МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Срібна доба російської поезії
________________________________________________________________________________________ Ствердження модернізму в російській літературі на межі ХІХ-ХХ ст. Розмаїття літературних напрямків, течій, шкіл у російській поезії.
Докорінна перебудова соціально-політичних, економічних, культурно-естетичних засад людського суспільства на межі ХІХ-ХХ ст. охопила не лише країни Західної Європи та Америки. Не менш бурхливий розвиток, справжню революцію в економічному, духовному, культурному житті в цей час переживає й Росія. Як і в більшості країн Європи, рубіж ХІХ-ХХ ст. стає для російської літератури точкою відліку нової – модерністської епохи, яка зростила блискучу плеяду нових прозаїків, поетів, драматургів, що стали окрасою і гордістю не лише російської, але й загальносвітової культури ХХ ст. Російський, як і західноєвропейський модернізм, постає на панівних в тогочасному духовному житті суспільства філософських ідеях та культурологічних концепціях. У своїх духовних пошуках російський модернізм звертався до ідей представників західноєвропейської філософії - І.Канта, А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, А.Бергсона, К.Юнга, З.Фройда, М.Хайдеггера, С.Кіркегора, Е.Гуссерля. Водночас, не менш значну роль у його становленні відіграли й власні культурні традиції, зокрема традиції православної християнської філософії, що її нове покоління російських філософів намагалося обгрунтувати і пристосувати до нових соціально-історичних обставин. Витоки новітньої школи російської філософії прийнято пов’язувати з діяльністю і теоретичними здобутками філософії визначного російського мислителя Володимира Соловйова (1853-1900). Провідні тези його вчення – ідеї всеєдності, як взаємопроникнення, органічної єдності і водночас окремості, специфічності усього сущого в світі, ідея Боголюдства, яка формулює програму “морального удосконалення” людства на основі поєднання людського і божественного начал. Особливе місце у філософії Соловйова посідає його концепція Софії-премудрої як Божественної мудрості і душі світу, його вічного жіночого начала. Концепція Софії Соловйова безпосередньо вплинула на становлення російського символізму з його містичними пошуками і передвизначила центральний символ блоківської лірики – знаменитий образ Прекрасної Дами. На ідеях Соловйова зросла ціла школа російської християнської філософії: С.Трубецькой, Є.Трубецькой, М.Федоров, П.Флоренський, С.Булгаков, В.Ерн, М.Бердяєв, Л.Карсавін, С.Франк та ін., багато з яких розробили власні системи християнської філософії. Прикметними ознаками російської філософської думки були її гуманістична спрямованість, пошуки людського ідеалу і роздуми над загальним сенсом людського буття, ствердження високих засад християнської моралі, намагання поєднати національні традиції з кращими здобутками європейської філософії і водночас критично переосмислити її антихристиянські тенденції, породжені впливом філософії Ніцше. Ідеалістична загалом, російська філософська думка особливу увагу приділяла ірраціональним сферам людського буття і намагалася поєднати досвід науки, філософії, релігії та мистецтва. У тісному зв’язку із здобутками філософської науки розвивається й російське мистецтво, яке в цей час переживає небувалий підйом. Рубіж століть – це час справжнього розквіту театрального мистецтва, пов’язаного з іменами К.Станіславського, Ф.Шаляпіна, М.Єрмолової. Музична творчість О.Скрябіна і С.Рахманінова визначила розвиток світової культури ХХ століття на багато десятиліть. Російський живопис кінця ХІХ і початку ХХ ст., представлений іменами М.Врубеля, В.Сєрова, К.Коровіна, І.Нестерова, К.Малєвича, В.Кандінського, М.Шагала та ін., став цілою епохою у розвитку світового живопису ХХ ст. Але не буде помилкою сказати, що в авангарді процесів модерністського оновлення мистецтва на рубежі століть перебувала саме російська література і, зокрема російська поезія, адже недаремно кінець ХІХ і початок ХХ ст. тепер називають “срібною добою” її літературно-історичного розвитку. Аналогія походить від уявлення про характер еволюції людської цивілізації, яка буцімто проходить у своєму розвитку три великі ери – золоту, срібну і залізну. З золотою добою в російській літературі асоціюється поезія першої половини ХІХ ст., “срібний вік” – з епохою рубежа століть, коли поезія переживає еру нового розквіту. За словами одного з критиків, «контраст між срібним століття і попереднім етапом розвитку вражаючий. І ще більше вражає цей контраст і просто-таки ворожнечість між срібним століттям і тим, що настало після нього, - епохою демонізації культури і духовності. /…/ І хоча ми й називаємо цей час срібним, а не золотим віком, можливо, саме він був найбільш творчою епохою в російській історії». Хронологічно “срібна доба” російської поезії не була довготривалою. Вона охоплювала період в три десятиліття, від початку 90-х років ХІХ ст. до початку 20-х років ХХ ст., коли помер один з духовних лідерів і найталановитіших поетів епохи О.Блок, а інший знаменитий поет М.Гумільов був розстріляний у радянській в’язниці. Тоді ж радянський уряд вдався до безпрецедентного вислання за кордон 160 відомих письменників, філософів, вчених, журналістів та інших представників російської інтелігенції, що означало остаточний розгром “срібної доби” російської культури. Ті, що залишились в Росії, піддавались цензурним утискам та заборонам, багато з них пізніше були репресовані і довгі роки провели на засланні, позбавлені можливості писати і друкувати свої твори. Багато з них загинуло у сталінських концтаборах та в’язницях. “Срібна доба”, що стала часом вражаючого злету російської культури, породила значну кількість літературно-художніх напрямків, течій, шкіл, більшість з яких розвивалася у річищі ідей модернізму. Найбільш значний вияв в російській модерністській поезії “срібної доби” знайшли символізм, акмеїзм, футуризм, імажинізм. Помітну роль у розвитку модерністських тенденцій доби відіграла також група “нових селянських” поетів а також творчість тих поетів, які не співвідносили себе з тим або іншим літературно-художнім напрямком чи течією.
Співставна таблиця розвитку літературних напрямків російської поезії “срібної доби”
__________________________________________________ Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|