• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Самовиховання в житті людини

Самовиховання, на думку народу, має велике значення в житті людини. Народний афоризм прямо націлює юнаків і дівчат: «Ба­тьки дали тобі життя - волю виховай сам». Народ створив своє­рідну програму самовиховання молодої людини: «Хорошу спра­ву роби в міру, погану не роби зовсім», «Захочеш дізнатися про себе - спитай думку людей», «Хорошому норову вчись на при­кладі без норову», «Ввічливості вчись у неввічливого», «Не будь дуже солодким - тебе з'їдять, не будь дуже гірким - тебе вики­нуть», «Сто разів відміряй, а один раз відріж», «Не будь голубом для двох дахів», «Поводься так, як ти хотів би, щоб з тобою поводилися», «Якщо пригощають, пий навіть воду», «Не вчись ніжностей, а вчись труднощів», «Всяке діло роби сміло», «Взявся за гуж, не говори, що не дуж», «Скінчив діло, гуляй сміло».

Народна мудрість стверджувала: слід намагатися викликати в дитини внутрішні здорові чуття і прагнення позбавитися шкід­ливих і нездорових проявів у своєму характері, вчинках, допомо­гти їй поступово набувати позитивного життєвого досвіду, вироб­ляти в собі благородство, ввічливість, працелюбність, скромність, справедливість, чесність і правдивість.

Народ дбав про розвиток самосвідомості, гартування волі, фо­рмування позитивних ідеалів, прагнення до самостійності, до дія­льності, ініціативності, виконання обов'язків. Форми самовдос­коналення виражались у вигляді пристосування, наслідування, орієнтації на людей.

Методи самовиховання: аналіз, спостереження, самокритика, самопереконання, самонавіювання, самозобов'язання, емоційне уявне перевтілення в іншу людину, похвала, оцінка вчинків доро­слими, присоромлення, спілкування зі старшими.

Засоби самовиховання: народні свята, обряди, символи, казки, усна народна творчість, народні традиції.

В українській народній педагогіці використовуються такі форми організації дітей: індивідуальна, групова, масова (фрон­тальна).

Індивідуальна форма - догляд за дитиною; групова - вихо­вання дітей у сім'ї, участь в об'єднаннях ровесників; фронталь­на - участь у праці, святах, обрядах.

Етнопедагогіка - основа сучасної національної системи виховання

Українська етнопедагогіка є власне національною виховною сис­темою, що сформувалася завдяки поєднанню народного, націона­льного і загальнолюдського, завдяки зв'язку минулого і загаль­нолюдського, минулого з сучасним в історії нашого народу. Ця система є сьогодні надійним фундаментом національного рефор­мування нашої освіти і виховання, розв'язання тих завдань фор­мування особистості громадянина України, які чітко визначені в Концепції громадянського виховання та Концепції 12-річної за­гальноосвітньої школи. А ці завдання, відповідно до названих документів, такі:

• сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала,
людину з притаманними їй особистісними якостями й риса­
ми характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями,
вчинками та поведінкою;

• сформувати такі особистісно значущі якості, як національна
свідомість, духовність людини. Домінантою виховного про­
цесу має стати формування в учнів патріотизму з новим змі­
стовим наповненням. Це виховання почуття любові до рід­
ного краю, свого народу, держави, відповідальності за їх май­
бутнє, відкритості до сприймання різноманітних культур сві­
ту, освоєння духовних цінностей людства - гуманізму, свобо­
ди, справедливості, толерантності, культури миру, національ­
ного примирення, збереження природи, всебічний розвиток
індивідуальності дитини.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
3. IV. Самовиховання.
4. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
5. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
6. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
7. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
8. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
9. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
10. Акустичні поля людини
11. Альних особливостей людини.
12. Аналіз безпеки життєдіяльності людини

Переглядів: 1085