Існуючі методи аналізу масової комунікації.

Сутність технологій вербального впливу на свідомість людини.

Основна частина

Вступна частина

Для розуміння глибинної сутності інформаційної боротьби необхідно зрозуміти механізми інформаційного впливу на поведінку індивіду (особистості), а також на прийняття рішень на будь-якому рівні суспільних і державних структур в будь-якій

сфері їх діяльності. В даний час вплив нових джерел і технологій інформаційно-психологічного впливу на суспільство в цілому, на організовані групи, неорганізовані маси людей і на окрему людину постійно зростає. Інформаційно-психологічні впливи зараз організуються як загрози безпеки особистості, суспільству і державі.

Введемо поняття механізму вербального інформаційного впливу, розуміючи при цьому, що в його основі лежать закономірності усвідомленого сприйняття інформації, саме її змісту. Цей механізм за своєю суттю є загальним і реалізує загальні закономірності інформаційних процесів в соціальному середовищі. Засоби вербального впливу базуються на використанні природно-мовних засобів (усна та письмова мова) та відповідного позалінгвістичного аудіо-візуального контексту (зображення, жести, тембр голосу тощо). В основі вербального впливу лежать знання про досвід, культуру та ментальні особливості певних етнічних (та/або соціальних) груп, що дозволяє безпосередньо впливати на формування їх свідомості іншим боком у бажаному напрямку.

Під технологіями масової комунікації будемо розуміти можливі деформації системи масового інформування і поширення дезінформації, які ведуть до потенційних порушень суспільної стабільності, про нанесення шкоди здоров'ю і життю громадян, унаслідок пропаганди чи агітації, що збуджують соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть і ворожнечу, про діяльність тоталітарних сект, що пропагують насильство і жорстокість. Ці впливи, усвідомлювані чи неусвідомлювані, як показує життя, можуть призводити й у дійсності призводять до серйозних порушень психічного і фізичного здоров'я, розмиванню природних і культурно-заданих норм поводження, до росту ризикованих соціальних і особистісних ситуацій.

Є кілька планів опису й аналізу інформаційно-психологічних впливів. Перший і другий плани відносяться власне до індивіда (особистості).

Перший розглядає людину як суб'єкт політичного життя, носія визначеного світогляду, що володіє більш-менш вираженими правосвідомістю і менталітетом, духовними ідеалами і ціннісними установками. Громадянин є свідомий суб'єкт відносин із суспільством і владою (державою) і він будує свою поведінку в тому числі в залежності від того, наскільки він цій владі довіряє. У цьому контексті формування довіри до себе є одназосновних політичних завдань влади. Неадекватна суспільним (з погляду влади) інтересам поведінка громадянина може сприйматися як гострі форми політичного екстремізму, яка загрожує самому існуванню політичної системи, так і політичної байдужості, у не меншій мірі руйнуючого основи громадського життя.

Другий план розглядає людину як індивіда, що володіє свідомістю, підданою різного роду маніпулятивним впливам, інформаційним по своїй природі, результати яких можуть прямо загрожувати фізичному чи психічному здоров'ю людини. Саме такі впливи часто протягом багатьох років формують морально-психологічну атмосферу в окремих прошарках суспільства, підживлюють кримінальне середовище і сприяють зростанню психічних захворювань у суспільстві. Сектантське проповідництво, поширення містичних і езотеричних знань і практик, магії, шаманства і т.п. можуть бути прикладом таких впливів, що призводять до соціальної особистісної дезадаптації, а в ряді випадків до руйнування психіки людини.

Серйозну небезпеку для психіки викликає поширення по мережі Інтернет насамперед порнографії, непристойної інформації, що ображає суспільну моральність, що порушує сформовані в суспільстві стандарти моралі. Сервери з такою інформацією часто відвідуються дітьми і підлітками. Адже за допомогою Інтернету гарантується більша конфіденційність і анонімність, чим відвідування кінотеатрів або магазинів з відкритою чи підпільною порнолітературою і порновідеофільмами.

Інформаційно-психологічні впливи на масову свідомість. Третій план передбачає аналіз інформаційних впливів на організовані чи неорганізовані (юрба) групи і маси людей. Мета цих впливів — викликати особливе, конфліктне поводження в гострих життєвих (політичних, воєнних, надзвичайних) ситуаціях. Ініціація паніки, примушення до здачі в полон, мобілізація мітингуючих до активних дій — от кілька прикладів таких цілей. Тонкі механізми їхньої реалізації, які використовують властивості масової свідомості, описані у відомій літературі по психологічній війні.

Четвертий план ставить проблему інформаційно-психологічного впливу на населення країни в цілому чи в регіональному масштабі. Мова йде про найбільш піддану маніпулятивним впливам маргінальну частину населення, до якої належать насамперед соціально-незахищені громадяни. Саме на них інформаційно-психологічний вплив робить сильний моральний і психологічний тиск, що накладається на загальне тло бідності і невпорядкованості в житті. Можна говорити про морально-психологічні наслідки інформаційно-психологічного впливу на населення країни, ступінь ваги яких істотно залежить від пануючих у масовій свідомості стереотипів сприйняття й оцінки умов соціального життя. Ця оцінка, втім, практично цілком формується безупинним потоком інформаційно-психологічного впливу, що обрушується на голови людей.

Інформаційно-психологічні впливи — негативний контекст.Коли говорять про інформаційно-психологічний вплив як загрозу, природно, мають на увазі негативні наслідки його реалізації. Однак питання про негативність заслуговує спеціального розгляду. Представляється справедливим таке визначення:

«Негативні інформаційно-психологічні впливи — це, насамперед, маніпулятивні впливи на особистість, її емоційно-вольову сферу, на групову і масову свідомість, інструмент психологічного тиску з метою явного чи схованого спонукання індивідуальних і соціальних суб'єктів до дій на шкоду власним інтересам в інтересах окремих осіб, груп чи організацій, що здійснюють ці впливи».

Тут потрібне пояснення, оскільки є один тонкий момент, обумовлений самим фактом маніпуляції — адже у вихідному змісті цього терміна закладений негативний, провокативний контекст. Окремі види інформаційно-психологічного впливу, спрямовані на населення в цілому чи адресовані конкретним особам, соціальним шарам і групам, політичним партіям і рухам, здатні серйозно порушити нормальне функціонування і життєдіяльність соціальних інститутів, державних структур, громадських організацій, об'єднань громадян і окремих осіб. Ці впливи кваліфікуються саме як негативні, тому що викликають психоемоційну і соціально-психологічну напруженість, перекручування моральних критеріїв і норм, морально-політичну дезорієнтацію і, як наслідок, неадекватну поведінку окремих осіб, груп і мас людей.

Але держава, влада як політичний інститут взагалі, також прибігає до маніпуляції свідомістю людей. Уся справа в політичних критеріях спрямованості маніпулятивних впливів. Демократична держава — гарант соціальних прав і свобод громадян і інструмент стримування можливих деструктивних результатів впливів корпоративних і особистих інтересів. Саме з цього ідеалу варто виходити. Якщо інформаційно-психологічні впливи працюють проти таких функцій і діяльності, то їх варто кваліфікувати як негативні, як загрози індивідуальній і масовій свідомості, що притаманне, як правило, авторитарним і тоталітарним режимам.

Індивідуальна і масова свідомість як об'єкти інформаційно-психологічні впливів.

Масова свідомість. Відомі соціально-психологічні особливості масової свідомості: довірливість до друкованого слова, теле- і радіоінформації на державних і недержавних каналах ЗМІ, готовність до сприйняття політичних і квазінаукових міфологем. Масова свідомість формується насамперед життєвим досвідом і вже потім внаслідок інформаційних впливів. Проте, інформаційно-психологічні впливи можуть істотно змінювати масову свідомість і поводження великих груп населення (соціумів).

Стосовно інформаційних процесів маси можуть розглядатися в трьох формах: як населення, юрба чи колектив. Основними джерелами інформації, що впливають на свідомість населення, є ЗМІ і слухи. Для юрби головне джерело інформації — лідер і його найближче оточення (харизматичне ядро), а також слухи й особливо екзальтовані особи в самій юрбі. У колективі провідне значення має офіційна інформація, що надходить від посадових осіб, і повідомлення неформального лідера.

Особливої специфіки у впливі інформації на маси, що знаходяться в нормальному (тобто спокійному, упевненому) психологічному стані, немає. Набагато менше відомо про особливості інформаційно-психологічного впливу на маси, що знаходяться в станах, які відрізняються від нормального, тобто характерних для ризикованих соціально-психологічних ситуацій.

Під ризикованими соціально-психологічними ситуаціями розуміються такі стани і дії мас, які з великою імовірністю можуть призвести чи фактично призводять до порушення моральних чи правових норм, і в результатіцього є небезпечними для нормальної життєдіяльності соціуму.

Динаміку зародження і розвитку ризикованих соціально-психологічних ситуацій можна представити у виді наступної схеми:

Перша стадія — «шумування мас», невдоволення ситуацією, виявлення загальних (об'єднуючих) потреб, усвідомлення і прийняття більшістю загальних цілей і єдиної думки про наявність зовнішніх загроз.

Друга стадія — усвідомлення того, що і коли потрібно робити для задоволення загальних потреб і подолання, перешкоди чи усунення загрози, формування рольової колективної (групової) структури і загального емоційного настрою на боротьбу.

Третя стадія — активні дії по досягненню мети з використанням легітимних інформаційно-психологічних способів впливу на конфронтуючу сторону.

Четверта стадія — активні дії з використанням нелегітимних способів впливу аж до силової боротьби.

П'ята стадія — (у випадку недосягнення мети) — спад настрою або виникнення паніки, припинення активних дій, переосмислювання програми дій і, можливо, перебудова рольової структури соціуму.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Іменникова категорія числа. Експресивна та інформативна функції іменників, ужитих в однині чи множині.	\|	Джерела, канали поширення і технології інформаційно-психологічного впливу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.