• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ 27 ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ

27.1. Правова система суспільства і система права, їх співвідношення

Правова система — це об'єктивне, історично закономірне правове явище, яке включає взаємопов'язані, взаємозумов-лені і взаємодіючі компоненти: право та втілююче його за­конодавство, юридичні установи, юридичну практику, су­б'єктивні права і обов'язки, правову діяльність і правовідно­сини, правосвідомість і культуру, правову ідеологію тощо.

Таким чином, правова система — це цілісна сукупність усіх юридичних явищ, властивих певному суспільству. Звичайно під поняттям «правова система» розуміють на­ціональну правову систему.

Поняття правової системи і системи права не тотожні. Правова система — це узагальнене поняття, що включає всі позитивні явища, пов'язані з правом. Система права є базовим складовим елементом правової системи.

Структура правової системи суспільства включає кілька підсистем (блоків)¹:

1) інституційний блок складають суб'єкти права — фі­
зичні та юридичні особи, держава, соціальні спільноти. Без
існування цього блоку право не має сенсу;

2) нормативний блок включає правові норми (система
права). Слід зазначити, що з позицій сучасної юридичної на­
уки всі джерела, що містять норми права (нормативно-право­
ві акти, договори, звичаї тощо) мають соціальну цінність²;

¹ Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний
курс): Підручник. — X.: Еспада, 2006. — С.ЗОЗ.

² Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Моно­
графія. — К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАНА
України, 2002. — С.89.

3) функціональний блок є правовою поведінкою в усьому
його різноманітті (правотворчість, правореалізація, право-
застосування, юридична практика, правове виховання);

4) ідеологічний блок включає правосвідомість і правову
культуру (особистості, групи, суспільства);

5) комунікативний блок встановлює та інтегрує зв'язки
між рештою блоків правової системи. Вони втілюються в
категоріях законності і правопорядку.

Компоненти правової системи є неоднаковими за своїм значенням, юридичною природою, питомою вагою, само­стійністю, ступенем впливу на суспільні відносини, але в той же час вони підпорядковані деяким загальним законо­мірностям, характеризуються єдністю.

В умовах демократії правова система одержує свій най­вищий розвиток, що пов'язано з формуванням правової держави. Право і держава немовби міняються місцями — не держава визначає розвиток правової системи, а навпаки, право визначає розвиток держави, зв'язує і підпорядковує собі державну владу.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
12. А) Поліпшення системи зворотного зв’язку.

Переглядів: 592