Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Норм права

Спосіб (прийом) тлумачення права— це сукупність однорідних правил тлумачення, певних засобів, що базу­ються на єдності, і аргументів. Серед фахівців існує значне різночитання у визначенні кількості і різновидів способів тлумачення. Більшість визнає самостійність трьох способів тлумачення: філологічного (мовного), історичного (істори-ко-політичного) і систематичного.

Філологічне тлумачення пов'язане з використанням досягнень лінгвістики, правил синтаксису, морфології, слововживання. Істотне значення тут має чіткість у визна­ченні понять і термінів, усунення багатозначності виразів, використовуваних у нормативному акті.

Юридичною наукою і практикою вироблені наступні правила філологічного тлумачення:

— «золоте правило тлумачення» — словам і виразам
необхідно надавати те значення, яке вони мають в літера­
турній мові, надання ж їм іншого значення має бути об­
ґрунтовано іншими способами тлумачення, логікою, ле­
гальними дефініціями;

— якщо безпосередньо в законі законодавець дав визна­
чення тлумаченому терміну, то саме в цьому значенні його
потрібно вживати;

— не можна механічно поширювати значення терміну,
розтлумаченого для однієї галузі права, на інші галузі;

— якщо значення терміну не ясне і не визначене в зако­
ні, то йому треба надати сенс, в якому він уживається в
юридичній науці та практиці;

— якщо закон не надає різного значення однаковим
термінам, неприпустимо їм надавати різне значення;


— не можна без достатніх підстав різним термінам нада­вати одне і те ж значення;

- не можна при тлумаченні допускати, щоб які-небудь слова закону трактувалися як зайві.

Історичне (історико-політичне) тлумачення передбачає звернення до витоків правового припису, вираженого в нормативному акті. Багато що можуть прояснити причини введення цієї норми в систему права, дискусії між профе­сіоналами в процесі обговорення тексту нормативно-право­вого акта. Історичне тлумачення пов'язане зі зверненням до традицій та звичаїв правової культури, до практики за­стосування правових норм, що склалася.

Систематичне тлумачення відображає системний ха­рактер права і пов'язане з визначенням місця правової нор­ми в системі права, галузі, підгалузі права, в інституті та субінституті права. У процесі тлумачення в першу чергу виділяються ті нормативні положення, які пов'язані з тлу­маченою правовою нормою. За їх допомогою виявляється сенс тлумаченої норми, уточнюється використовувана тер­мінологія, виділяються залежності загальних і спеціальних норм. Особливе значення має встановлення смислового зв'язку між відповідними нормами загальної і особливої частин закону. Наприклад, порівняння змісту ст. 12 (класи­фікація злочинів) і ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодек­су України дає уявлення про тяжкість вчиненого злочинно­го діяння і допомагає його правильній кваліфікації.

Найбільш типовими функціональними зв'язками норм права, які впливають на зміст тлумаченої норми, є:

— зв'язки загальних і спеціальних норм;

— зв'язок тлумаченої норми з нормою, що розкриває
зміст терміну, який використаний у тлумаченій нормі;

— зв'язки статей відсилань, які призначені для конкре­
тизації норм;

— зв'язки норм одного інституту, які не перебувають у
співвідношенні загальної і спеціальної норми.

Систематичне тлумачення є дуже важливим при колізії норм права. Наприклад, в Україні землекористування ре­гулюється не зовсім узгодженими між собою нормами зе­мельного, цивільного і господарського законодавства. По­долання колізії цих норм важко здійснити без звернення до систематичного способу тлумачення.

Як самостійний спосіб тлумачення часто розглядається функціональне тлумачення. При цьому використовується


знання чинників і умов, в яких функціонує правова норма. При функціональному тлумаченні залучаються оцінки й положення, що належать сфері політики, моралі, релігії. Часто функціональне тлумачення пов'язане з розкриттям змісту так званих оцінних понять у праві: «значний зби­ток», «тяжкі наслідки», «ганебні дії», «упорядковане житлове приміщення» тощо.

Інколи утверджується як самостійний спосіб логічне тлумачення (інша думка із цього приводу — логіка необ­хідна при здійсненні всіх способів тлумачення). Можна вважати значущим використання при тлумаченні таких прийомів логіки, як логічний аналіз понять, висновки за аналогією тощо. Використання цих прийомів дозволяє від загального, абстрактного змісту правової норми перейти до конкретніших, розгорнутих положень, що наближають до конкретних життєвих ситуацій. При використанні такого способу застосовуються різні логічні прийоми:

логічний аналіз понять, вичленування їх ознак, об­
сягу, зв'язків з іншими поняттями. В цьому випадку по­
няття конкретизуються, наближаються до конкретних
життєвих умов;

- сенс умовиводу ступеня: хто має право на більше, має
право і на менше; кому заборонено менше, тому заборонене
й більше.

Ці логічні прийоми належать до найпоширеніших і складніших в діяльності з тлумачення правових норм.

При телеологічному способі тлумачення до уваги в першу чергу беруться цілі, для досягнення яких була при­йнята досліджувана правова норма.

Тлумачення правової норми починається з філологічно­го тлумачення, а використання інших способів залежить від змісту тлумаченого нормативу і конкретної ситуації.


Читайте також:

  1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  3. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  4. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  5. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  6. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  7. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  8. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  9. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  10. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  11. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  12. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ




Переглядів: 457

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Види юридичного тлумачення за обсягом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.