• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СИНТАКСИС

(розділ граматики, який вивчає сполучення слів в реченні)

Газетні, суспільні, науково-політичні тексти мають орієнтацію на книжково-писемну мову. Тому переважають складносурядні конструкції, відсутні фразеологізми, які вказують на усний характер мови, (окрім штампів, характерних монологічній мові лектора, наприклад: “зараз розглянемо”).

Характерна повноскладовість речень (окрім енциклопедій, словників, каталогів, технічних інструкцій, де специфікою текста є стислість), відсутність індивідуалізованості, тобто відсутній то підмет, то присудок.

(фразеологізми – стійкі звороти мови)

Спеціално-наукові та газетно- інформаційні тексти. В них використовуються словесні повторення: на початку та в кінці фрази, в побудові сусідніх абзаців, синтаксичний паралелізм (однакова побудова речень). Мета цього прийому – привернути увагу до певної частини тексту.

Критика, публіцистика – це та галузь літератури, яка розглядає питання політики та суспільного життя в періодичній публікації та окремих виданнях.

Велику роль відіграють синтаксичні засоби, тому що головною метою є вплив на читача.

В основному, це також орієнтація на книжково-писемну мову. Але допускаються еліптичні конструкції (речення з відсутніми членами). Можуть використовуватися риси, характерні для усної мови (звертання до читача, емоційно забарвлений тон, здивування, сарказм, окличний чи питальний знаки, риторичні конструкції: “Народ визволений, але чи щасливий він?”(Некрасов). Риторика – теорія красномовності, наука про ораторське мистецтво. Це показує індивідуальне відношення автора до відображуваного явища.

Художня література – присутня широта синтаксичних засобів (великі складні та прості короткі фрази, літературно правильні синтаксичні конструкції, еліпси). Все це є засобом вираження складних відношень автора до відображуваної реальності. Все це є засобом створення художнього образу та мовної характеристики персонажу.

Висновок: виходячи з вищезгаданого, можна сказати, що задача перекладу залишається стилістичною при будь-якому різновиді перекладного матеріалу.

Література: Рецкер Я.Н. “Теория перевода и переводческая практика”, М., 1974.

Брандерс М.П., Проворотов В.Н. “Пререводческий анализ текста”. – Курск, Издательство РОСИ, 1999.

Лекція №9

Читайте також:

1. Базовий синтаксис деяких основних операторів
2. Види вправ із синтаксису й пунктуації
3. Значення знань з синтаксису в початкових класах
4. Особливості синтаксису простого речення
5. Синтаксис
6. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
7. Синтаксис відмінків при числівниках
8. Синтаксис команд мовою асемблера
9. Синтаксис простого поширеного речення
10. Синтаксис простого поширеного речення

Переглядів: 493