МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||
Творчість Олександра Блока
«Від Пушкіна до Блока» - ця формула стала назвою шляху, пройденого російською літературою XIX і початкуXX століття. Блок підводить підсумки. Проте його значення є ширшим. Подібно до Данте він завершує та починає. На ньому зупинився кінець поетичної райдуги, початок котрої осяяв майстрів пушкінської доби. Він же, Блок, є початком нашої сучасної літератури. Вона вчиться у Блока його вмінню поєднувати стихію і культуру, тобто у прямому сенсі обробку, поривання й думку, бентежність і зосередженість, повагу до традиції та готовність своєчасно і рішуче порвати з нею». (Л. Озеров)
_______________________________________________________________ “Трагічний тенор епохи”. Творча особистість О.Блока.
Творчість Олександра Олександровича Блока (1880-1921) по праву вважається вершинним досягненням “срібної доби” російської поезії. Поезія Олександра Блока стала своєрідним художнім конденсатом, за словами А.Ахматової “пам’ятником початку доби”, який, як в дзеркалі, відбив у собі основні соціальні та духовні суперечності доби, її історичні злети та падіння, увібрав до себе магістральні теми епохи, її провідні художні тенденції і знакові образи. Значною мірою поетичний геній Блока сформувало те культурне середовище, в якому він зростав і до якого генетично належав, яке з покоління в покоління свято служило науці і літературі. Усі з його найближчого оточення були або вченими або літераторами: батько – професором-юристом і філософом, дід, який особисто знав Ф.Достоєвського і М.Салтикова-Щедріна, професором-ботаніком, ректором Петербурзького університету, бабця, мати і дві тітки – письменницями і перекладачами. І одружений він був на доньці великого вченого Д.Менделєєва, творця Періодичної системи елементів. Культурний світогляд Блока поєднує традиції гуманістичної культури ХІХ ст. з містико-есхатологічними тенденціями, головним джерелом яких були філософські праці В.Соловйова. Помітний вплив на формування його поглядів справила творчість романтиків, Р.Вагнера, Ф.Ніцше а також російські і зарубіжні сучасники-символісти (М.Метерлінк, Д.Мережковський, А.Бєлий та ін.). Літературно Блок належав до молодшого покоління російських поеів-символістів, які, на відміну від старших, відмежовували себе від занепедницьких, хворобливо-песимістичних настроїв західноєвропейської декадентської поезії і, як альтернативу,протиставляли їй ідею творчої активності, пророцького служіння поета суспільству, духовним завданням, що їх ставить перед людством нова історична епоха. За спогадами сучасників, в молоді роки Олександр Блок просто пашів здоров’ям – високий, широкоплечий, з чарівними каштановими кучерями, що, як вінок, облягали його чоло. І навіть його меланхолічне обличчя, замріяні зеленуваті очі випромінювали величезну і якусь магнетичну силу. «Його лірика була воістину магією. – Писав К.Чуковський. – Такою в усякому разі відчувало її наше покоління. …Блок був гіпнотизером величезної сили, а ми були зразковими медіумами. Він робив з нами усе, що хотів, тому що сила його лірики укорінювалась не стільки в словах, скільки в ритмах. Слова могли бути незрозумілими і нечіткими, але вони були носіями таких чарівних ритмів, що, заворожені і одурманені ними, ми підпадали під їх дію майже насильно». “Поет – син гармонії”. - Визначав сенс поетичної творчості Блок. – Три справи покладені на поета: по-перше, вивільнити звуки з рідної, безначальної стихії, в якій вони перебувають; по-друге, привести ці звуки у гармонію, дати їм форму; по-третє – внести цю гармонію у зовнішній світ”. Поезію Блока відрізняє глибока щирість, підвищена увага до подій внутрішнього, душевного життя. Його лірика постає втіленням уявлень про себе цілого покоління, втіленням історичної долі Росії. Впродовж відносно короткого часу Блок пройшов великий і складний поетичний шлях від захоплення містикою до поступового звільнення від неї і поступового переходу від поезії містичної до поезії широких соціальних узагальнень, в якій постає масштабне відчуття сучасної йому історичної епохи. Блок став своєрідним осереддям і точкою зламу, в якій культурні традиції, що йдуть від ХІХ ст., від поезії Пушкіна і Лєрмонтова, перетинаються з голосом нової, ХХ епохи, “трігчним тенором” якої, за словами А.Ахматової, Блоку судилося стати. Загальна трагедія доби стала й особистою трагедією долі її співця, біографія якого дивовижним чином виявилася співзвучною найбілш фатальним зламам російської історії. Народження Блока співпало з рішучим поворотом від історії доврянської Росії, до Росії, що стала на шлях розвитку буржуазної цивілізації. Літературна зрілість Блока припала на час найвищого розквіту нової російської культури та літератури а також першої хвилі революції у Росії. Смерть Блока збіглась у часі із трагічним закінченням “срібної доби” і початком “залізної доби” тоталітарно-репресивного режиму радянської влади. Ще за життя Блок поділив усі свої твори на три книги, які він пропонує розглядати як своєрідну автобіографічну трилогію: книга перша – “Вірші про Прекрасну Даму”( твори, що охоплюють період 1898-1904 рр.); книга друга – “Несподівана радість”(твори1904-1908 рр.); книга третя - “Снігова ніч”(твори після 1908 року). Кожна книга трилогії, в свою чергу, внутрішньо поділяється на цикли (від 3-х до 10-ти). Вірші цих книг Блок укладав не в природному хронологічному порядку їх написання, а у відповідності до особливої, внутрішньої логіки розвитку того загального ліричного почуття, яке об’єднує усі етапи творчої еволюції Блока-поета. “Кожен вірш, - писав Блок, - це розділ; з кількох розділів складається книга; кожна книга – це частина трилогії: усю трилогію я можу назвати “романом у віршах”; вона присвячена одному колу почуттів та думок, яке займало мене упродовж перших дванадцяти років мого свідомого життя...” Сам Блок етапи еволюції свого поетичного шляху характеризував так: «…від миттєвості занадто яскравого світла – через необхідний, вкритий трясовиськами, ліс – до відчаю, прокляття, «відплати» і… до народження людини «суспільної», митця, який мужньо дивиться в обличчя світу, який отримує право вивчати форми… вдивлятися в контури «добра і зла» – ціною втрати частки душі».
Читайте також:
|
|||||||||
|