Відмінок Однина Множина

чоловічий рід жіночий рід середній рід

Н. безкра-їй безкра-я безкра-є безкра-ї

Р. безкрай-ого безкрай-ої безкрай-ого безкра-їх

Д. безкрай-ому безкра-їй безкрай-ому безкра-їм

З. безкра-їй,-ого безкра-ю безкра-є безкра-ї,їх

О. безкра-їм безкрай-ою безкра-їм безкра-їми

М. безкрай-ому,-їм безкра-їй безкрай-ому,-їм безкра-їх

Деякі зауваги до відмінювання прикметників:

1. У середньому роді прикметники мають такі самі закінчення, як і в чоловічому, за винятком лише називного — знахідного відмінків, де в середньому роді виступає закінчення -є, -є (зелене, сине).

2. Прикметники м'якої групи в закінченнях можуть мати лише -і (а не -и): синій, синім, сині, синіх, синіми; житній, житнім, житні, житніх, житніми.

3. Прикметники твердої групи в закінченнях мають звичайно букви и: зелений, зеленим, зелених, зеленими; пахучий, пахучим, пахучих, пахучими. Але в закінченнях давального і місцевого відмінків однини та називного множини виступає лише і: зеленій, пахучій (гілці); на зеленій, пахучій (гілці); на зеленім, пахучім (лузі); зелені, пахучі (гілки).

4. У називному (і знахідному) відмінку множини всі без винятку прикметники мають закінчення -і (які? чиї?): зелені, сині, свіжі, далекі, сестрині, братові, Сашкові (зошити).

5. У називному відмінку однини присвійні прикметники чоловічого роду (чий?) мають нульове закінчення: братів, Степанів, сестрин, Миколин, Маріїн.

6. Прикметники і м'якої, і твердої груп мають однакові закінчення -ого, -ому, -ої, -ою з тою лише різницею, що в прикметниках м'якої групи перед о пишеться м'який знак: зеленого — синього зеленому — синьому, зеленої — синьої, зеленою — синьою.

7. В орудному відмінку однини прикметники і твердої, і м'якої груп мають лише закінчення -ою; а іменники можуть мати і закінчення -ею (м'яка та мішана групи): ранньою вишнею, синьою скринею, свіжою їжею, найвищою кручею, найглухішою тишею.

8. У знахідному відмінку множини прикметники усіх трьох груп одержують закінчення або називного, або родового відмінка (в залежності від іменника, з яким вони узгоджуються): зустрів завзятих гравців, оголосили дальній рейс, бачили довгошиїх звірят, привели білолицих хлопчиків.

9. Присвійні прикметники з суфіксами -ів-(-їв-), -ин-(-їн-) відмінюються за твердою групою.

10. При відмінюванні присвійних прикметників відбуваються фонетичні зміни в основі слова, У прикметниках, утворених від іменників чоловічого роду твердої групи, суфіксальний голосний і чергується з о: деканів — деканового, Петрів — Петрового, шоферів — шоферового; у прикметниках, утворених від іменників чоловічого роду м'якої та мішаної груп, голосний і чергується з є (від іменників м'якої групи з кінцевим приголосним і буде орфографічне є): вихователів — вихователевого, Михасів — Михасевого, вівчарів — вівчаревого, Григорій — Григорієвого, сторожів — сторожевого; ті самі чергування відбуваються при відмінюванні прикметників за родами: деканів — деканова — деканове, Михасів — Михасева — Михасеве, Григоріїв — Григоріева — Григорієве, сторожів — сторожева — сторожеве.

11. Для ділового стилю нормативним є закінчення -ому в М. в. однини для прикметників у формі чоловічого та середнього роду: на білому..., у державному..., в ефективному...

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика парадигм прикметників	\|	Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.