Називний відмінок з інфінітивом

(Nominatīvus cum infinitīvo)

Інфінітивний зворот nominatīvus cum infinitīvo – це залежна синтаксична конструкція пасивного стану, що складається з підмета, вираженого іменником, субстантивованим прикметником або займенником у nominatīvus та присудка, вираженого дієсловом в інфінітиві будь-якого часу. Якщо присудок є складним, то іменна частина теж стоїть у nominatīvus.Nominatīvus cum infinitīvo виконує роль поширеного підмета. Nominatīvus виступає підметом речення і звороту, infinitīvus – логічним присудком звороту.

Інфінітивний зворот nominatīvus cum infinitīvo вживається після тих груп дієслів, що й аccusatīvus cum infinitīvo,тільки у пасивному стані.

Особливістю звороту nominatīvus cum infinitīvo є те, що дієслово, від якого залежить зворот, узгоджується з підметом в особі і числі головного речення. Перекладається підрядними додатковими або з’ясувальними реченнями зі сполучниками що або щоб.

Nominatīvus cum infinitīvo часто вживається після таких дієслів у пасивному стані:

1) dicor, trador, feror – говорять, що я ...

2) putor, iudĭcor, existĭmor – думають, що я ...

3) iubeor – велять, щоб я ...

4) vetor – забороняють, щоб я ...

5) prohibeor – перешкоджають, щоб я ...

6) sinor – дозволяють, щоб я ...

7) videor – здається, що я ...

8) habeor – вважають, що я ...

Примiтка.

У звороті особові займенники, що виступають у ролі підмета, опускаються і визначаються особовим закінченням дієслова-присудка: videor sсribĕre – здається, що я пишу vidēris scripsisse – здається, що ти написав vidētur scriptūrus esse – здається, що він напише vidēmur sсribĕre – здається, що ми пишемо videmĭni scripsisse – здається, що ми написали videntur scriptūri esse – здається, що вони напишуть

1. Dicĭtur vita nostra brevis esse. – Кажуть, що наше життя – ко-ротке.

Putātur Cicĕro orātor clarissĭmus fuisse. – Вважають, що Цице-рон був найславнішим оратором. Qui tacet, consentīre vidētur. – Здається, хто мовчить, той по-годжується. Videntur milĭtesvictūri esse. – Здається, що воїни переможуть.

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De Colosseo

Romae multas columnas, arcus, templa theatrăque antīqua delēta esse cuncti dolēmus. Notum est hodie quoque nonnullas reliquias Romae antīquae ostentāri posse. Homĭnes putant Romam urbem aeternam esse. Dicĭtur illud theātrum conservātum esse, quod Amphitheātrum Flavium nominabātur. Hoc amphitheātrum postea Colosseum appellātum esse ex colossea statua Nerōnis, quae hic collocāta erat, constat. Quo verbo nunc theātrum significātur. Scriptōres antīqui tradunt in Colosseo ludos magnifĭcos per centum dies perfectos esse. Quibus diēbus permultas bestias necātas esse notum est. Dicuntur alti muri eīus theātri, quod ovi formam habet, magnifĭcis columnis ornāti esse. Narrant Colosseum nimis amplum fuisse et a quinquaginta milĭbus Romanōrum complētum esse. Servos quoque iussu dominōrum pugnavisse constat.

IІ. De Ennio poēta et de Nasīca

Dicĭtur Nasīca aliquando Ennium poētam visitavisse. Cui ancilla dixit domĭnum domi non esse et sero domum ventūrum esse. Sed Nasīca ei non credĭdit, nam sensit Ennium domi esse. Postridie poēta Ennius consilium cepit Nasīcam visitāre. Is ostiarium rogāvit: “Estne domi domĭnus tuus?” Tum Nasīca, qui domi erat, clamāvit se domi non esse. Tum Ennius: “Credis me vocem tuam non cognoscere?” At Nasīca: “Ego ancillae tuae credĭdi et tu mihi ipsi non credis me domi non esse?”

IІI. De Parrhasio et Zeuxĭde, celeberrĭmis pictorĭbus Graecis

Traduntur Parrhasius et Zeuxis celeberrĭmi pictōres Graeci fuisse. Parrhasius cum Zeuxĭde de arte pingendi certavisse dicĭtur. Notum est Zeuxĭdem uvas simĭles veris uvis pinxisse. Ad tabŭlam Zeuxĭdis etiam aves advolābant. Parrhasius linteum simĭle vero pinxit. Zeuxis desiderābat linteum removēre et ostendĕre tabŭlam. Zeuxis errōrem suum intellexit et palmam Parrhasio concessit. Et recte: ipse enim volucres fefellit, Parrhasius autem artifĭcem.

Narrātur Zeuxis puĕrum uvas ferentem pinxisse; ad eas uvas etiam aves advolābant, ut ad veras. Pictor tamen contentus non erat et irātus: “Uvas, - inquit, - melius quam puĕrum pinxi; puer vero puĕro simĭlis esse non vidētur, si aves ad eum advolāre non timent”.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Катон сказав, що коріння науки – гіркі, плоди – солодкі.

2. Талес вважав, що вода є початком речей.

3. Відомо, що на Місяці не має життя.

4. Здається, що Цицерон перевищив красномовством усіх ораторів.

5. Передають, що вже до Гомера були поети.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Scio me nihil scire. – Я знаю, що нічого не знаю. (Сократ).

2. Mendācem memŏrem esse oportet. – У брехуна має бути добра пам’ять.

3. Homĭnem te esse memento! – Пам’ятай, що ти людина!

4. Legem brevem esse oportet. – Закон повинен бути коротким. (Цицерон).

5. Nec scire fas est omnia. – Не можливо знати все.

6. Notum est amōrem caecum esse. – Відомо, що кохання сліпе.

7. Dic, hospes, Spartae nos te hic iacentes vidisse, patriae fidēles.– Скажи, чужинцю, що бачив нас тут у Спарті полеглими, але вірними батьківщині.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Знахідний відмінок з інфінітивом	\|	Лексичний мінімум

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.