Луї Монтеск'є обґрун­тував ідею верховенства конституції в державі, ідею розпо­ділу влади як гарантії проти тиранії.

Філософське обґрунтування ідеї правової держави тра­диційно пов'язують з ім'ям Іммануїла Канта. Відповідно до визначення Канта держава — це об'єднання великої кількості людей, підпорядкованих правовим законам.

Термін «правова держава» ввів до наукового і полі­тичного обігу німецький учений Карл Теодор Велькер (1813р.),а Роберт фон Моль дав йому визначення: правова держава — це держава, заснована на закріпленні в консти­туції прав і свобод громадян та забезпеченні їх судового захисту (1829 p.).

Ідея правової держави розвинулася в працях відомих вітчизняних юристів (Станіслав Дністрянській, Микола Палієнко). Так, із погляду українського юриста Богдана Кістяківського правова держава — це конституційна дер­жава. «У конституційній державі влада, перетворюючись на правову, принципово відрізняється від влади в історич­но передуючих конституційній державі типах держави... У конституційній державі влада перестає бути фактично пануванням людей і перетворюється на панування право­вих норм».

У XX ст. ідея правової держави набула нормативного виразу в конституціях багатьох сучасних країн. У Німеч­чині, Іспанії, Україні ідея правової держави закріплена безпосередньо, в конституціях інших держав (Австрія, Греція, Франція) вона одержала непряме закріплення. Але навіть там, де ідея правової держави формально не закріп­лена в конституції, вона фактично реалізується в право­вому статусі особистості, системі та діяльності органів державної влади.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
3. АКЦІОНЕРНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВ
4. Англо-американська правова система
5. Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
6. Бюджет як економічна і правова категорія
7. Вал має 5 опорних шийок, зовнішні діаметри яких послідовно збільшуються для полегшення встановлення вала в головку.
8. Валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин. Слід розрізняти національну, міжнародну (регіональну) та світову валютні системи (ВС).
9. Валютний курс. Режими встановлення валютних курсів
10. Види земель населених пунктів, їх межі. Встановлення та зміни меж населених пунктів.
11. Види підприємницької діяльності, їх загально-правова характеристика
12. Види суб’єктів підприємництва та їх загальна правова характеристика

Переглядів: 868