• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підзаконні акти: поняття і види

Підзаконні акти — це нормативно-правові акти, видані на основі, на виконання, з метою конкретизації та деталі­зації положень законів.

Підзаконні акти, подібно до законів, обов'язкові для виконання і мають необхідну юридичну чинність. Але їхня дія обмежена законом: вони не можуть виходити за межі законодавчого регулювання; їхні норми мають вторинний у порівнянні із законом характер. Підзаконні акти не мо­жуть змінювати або скасовувати норми законів.

Підзаконні акти є різноманітними за формою і джерелам походження. У нашій країні існують такі види підзаконних актів:

1) нормативні укази Президента України. Окремі укази (наприклад, про введення воєнного, надзвичайного стану) підлягають затвердженню Верховною Радою Укра-

їни. Конституційність актів глави держави може бути пере­вірена Конституційним Судом України;

2) постанови Кабінету Міністрів України — акти
виконавчого органу держави, наділеного широкою компе­
тенцією з управління суспільними процесами. Постанови
Кабінету Міністрів України підписуються Прем'єр-міні­
стром і підлягають офіційній публікації не пізніше 15 днів
із дня їх ухвалення;

3) інструкції та нормативні накази міністерств і ві­
домств регулюють, як правило, суспільні відносини, що
перебувають у межах компетенції цих виконавчих струк­
тур. Проте є серед них і такі, які мають загальне значення,
виходять за рамки конкретного міністерства і відомства,
поширюються на зовнішнє коло суб'єктів. Наприклад,
такими є акти Міністерства фінансів, Міністерства внутріш­
ніх справ, Національного банку, Державної податкової
адміністрації, Митного комітету. Нормативні накази мо­
жуть видаватися кількома суб'єктами спільно. Наприклад,
наказ « Про порядок взаємодії органів і установ виконання
покарань, територіальних органів внутрішніх справ і цен­
трів зайнятості населення про надання особам, звільненим
від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутово­
му влаштуванні, соціальній адаптації» від 12 грудня 2003 р.
був виданий спільно Департаментом з питань виконання
покарань, Міністерством внутрішніх справ і Міністерством
праці та соціальної політики;

4) нормативні акти місцевих державних адміністра­
цій. Наприклад, глави ряду обласних державних адміні­
страцій затвердили положення про заснування обласних
премій у галузі літератури і мистецтва, стипендій спортс­
менам і тренерам тощо;

5) нормативні акти органів місцевого самоврядуван­
ня. Наприклад, багато територіальних громад в Україні
прийняли власні статути. Нормативними є рішення місце­
вої ради про встановлення місцевих податків і зборів (по­
даток на рекламу, курортний збір тощо);

6) нормативні накази адміністрації підприємств,
установ, організацій (наприклад, правила внутрішнього
трудового розпорядку).

Особливе місце в системі нормативно-правових актів України займають акти, що видаються органами влади Автономної Республіки Крим. Верховна Рада АРК має право видавати нормативно-правові акти (постанови) з ряду питань, визначених Конституцією України, зокрема має

право приймати і змінювати Конституцію Автономної Рес­публіки Крим (але з подальшим затвердженням Верховною Радою України). Проте слід мати на увазі, що ці акти не є законами: закони має право приймати тільки Верховна Рада України.

'■' 16.4. Дія нормативно-правових актів

\ у часі, у просторі та за колом осіб

Нормативно-правові акти мають часові, просторові та суб'єктивні межі свого функціонування.

Дія нормативно-правового акта в часі обмежена періо­дом між набранням актом чинності та припиненням його дії. Нормативно-правовий акт починає діяти:

1) з моменту ухвалення або видання;

2) з моменту публікації;

3) з моменту, вказаного в тексті самого нормативно-
правового акта;

4) за відсутності вказівок в нормативно-правовому акті
про час набуття нормативно-правовим актом чинності діє
загальне правило: він набуває чинності після спливу пев­
ного строку після публікації. Наприклад, для закону в
Україні такий термін складає 10 днів.

Набрання чинності нормативно-правовим актом відбу­вається відповідно до таких трьох правил:

1) негайна дія, коли акт поширюється тільки на юридич­
ні факти, що виникли після набрання актом чинності. Це
типовий, нормальний в умовах законності варіант часової
дії закону. Інакше кажучи, нормативно-правовий акт зво­
ротної дії не має;

2) зворотна дія (зворотна чинність), коли нормативно-
правовий акт поширює свою дію на всі випадки «вперед» і
«назад». Надання закону зворотної чинності є винятком і
є можливим у двох випадках; якщо про це є вказівка в са­
мому законі; якщо закон пом'якшує або зовсім усуває
відповідальність;

3) переживання нормативно-правового акта, коли акт,
що втратив юридичну чинність, за спеціальною вказівкою
нового акта, продовжує діяти з окремих питань. Наприклад,
відповідно до приписів Сімейного кодексу України майнові
відносини подружжя, що одружилося до набрання чинності
нового кодексу (до 1 січня 2004 p.), продовжують визнача­
тися Кодексом про шлюб і сім'ю, що втратив чинність.

Нормативно-правові акти втрачають свою чинність (при­пиняють дію) з таких підстав:

1) після закінчення терміну діїакта, на який він був
прийнятий;

2) у зв'язку з виданням нового акта, що замінив раніше
чинний акт (непряме, або фактичне, скасування);

3) на підставі прямої вказівки конкретного органу про
скасування цього акта (пряме скасування).

Дія нормативного акта в просторівизначається терито­рією, на яку поширюються владні повноваження органу, що його видав. Під територією держави розуміється її су­хопутний та водний простір усередині державних кордонів, повітряний простір над ними, надра. До неї належить також територія дипломатичних представництв за кордоном, військові та торгові судна у відкритому морі, повітряні кораблі, що перебувають у польоті за межами держави, якщо вони несуть на борту державні символи, а також де­які інші об'єкти.

За дією в просторі розрізняють загальнодержавні (загаль­ні) та локальні нормативно-правові акти. Перші поширю­ють свою дію на всю без винятків територію держави, а другі — тільки на строго визначений регіон. Наприклад, закон про створення і функціонування вільної економічної зони носить локальний характер, а Кодекс про адміністра­тивні правопорушення — загальний.

Дія акта за колом осібпідкоряється таким правилам. Нормативно-правові акти загального характеру поширю­ють свою дію на все населення держави (громадяни, іно­земці, апатриди). Спеціальні нормативно-правові акти розраховані на певне коло осіб (діти, пенсіонери, військо­вослужбовці). Виняткові закони роблять вилучення із за­гальних і спеціальних законів (наприклад, для диплома­тичних представників).

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
12. Б) Поняття корисності: (поняття, гранична та сукупна корисність продукту).

Переглядів: 9380