Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






РОДОВИЙ ВІДМІНОК ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ

ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ОДНИНИ З ОСНОВОЮ НА ПРИГОЛОСНИЙ

 

І. ЗАКІНЧЕННЯ -А, -Я:

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення (у твердій та мішаній групах), (у м’якій групі), коли вони означають:

1) назви осіб, власні імена та прізвища: студента, учителя, Андрія, Франка; також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Мороза, Ліса;

2) назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, коня, ясеня;

3) назви конкретних предметів: гвинта, замка (двірного), малюнка, ножа, стола (як предмета меблів: письмового, кухонного, офісного тощо, АЛЕ: столу у конструкції типу “просимо до нашого столу!”, “Діти, до столу!”);

4) назви населенних пунктів (міст): Києва, Донецька, Луцька, Святошина, Миргорода, Лондона, Парижа, Харкова;

Примітка. -У, -ю пишеться у складених назвах населенних пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення : Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Широкого Яру;

5) Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев, -єв, -ин, -їн: Дінця, Дніпра, Дністра, Іртиша, Орла, Пирятина, Пскова;

6) назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, кілограма, місяця, метра, процента, тижня (АЛЕ віку, року); назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (АЛЕ листопаду, якщо йдеться не про назву місяця, а про процес опадання листя); назви грошових знаків: гроша, долара, фунта стерлінгів; числові назви: десятка, мільйона;

7) назви машин та їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора, поршня, трактора;

8) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предемети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, радіуса, ромба, сектора, синуса, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, трикутника, АЛЕ: виду, роду, також синтаксису, складу, способу.

 

ІІ. ЗАКІНЧЕННЯ -У, -Ю:

Закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:

1) речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, борщу, воску, гіпсу, граніту, квасу, кисню, льоду, меду, піску, пороху, сиру, АЛЕ хліба;

2) збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону, вишняку, гурту, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, лісу, оркестру, парку, полку, рою, саду, товару, хору; сюди належать назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, бузку, гороху, звіробою, очерету, чагарнику, щавлю, ясеню (АЛЕ вівса), а також назви сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду тощо;

3) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, даху, заводу, залу, банку, замку, каналу, коридору, магазину, поверху, палацу, шинку, АЛЕ (переважно з наголосом на закінченні): гаража, куреня, млина, хліва; -А, -Я вживається також в іменника – назвах архітектурних спорудних деталей: карниза, портика; обидва закінчення приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота;

4) назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, комітету, штабу;

5) переважна більшість слів із значенням місця, простору тощо: абзацу, валу, байраку, краю, лиману, майдану, світу, уривку, яру, АЛЕ: горба, хутора, а також зменшено-пестливі форми на : ліска, майданчика, ставка;

6) явища природи: вихору, вогню, вітру, граду, інею, туману, урагану;

7) назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху;

8) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авралу, винятку, галасу, крику, грипу, догмату, дисонансу, достатку, екзамену, експорту, екскурсу, звуку (АЛЕ, як термін – звука), ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, конфлікту, ляпасу, мажору, мінімуму, максимуму, світогляду, способу, стиду, шуму, АЛЕ: ривка, стрибка, стусана;

9) терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т.ін.: аналізу, імпульсу, синтезу, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, образу, роману, стилю, сюжету;

10) назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, танку, танцю, тенісу, фітнесу, футболу, АЛЕ: гопака, козака (мається на увазі назва народного танцю);

11) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, водопроводу, живопису, манускрипту, рукопису, родоводу, АЛЕ: електровоза, пароплава;

12) переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): випадку, вислову, відгуку, заробітку, запису, побуту, поштовху, прибутку, успіху;

13) назви річок (крім зазначених у п.І, 5)), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо: Амуру, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Байкалу, Мічигану, Світязю, Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу, Кіпру, Криту, Алжиру, Афганістану, Єгипту, Іраку, Китаю, Донбасу, Кавказу, Сибіру.

Примітка. У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання держав), буряка (одиничне) – буряку (збірне), вала (деталь машини) – валу (насип), елементу (абстрактне) – елемента (конкретне), інструмента (одиничне) – інструменту (збірне), каменя (одиничне) – каменю (збірне), клина (предмет) – клину (просторове поняття), пояса (предмет одягу) – поясу (просторове поняття), рахунка (документ) – рахунку (дія), терміна (слово) – терміну (строк), фактору (чинник) – фактора (маклер) тощо.

 


Читайте також:

  1. ВАРІАНТИ ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ІМЕННИКІВ
  2. Відміни іменників
  3. Відмінок Однина Множина
  4. Відмінювання іменників другої відміни. Особливості поділу на групи іменників з основою на –р. Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка.
  5. Давальний відмінок
  6. Давальний відмінок однини – паралельні форми -ові, -у.
  7. Закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини як місце морфологічного ризику.
  8. Знахідний відмінок
  9. Іменникова категорія числа. Експресивна та інформативна функції іменників, ужитих в однині чи множині.
  10. ІХ. ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ
  11. Категорії числа і відмінка іменників.
  12. Категорія роду іменників.




Переглядів: 1781

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ | Cкладне речення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.