• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мережеві засоби передачі інформації.

Лекція № 2. КОМП’ЮТЕРНІ КОМУНІКАЦІЇ

З початком масового застосування комп'ютерів з'явилася можливість швидко передавати потрібну інформацію на від­стань, використовуючи периферійні пристрої. Однак продук­тивність праці ще більше зросла з об'єднанням Комп'ютерів у комп'ютерні мережі, особливо в 90-і роки XX сторіччя, що оз­наменувалися активним розвитком і використанням мережі Інтернет. Створення єдиної мережі стало поштовхом до науко­во-технічного прогресу та сприяло об'єднанню всього людства в співтовариство без кордонів.

Комп'ютерні мережі — це група з кількох комп'ютерів, з'єднаних каналами зв'язку, що використовуються для пере­давання інформації між комп'ютерами.

Комп'ютерні мережі працюють під керівництвом мереже­вої ОС. Інформаційний потік, який циркулює в комп'ютерній мережі, називається трафіком. Користувач має змогу вико­ристовувати всі апаратні, програмні та інформаційні ресурси, на які він отримав дозвіл від адміністратора мережі.

До основних елементів комп'ютерних мереж належать:

— комп'ютери;

— комунікаційне устаткування (телефонні лінії, супут-никовий зв'язок та ін.);

— ОС (ОС має керувати роботою мережі та усіх пристроїв, підключених до сервера. До таких систем можна віднести Windows server, UNIX, Sun OS, Mac OS);

— мережеві додатки (мережеві бази даних, поштові систе­ми, засоби архівації даних, системи автоматизації колективної роботи та ін.).

Комп'ютерні мережі забезпечують:

— колективну обробку даних користувачами, комп'ютери яких підключено до мережі, обмін даними між цими користу­вачами в режимі реального часу;

— спільне використання програм;

— спільне використання принтерів, модемів та інших пе­риферійних пристроїв.

Серед комп'ютерних мереж розрізняють мережі з серед­ньою швидкістю (від 1 до 10 Мбіт/с), високошвидкісні (до 100 Гбіт/с), надшвидкісні (не менше 1 Гбіт/с).

Кожний ПК має в комп'ютерній мережі свою адресу. Під­ключення ПК до комп'ютерної мережі можливе через послі­довні або паралельні порти на системній платі. Метод підклю­чення впливає на відстань та швидкість.

Для передачі даних у комп'ютерній мережі використо­вується середовище:

— жорстке (підключення через кабель);

— гнучке (супутникове, інфрачервоне, мікрохвильове).

За територіальним розміщенням мережі поділяють на:

— локальні, сформовані з ПК, розташованих на відстані 2—5 км один від одного, які об'єднують підприємство, офіс, групу будинків;

— регіональні, які охоплюють територію до 100 км, об'єд­нують кілька локальних мереж (велике підприємство з філія­ми, район міста);

— глобальні, які об'єднують велику кількість мереж та окремі ПК. Розташовуються по всьому світу, характеризують­ся різноманітними засобами зв'язку. Всесвітньо відомою гло­бальною мережею є Інтернет.

Читайте також:

1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
4. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
5. V Засоби навчання
6. Адреноблокуючі засоби.
7. Активний опір ліній електропередачі
8. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
9. Акустичні засоби|кошти| захисту
10. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
11. Аналіз та узагальнення отриманої інформації.
12. АПАРАТНІ ЗАСОБИ ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРІВ

Переглядів: 1953