Право і політика

Термін «політика» вперше з'явився в Стародавній Греції; він походить від грецького слова «polis» — місто-дер-жава. Політика — це система цілей та способів їх досягнення у внутрішньому і зовнішньому житті держави. Політику можна визначити як соціальну сферу, в якій стикаються, борються, реалізуються інтереси великих соціальних груп: класів, народів, національних, релігійних, професійних співтовариств та інших соціальних спільнот.

Політика виникає як явище разом із соціальною диференціацією суспільства, розшаруванням його на великі соціальні спільноти, що мають власні особливі (а подекуди й антагоністичні, тобто прямо протилежні) інтереси. Тому політики не існувало в первісному суспільстві, де навіть індивід не відокремлював свої інтереси від інтересів родової громади.

Нерегульована політична боротьба могла б висадити суспільство у повітря, знищити його як форму соціального

буття людини, і саме тому виникає потреба в особливій формі організації суспільної влади (держава) і в особливій нормативній системі соціальної регулювання (право), які покликані зберегти цілісність суспільства в його новому стані.

Усе це визначає політичну природу держави і права, робить їх явищами політики, політичного життя суспільства. Більше того, держава — це « головний політик », центральний суб'єкт політичного життя та політичної організації будь-якого суспільства: якщо всі інші суб'єкти політики (політичні партії, профспілки, окремі політики тощо) виражають інтереси тільки своєї соціальної групи, то держава покликана направляти, координувати політичну діяльність, політичну боротьбу всіх інших учасників політики.

Держава є найбільш могутнім, найбільш досконалим інструментом реалізації політичних інтересів, тому серед суб'єктів політики йде постійна боротьба за володіння важелями державної влади, за наближення до неї. В результаті такої боротьби держава може стати «надбанням» якої-небудь однієї партії, соціальної групи, і тоді суспільству загрожує біда: тоталітарні режими є наслідком саме такого повороту подій. Держава — «власність» суспільства, вона повинна належати тільки суспільству в цілому (що й виражається терміном «демократія») і виражати загальні інтереси всіх соціальних груп і шарів.

Політична діяльність може бути й антидержавницькою, й антинародною, й антинаціональною, й антигуманною. Проте у будь-якому випадку вона стосується інтересів держави і суспільства.

Право має політичну природу, бо за своєю сутністю є нормативною формою узгодження волі та інтересів соціальних спільнот. Проте взаємини права і політики далеко не однозначні. Право може служити формою виразу і здійснення політики лише до тих пір, поки сама ця політика будується на вихідних засадах права і справедливості, тобто до тих пір, поки право використовується державою відповідно до його природи. Як тільки держава почне використовувати законодавчу владу на користь якоїсь однієї соціальної верстви або проводити антинародну політику, правовий зміст з офіційних джерел випарується і в руках держави залишиться беззмістовна юридична форма («неправовий закон»), використання якої на користь політичної кон'юнктури має свої межі і може привести до руйнування всієї політико-правової системи.

Право є лише однією із форм здійснення політики. Політика може здійснюватися на основі чистого свавілля, поза всіляких правил. Домінування політичних норм над правовими породжує насильство і створює ґрунт для тоталітарних режимів. Тоталітаризм неминуче виникає там, де політика, політичні норми не мають правової основи, де право не є обмежувачем політичної влади, де права людини не виступають як засіб контролю над її здійсненням.

Домінування права над політикою, політичною владою — непорушний принцип сучасної культури. Право може служити формою виразу і здійснення політики лише до тих пір, поки сама політика будується на вихідних засадах права і справедливості.

Питання, завдання та тести для самоконтролю

1.Дайте визначення соціального регулювання.

2. Наведіть приклади різних видів нормативних актів.

3. Дайте визначення та охарактеризуйте ознаки соці
альної норми.

4. Порівняйте різні види соціальних норм за допомогою
таблиці «Соціальні норми».

Критерій порівняння	Моральні	Релігійні	Звичаї	Корпоративні	Правові
1. Походження
2. Спосіб встановлення
3. Ким встановлюються норми
4. Спосіб підтримання
5. Відповідальність за порушення

6. Ступінь формальної визначеності

5. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Ознаки різних видів соціальних норм» (кожній літері має відповідати кілька цифр).

А. Право	1. Поширення дії на всіх людей
2. Поширення на визначену соціальну групу
3. Негативна реакція на порушення норми у вигляді громадського осуду
Б. Мораль	4. Норми створюються певною групою осіб
5. Регулятивність
В. Релігійні норми	6. Оцінка поведінки в категоріях «поганий»—«добрий»
7. Негативна реакція на порушення норми у вигляді юридичної відповідальності
Г. Корпоративні норми	8. Норми створюються стихійно
9. Норми, як вважається, мають надприродне походження
10. Норми створюються державою

6. Охарактеризуйте співвідношення: права та моралі; права та релігії; права та звичаїв; права та корпоративних норм; права та політики.

Лукашева Е.А. Политика, право, мораль. — М.: Наука, 1986.— 264 с.

Матузов Н. И. Право в системе социальных норм //Правоведение. — 1996. — № 2. — С. 144-157.

Пеньков Е.М. Социальные нормы — регуляторы поведения личности: Некоторые вопросы методологии и теории. — М.: Мысль, 1972. — 198 с.

Плахов В. Д. Социальные нормы и девиантное поведение // Юридическая мысль. — 2002. — № 2. — С. 91-104.

Плахов В.Д. Социальные нормы: Философские основания общей теории. — М.: Наука, 1985. — 182 с.

Селиванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. — 2000. — № 10. — С. 10-20.

Халфина P.O. Право как средство социального управления. — М.: Наука, 1988. — 255 с.

Харт Г.Л.А. Позитивизм и разграничение права и морали: Пер с англ.// Правоведение. — 2005. — № 5. — С.104-136.

Хархаліс У .М. Звичай, традиція, обряд, ритуал як форми відображення суспільних відносин// Мультиверсум. Філософський альманах. — К.: Центр духовної культури, — 2004. — № 44 (http://filosof. com.ua/ Jornel/M_44/Harhalis. htm).

Чечина Н.А. Нормы советского гражданского процессуального права и нормы морали //Правоведение. — 1970. — № 5. — С. 68-74.

Додаткова література

Берман Г.Дж. Вера и закон: Примирение права и религии. — М.: Ad marginem, 1999. — 431 с.

Графский В.Г. Право и мораль в истории: Проблемы ценностного похода //Гос. и право. — 1998. — № 8. — С.114-119.

Жуков К.С, Карнышев А.Д. Нормы в политике: психология их освоения и реализации // Сибирский юридический вестник. — 2004. — № 1 (находится на сайте www.law. edu.ru).

ш внв.»шїдкя dioss і ынзюшиа хшыгапотэ

dOS

Будучи первинним елементом права як соціального явища, правова норма має основні його властивості-ознаки.

Розділ 13 НОРМИ ПРАВА

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Право і корпоративні норми	\|	Норма права, її ознаки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.