Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Орудний відмінок

Орудний відмінок спеціалізується на вираженні функції інструменталя, іншим відмінкам ця семантична ознака не властива* Формування вказаного значення відбувається при дієсловах-присудках із семою активної конкретної фізичної дії, яка виконана над конкретним реальним об'єктом інструментом, названим іменником з предметним значенням, напр.: «Сказав, як цвяхом прибив» (прислів'я); «Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін» (М. Коцюбинський).

Залежно від змісту форми орудного відмінка інструментальна функція поділяється на варіанти: функція знаряддя дії, функція засобу дії, функція допоміжного матеріалу. Поділ зумовлений семантикою дієслова-присудка і лексичним набором відмінкової форми. За обсягом лексичних значень найчисленнішою є варіантна функція знаряддя дії. Центр її складають іменники, що називають предмети, призначені для виконання фізичної дії, напр.: ніж, молоток, різець, лопата, фуганок, долото, ручка, свердло, терпуг тощо. Валентністю дієслова передбачено таку структуру майбутнього реального речення,-де є «місця» для іменників у ролі інструменталя, суб'єкта та об'єкта дії. Характерною ознакою дієслів фізичної дії є перехідність, напр.: різати хліб ножем, копати лопатою картоплю, малювати пензлем картину, чистити наждаком метал, білити щіткою хату, забивати молотком цвяхи, полоти сапою город, писати ручкою лист, різьбити ножем наличники, гострити ніж терпугом; «На ділянках без пнів грунт розрізається пасивним ножем» (журн.); «Коло хати поралася Федора, копаючи заступом грядку» (І. Цюпа).

У мові, крім власне інструментального значення, можливі додаткові нашарування основного змісту, які викликані різними причинами. Так, заміна перехідного дієолова неперехідним створює умови для формування об'єктно-інструментальних відношень, напр.: «Тріщав чобітьми по зелених крижаних шпичаках» (О. Гончар); «Раїса дзвонила склянками...» (М. Коцюбинський); «...Гафійка гриміла ложками...» (М. Коцюбинський).

У сферу сполучуваності присудка активної фізичної дії можуть потрапляти іменники — назви частин тіла, органів чуття, за допомогою яких відбувається дія, напр.: рука, ногЬ, плече, коліно, язик, вухо, очі, хвіст. З групою назв знарядь дії їх об'єдцує спільна мета, хоча синонімічних відношень не існує, оскільки іменники із семою знаряддя дії належать до класу інструментів, а назви частин тіла, органів чуття функціонують у ролі інструментів. Поява при дієслові інструментальної семантики залежного іменника, який називає не інструмент, а реальний об'єкт, зумовлює функцію об'єктного інструменталя, напр.: «Стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає» (прислів'я); «Приходить весна... і б'є об землю крилом, наче великий кажан» (М. Коцюбинський); «Денис торкнув ліктем Романа» (І. Нечуй-Левицький); «Вони... обминали вузькі і чорні провалля, черкаючись плечем об гострий бік скелі» (М. Коцюбинський).

Наступний відтінок функції знаряддя дії виражають іменники, що називають не весь предмет-знаряддя, яким виконується дія, а тільки його частину, напр.: «Орел... ледве ворушачи кінчиками крил, виглядає здобич» (Ю. Яновський); «Тітка Устина».. втерлась кінчиком хустки... і рушила до воза» (А. Шиян)

У цій ситуації функція партитивного (часткового) інструменталя набуває відтінку об'єктного значення. ' Іноді, розширюючи лексичний набір назв конкретної

предметності, орудний відмінок позначає поняття, ситуації, які в ролі знаряддя сприяють виконанню дії, лапрл «Бджола жалить жалом, а чоловік словом» (прислів-'я); «Черниш обшукує поглядом той прямокутник...» (О. Гончар) ; аналогічно малювати уявою, зупинити поглядом, запитувати очима, вбити словом, де сема способу дії поєднується із семою інструменталя.

Порівняно з функцією знаряддя дії функція засобу дії характеризується іншими семантичними особливостями: тут інструменталь не впливає на спосіб дії предиката, і валентність дієслова передбачає в структурі майбутнього реального речення тільки «місце» для іменника в ролі засобу дії. Лексичне наповнення відмінкової форми, крМ назв конкретних предметів, охоплює найменування істот, напр.: «Переправляють по троє маленьким човником» (О. Гончар); «Балабуху повезли самого на задніх саночках одним коником», (І. Нечуй-Левицький).

Серед назв засобів дії виділяється група іменників із семою «засобів пересування і переміщення», до яких належать велосипед, мотоцикл, автомобіль, віз, поїзд, пароплав, літак тощо. Дієслова-предикати позначають рухому дію, яка не переходить на об'єкт, напр,: «А шлях не спить? то той стрінеться, то інший, то возом їде, то йде» (Марко Вовчок); «Віталій приїхав, примчав мотоциклом уже надвечір» (О. Гончар); «До театру під'їжджали автомобілем» (І. Вільде). Паралельно з формою орудного відмінка існув прийменниково-відмінкова форма, напр.: приїхав на велосипеді, прилетів на літаку.

Наступну групу назд засобу дії утворюють іменники із спільною семою «засоби передачі і зв'язку», напр.: телеграма, телефон, селектор, телебачення, радіо, „телетайп тощо «Він [Петро] викликав батьків блискавкою-телеграмою» (О. Гончар); «Про приїзд туристи завчасно сповістили телетайпом» (з газ.); «І спішить зраділий Славик телефоном передать» (Н. Забіла).

Функція допоміжного матеріалу відтворюється іменниками у формі орудного відмінка, що називають конкретні предмети, речовини, рідини. Такий набір імен проектується валентністю дієслова-присудка, напр.: зв'язувати (чим?), аналогічно засаджувати, засипати, замотувати, завішувати, накривати, лікувати, поливати, підперізувати тощо; «...За сонячний усміх квітками дорогу* встилав» (О. Олесь). У конструкціях з орудним допоміжного матеріалу наявні об'єктно-інструментальні відношення!, оскільки тут відчутна інструментальна дія суб'єкта для перетворення об'єкта, що властиве функції об'єкта. Конструкції типу убито струмом, задавило поїздом тощо є способом вираження інструментальних відношень у безособових реченнях та пасивних зворотах.

У конструкціях з дієсловами пасивного стану з постфіксом -ся та пасивними дієприкметниками відмінкова форма орудного відтворює функцію суб'єкта. У семантичному аспекті це значення повністю не збігається із суб'єктом дії називного відмінка, напр.: «Бойові порядки військ... зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле» (О. Гончар); «Його стурбували нові ідеї, привезені сином, його збентежила палка синова розмова» (І. Нечуй-Левицький).

Встановленню абсолютної тотожності обох-функцій перешкоджають морфологічні засоби вираження семи суб'єкта в пасивних конструкціях, зокрема дієслова, від якого залежить орудний відмінок. Дієслова з постфіксом -ся вказують на динамічність, активність суб'єкта, напр.: сприйматися (ким?), підтверджуватися тощо^Зворотно-результативна дія дієслів проектує відповідного рушія, яким за змістом може бути особа або знаряддя. Ця особливість ще виразніша в пасивних дієприкметниках, напр.: віднесений (ким?); аналогічно подарований, кинутий, битий, керований, сповнений і т. д. Тут наявність орудного відмінка семантично вмотивована.

За ієрархічною шкалою семантичних компонентів (агенс-суб'єкт, об'єкт, адресат і т. д.) позиція орудного ідентична позиції інструменталя. Іменник у функції

суб'єкта, потрапляючи в інструментальну позицію, зазнає додаткового нашарування змісту, зумовленого поєднанням значення суб'єкта і значення інструменталя. Відтінки сем суб'єкта орудного і називного зумовлені позиційною закріпленістю в структурі речення. Називний суб'єкта, перебуваючи здебільшого в препозиції, потрапляє зразу в «предмет повідомлення». Орудний інструментального суб'єкта знаходиться на периферії речення, в акті повідомлення на перший план виходить інформація про його дію (див.: «Категорія стану»).

Орудний інструментальний набуває відтінку об'єктного значення, коли його форма виражена найменуваннями істот, назвами конкретних предметів, частин тіла,

абстрактних понять» При цьому іменники, виражені орудним, перебувають не в звичній для інструменталя кінцевій, периферійній частині речення, а розміщені безпосередньо за діесловом-присудком у позиції сильнокерованого члена, тобто об'єкта. У дієсловах не простежується чітко сема активної динамічної дії, тут є позначення моторної дії, керівництва, володіння, відношення до об'єкта та ін. Дія фінально спрямована на об'єкт. При поєднанні дієслів з іменниками в орудному відмінкові формується значення інструментального об'єкта, напр.: «Він [хлопчик]... вже наперед тішиться дерев'яним коником» (Н. Кобринська); «Тракторист безпосередньо управляє навісними машинами» (журн.); «На Великдень, на соломі Проти сонця, діти грались собі крашанками» (Т. Шевченко).

Орудний відмінок бере участь у вираженні значення простору, або функції локатива, називаючи місце дії, напр.: вулиця, дорога, міжряддя, просіка, долина, двір, город, околиця, поле, гай, ліс, луг, яр. Визначальними Ъзнаками функції локатива є постійна супроводжуваність предиката, оскільки сема відмінка виконує роль коикретизатора локалізованої (обмеженої) дії, указуючи на перебування, розміщення у просторі або на вихідний чи кінцевий пункти руху. Кожне з варіантних значень відтворюється в мові окремим рядом відмінкових форм, які перебувають в обов'язковій, залежній придієслівній позиції.

Функцію непересіченого простору в контексті дієслів виражають відмінкові форми орудного, які називають конкретні просторові об'єкти, всередині яких або на поверхні відбувається дія, напр.: «Дивлюся: так буцім сова Летить лугами, берегами, та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками» (Т. Шевченко).

Об'єкт, що рухається у просторі, може охоплювати частину місця дії, названого відмінковою формою; місце дії може мати лінійну протяжність; простір може ототожнюватися з місцем дії, що відбувається всередині його або виходити за його межі, напр.: «їхав, їхав козак містом, під копитом камінь тріснув» (укр. нар. пісня); «А попід горою яром, долиною козаки йдуть» (укр. нар. пісня); «Літа орел, літа сизий попід небесами, Ґуля Максим, гуля батько степами, ярами» (Т. Шевченко). Характерною особливістю дієслів є відтінок тривалого незавершеного односпрямованого руху, що не виходить за межі просторових об'єктів, а зосереджується всередині їх або на поверхні,— іти, їхати, бігти, повзти, рухатися, спускатися, текти, котитися, брести, насуватися, пересуватися, напр.: «Мандрували гайдамаки Лісами, ярами» (Т. Шевченко); «Пішов степом сіромаха, Сльози утирає» (Т. Шевченко).

Функція пересіченого простору формується орудним відмінком іменників, які називають не просторову протяжність типу просіка, стежка, шлях, а об'ємні просторові величини! ліс, долина, гай тощо. Значення пересіченого простору передається в контексті відмінкової форми з префіксальними дієслбвами завершеної динамічної дії, напр.: вийти, прийти, проїхати, пробитися, переправитися, перейти, перебігти та ін. («Перейду лісом завидна,— сказала Василина» (І. Нечуй-Левицький); «Перебігли полем і зупинилися у невеликому чагарнику» (М.Стельмах).

 


Читайте також:

  1. Відмінок Однина Множина
  2. Давальний відмінок
  3. Давальний відмінок однини – паралельні форми -ові, -у.
  4. Знахідний відмінок
  5. Кличний відмінок
  6. Місцевий відмінок
  7. Місцевий відмінок однини
  8. Називний відмінок
  9. Родовий відмінок
  10. РОДОВИЙ ВІДМІНОК ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ
  11. Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни




Переглядів: 992

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Знахідний відмінок | Місцевий відмінок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.