Правова норма — це формально визначене, встановлене або офіційно визнане державою і забезпечене її примусовою силою правило поведінки загального характеру, спрямоване на врегулювання суспільних відносин.
Ознаки норми права:
1) загальний характер (неперсоніфікованість). Норми права поширюються на всіх людей, незалежно від того, чи знайомі вони з цими нормами, і розраховані на багатократ ну реалізацію. Припис правової норми може носити зобо в'язуючий, дозвільний або заборонний характер;
2)формальна визначеність. Норми права чітко сфор мульовані та зафіксовані в офіційному джерелі права (за коні, міжнародно-правовому договорі тощо). Норма права чітко і недвозначно визначає лінію дозволеної або належної поведінки свого адресата (суб'єктивні права або юридичні обов'язки);
3) зв'язок із державою. Норми права або встановлюють ся державою (наприклад, шляхом ухвалення закону, ви дання підзаконного акту), або визнаються державою (на приклад, шляхом ратифікації міжнародного договору). Зв'язок із державою виявляється і в тому, що виконання норм права забезпечується силою державного примусу;
4) системність. Норма права сама по собі є мікросисте- мою, що складається із гіпотези, диспозиції та санкції. Крім того, кожна норма нерозривно пов'язана з іншими, утво рюючи цілісну систему національного або міжнародного права;
5)регулятивність. Правова норма виступає як регулятор суспільних відносин і засіб вирішення конфліктів.