Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Кличний відмінок

Кличний відмінок, або вокатив, за змістиш і синтаксичними функціями близький до називного відмінка. Частина його форм, зокрема іменники середнього роду та іменники в множині, подані через називний відмінок, флексію мають іменники чоловічого та жіночого роду, які здебільшого є назвами осіб, напр.: «Роде наш красний, роде наш прекрасний! Признаваймося, не цураймося, бо багато нас є» (укр. нар. пісня); «Спи, моя пташко, то вітер завив» (О. Олесь); «Розкажи, розкажи мені, поле, чого рідко ростуть колосочки» (П. Тичина); «Розмахніться дужче, теслі! Дзвінко бийте, ковалії» (М. Рильський); «Ой вербо, вербо, де ти зросла, що твоє листячко вода знесла» (укр. нар. пісня).

Вокатив наділений різними семантичними ознаками, у структурі речення він характеризується неоднотипними функціями, бо може виконувати роль різних членів речення. Іменник з граматичними ознаками вокатива у семантичному плані, з одного боку, номінує адресат-об'єкт, до якого звертається мовець, а з другого — є суб'єктом, який потенційно може виконати волю мовця. В одному слові простежується поєднання (синкретизм) двох функцій: адресатно-об'єктної і суб'єктної, що зумовлене складними трансформаційними мовними процесами конденсації тексту, внаслідок яких виникла форма кличного відмінка, обов'язково супроводжувана дієсловами другої особи наказового способу, напр.: «— Обруч найбагряніший викуй, майстре мій, щоб сонце жевріло ясніш...» (Б.-І. Антонич); «Обніміться, брати мої, молю вас, благаю» (Т. Шевченко); «Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!» (Т. Шевченко). У формально-граматичній структурі речення ця форма наділена синтаксичною функцією підмета і реалізується тільки при присудках імперативної дії.

Вокатив у ролі недиференційованого головного члена поданий як згорнуте речення, тому на формально-синтаксичному рівні його розглядають як слово-речення, напр.: «Дніпре, Дніпре! Розбивав ти Мури-гори кам'яні» (О. Олесь); «Мій краю прекрасний, розкішний, багатий! Хто «тебе не мучив? Якби розказать... то перелякать Саме б пекло можна» (Т. Шевченко).

Форма кличного відмінка вживається в ролі вставного слова, яке є знаком вставної, редукованої при конденсації тексту конструкції, нагір.: «Оці руки, панове, всіх нас годують» (М. Коцюбинський); «А в нашій школі, Григорію, він учився разом з Яриною» (М. Стельмах).

Зрідка вокатив функціонує як ідентифікатор особового займенника другої особи, у цій позиції він якісно не впливає на структуру речення, а лише модифікує її як опосередкований другорядний член, напр.: «Ти загнав, Раду, шкапину? Щоб часом не забрела в плавні...» (М. Коцюбинський); «Гей ти, парубче, як тебе звати...» (М. Коцюбинський); «Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, Є коли літати» (Т. Шевченко).

В окремих випадках форма кличного відмінка розглядається як прикладка до іншого вокатива, напр.: «Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся з малим сиротою?» (Т. Шевченко); «Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягідку, як пташечку, Кохала, ростила» (Т. Шевченко); «Стань, дівчино, маків цвіте, Дам тобі я кращі в світі Не каміння — самоцвіти» (О. Олесь).


Лекція № 6–7

Словозміна іменників. Характеристика парадигм іменників 1,2,3,4 відмін

План

1. Поняття про парадигму іменника. Повна та неповна парадигма.

2. Принципи поділу іменників за парадигматичними ознаками на відміни та групи.

3. Характеристика парадигм іменників 1, 2, 3, 4 відмін.

4. Розмежування варіантів відмінкових форм.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова : підручник /М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К. : Вища шк., 2005. – С. 215-228.

2. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д.Пономаріва. – К. : Либідь, 2005. – С. 123-134.

3. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська ; за ред. І. Вихованця. – К.: Унів. вид-во “Пульсари”, 2004.– С. 103-107.

 


Читайте також:

  1. Відмінок Однина Множина
  2. Давальний відмінок
  3. Давальний відмінок однини – паралельні форми -ові, -у.
  4. Знахідний відмінок
  5. Місцевий відмінок
  6. Місцевий відмінок однини
  7. Називний відмінок
  8. Орудний відмінок
  9. Родовий відмінок
  10. РОДОВИЙ ВІДМІНОК ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ
  11. Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни




Переглядів: 1229

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Місцевий відмінок | Поняття про парадигму іменника. Повна та неповна парадигма

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.