Іменникова категорія числа. Експресивна та інформативна функції іменників, ужитих в однині чи множині.

Категорія числа – самостійна лексико-граматична категорія іменника, що виражає кількісний вияв позначуваного іменником предмета. Розрізняють два граматичні числа – однину і множину.

Однина – уживається для позначення однієї речі, предмета: яблуко, птах, віче. Іменники в однині можна зіставити із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це: цей світ, ця громада.

Множина – уживається для позначення іменників, що називають два і більше однакові предмети: літаки, щоки. Іменники у множині можна зіставити із займенником вони або поєднати із ці: ці вікна.

У давнину існувала ще третя форма числа іменників – двоїна, від якої залишилися лише форми очі, плечі, вуса та діалектні форми два відрі, дві нозі.

За здатністю утворювати форму однини і множини іменники поділяють на чотири групи:

Повна парадигма числа(функціонують в однині та множині)	Однинні(функціонують лише в однині)	Множинні(функціонують лише в множині)	Синтаксичний критерій визначення числа
Більшість іменників: пісня – пісні, вікно – вікна, вада – вади.	1) Абстрактні іменники: блакить, сум;	1) Парні й складні предмети: перила, нари, челюсті;	Це іменники середнього роду на -я, число яких можна визначити лише у словосполученні або в реченні: складне завдання, оперативні рішення, гучне весілля, два життя.
2) збірні: жіноцтво, качва, листя;	2) речовина, матеріал: білила, вершки;
3) речовинні: фосфор, пшоно;	3) залишки речовини: недоїмки, висівки;
4) власні назви: Денис, Золотоноша, Київ, Діана;	4) ігри, обряди, часові поняття: піжмурки, входини, сутінки;
5) окремі овочі, ягоди: хрін, малина, морква.	5)збірні іменники: люди, меблі, дрова;
6) тривалі дії, процеси: проводи, перемовини;
7) окремі географічні назви: Татарбунари, Суми;
8) емоції, переживання (переважно із суфіксом -ощ-): заздрощі, гордощі;
9) чітко не визначені грошові поняття: фінанси, гроші.
Іменники людина – люди, дитина – діти, курка – кури, гуска – гуси, радість – радощі, гордість – гордощі й подібні є спорідненими словами, а не співвідносними формами однини та множини, причому друге слово в кожній парі є множинним.

Стилістичні ресурси категорії числа пов’язані з використанням форм однини в значенні множини або навпаки – форм множини в значенні однини. Так, іменники у формі однини, уживаючись зі значенням множини передають відтінок збірності, наприклад: думка читача, погляд сучасника. Такий прийом часто використовують у заголовках, назвах рубрик: „Твої права, споживачу”. Поряд із такими словами можуть уживатися означення, які є вказівкою на те, що мова йде не про один предмет: десятитисячний передплатник, мільйонний відвідувач.

У мові ЗМІ представлено різні способи вираження категорії числа, які виконують експресивну функцію, рідше інформативну.

1) Повторення форм називного та родового відмінка на позначення великої або надмірної кількості, масовості, розташування на великій території. Н-д:

2) Уживання однини конкретних іменників (назв осіб та тварин, рослин і предметів) у збірному значенні для вираження сукупності однорідних предметів як одного цілого: пасажир української залізниці має такі переваги, радість уболівальника на євробаченні, фахові стандарти журналіста; ціна яблука вітчизняного та закордонного. Однак не можна вживати однину для позначення розчленованої множинності, яка складається з однакових предметів і підлягає лічбі, як-от: щодоби фірма виготовляє тисячу жіночого плаття* (замість плать).

У назвах установ і свят форму однини або множини визначають традиційно: Будинок книги, Будинок подарунків, Будинок учителя, Будинок офіцерів, День фізкультурника, Міжнародний день студентів.

3) Форми однинних іменників для іронічно-зневажливого вираження збірності, масовості. Іронічний відтінок може підсилюватися відповідною суфіксацією: офіцерня, дітлашня, бомжарій.

4) Уживання однинних іменників у формі множини на позначення простору, тривалості, інтенсивності ознаки, гіперболізації предмета: по світах пішла чутка, пересічній жінці бракне часу ходити по манікюрах, засідають по президіях. Таке вживання лімітовано розмовним та художнім стилем.

5) Уживання однинних речовинних іменників у множині для номінації видів, сортів, виробів із цієї речовини, її великої кількості: солі, грязі, лаки, масла, у снігах, води.

6) Використання однинних власних назв у множині для номінації типу людей (сучасні сократи); для вираження презирливості, зневаги, сарказму, у цілому негативного ставлення (продажні павлики лазаренки); для називання угруповань, пов’язаних родинними стосунками (Ющенки в політиці та Януковичі), для передачі узагальненого значення (принади Єгиптів, Тайландів, Туреччин переманили відпочивальників із Криму).

7) Авторська форма множини, що дозволяє не лише висловлювати свої думки, погляди, а й залучати до обговорення читачів і слухачів: починаючи цикл публікацій про літніх людей, ми запрошуємо до розмови...

8) Множина ввічливості, пошани, виражена формами ІІ особи займенників у сполученні з дієслівними та прикметниковими формами множини: ви стверджуєте.

!!! Вислови на зразок ви був*, ви казала*, ви красива* (замість ви були, ви казали, ви красиві) не відповідають нормам літературної мови і є ознакою просторіччя.

9) Пошанна однина – звертання на ти до визначних сучасників та історичних осіб.

Отже, форми числа виявляють стилістичну активність у певних мовленєвих ситуаціях.

Ненормативне вживання форм числа. Морфологічними помилками слід вважати такі конструкції:

1) ненормативне недоцільне та невмотивоваве утворення форми множини від однинного іменнника:

низькі пенсії* – низька пенсія;

високі стипендії* – висока стипендія;

заслухано інформації* – заслухано інформацію;

солоні івасі* – солона івасі;

асортименти* молочної продукції – асортимент молочної продукції;

курси валют* – курси валюти;

головні болі* – головний біль;

2) ненормативне утворення форми однини від множинногоіменника: свіжа консерва* – свіжі консерви;

смачна суші* – смачні суші;

виробники меблі* – виробники меблів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Родова належність абревіатур та незмінюваних іменників.	\|	Існуючі методи аналізу масової комунікації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.